Ухвала від 25.07.2018 по справі 369/8725/18

Справа № 369/8725/18

Провадження №2/369/3238/18

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №87.1/АК;-00006.08.2 від 15.05.2008 року, яка складає 2 920 517,60 на користь ПУТ «Родовід Банк» звернути стягнення на предмет застави - автотранспортний засіб: автомобіль марки MAZDA, модель 3, рік випуску 2008, колір фіолетовий, шасі №JMZBK12F681683640, тип ТЗ - легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності шляхом продажу зазначеного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень ЗУ «Про виконавче провадження» за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки , проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій передбачених Законом України «Про виконавче провадження». .

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглянувши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст.7 Закону України «Про Держаний бюджет України» на 2018 рік, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1 762 грн. 00 коп.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за позовну вимогу майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить від 1 762 грн. 00 коп. до 616 700 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою майнового характеру, при чому посилаючись на п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин № 5 від 30.03.2012р., позивачем сплачено судовий збір як за вимогу немайнового характеру в сумі 1 762 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 17 від 26.04.2018року.

Водночас, слід зазначити, що п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин № 5 від 30.03.2012 року роз'яснено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач як заставодержатель звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет застави в сумі 2 920 517 грн. 60 коп., а матеріали позовної заяви не містять даних щодо вирішення судом вимоги про виконання основного зобов'язання у сумі 2 920 517,60 грн. Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір як за вимогу майнового характеру виходячи з розміру виконання, на яке він претендує за рахунок заставленого майна.

У відповідності п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову та відповідно сплатити в належному розмірі судовий збір як за вимогу .

Виходячи з положень ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Повідомити позивачу про необхідність усунення недоліків шляхом направлення їм копії даної ухвали та роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Дубас Т. В.

Попередній документ
76848905
Наступний документ
76848907
Інформація про рішення:
№ рішення: 76848906
№ справи: 369/8725/18
Дата рішення: 25.07.2018
Дата публікації: 05.10.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу