26 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2618/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Крутько О.В.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
30 липня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період із 01.11.2011 по 06.03.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії; зобов'язання здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсації за втрату частини доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2012 у справі № 1622/10562/2012 за період із 01.11.2011 по 06.03.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до Закону України "Про компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії на підставі рішення суду, оскільки тривале ненарахування пенсії за минулі періоди сталося через вину відповідача.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності /а.с. 15/.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.
17.08.2018 відповідач надав відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволені позову. Відповідач зазначив, що враховуючи те, що компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати підлягають лише грошові доходи, які не мають разового характеру, та те, що пенсійні виплати, заявлені в позовних вимогах на час звернення позивача до суду, Управлінням нараховані не були, вважає, що вимога позивача щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням їх строків виплати не відповідає нормам чинного законодавства України /а.с. 23/.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2012 у справі № 1622/10562/2012 позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду Октябрського району у м. Полтаві Полтавської області про визнання рішень протиправними задоволено, а саме: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду Октябрського району у м. Полтаві Полтавської області щодо невиконання постанови; зобов'язання поновити з 01.11.2011 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 25.01.2011 у справі № 2-а-464/11 /а.с. 34-36/.
Згідно з банківською випискою від 04.07.2018 на виконання вказаного рішення суду 03.07.2018 на рахунок ОСОБА_2 зараховано кошти в сумі 91553,29 грн /а.с. 11/.
10.07.2018 ОСОБА_2 звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою щодо проведення розрахунку, нарахування і виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно судового рішення за період із 01.11.2011 по 06.03.2013 по день фактичної виплати - 03.07.2018 /а.с. 12/.
Листом від 25.07.2018 № 502/Ц-14 Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повідомило позивача про те, що суми перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати за порушення строків виплати яких сплачується компенсація /а.с. 13/.
Позивач вважає, що зазначена відмова не ґрунтується на вимогах закону, а тому звернувся з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.
Згідно із частиною 2 статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19.10.2000 № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
З метою реалізації Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2001 року прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Згідно п. 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
У пункті 4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1 - 3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17).
Судом встановлено, що на виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2012 у справі № 1622/10562/2012 Полтавським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області 03.07.2018 на рахунок ОСОБА_2 перераховано кошти в сумі 91553,29 грн.
Оскільки пенсія позивачу виплачена не своєчасно, пенсійний орган повинен був при її виплаті нарахувати компенсацію втрати частини доходів за відповідний період, проте таких дій не вчинив, та безпідставно відмовив в задоволені заяви позивача щодо здійснення цих виплат.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії згідно постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2012 у справі № 1622/10562/2012 та зобов'язання здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії згідно постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2012 у справі № 1622/10562/2012.
Стосовно клопотання про встановлення судового контролю суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Тобто, даною нормою передбачено право, а не обов'язок суду щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
На даний час у суду відсутні підстави вважати, що відповідач не виконуватиме чи ухилятиметься від виконання судового рішення у даній справі.
Крім того, позивачем не аргументовано підстави застосування судового контролю у цій справі.
Таким чином, клопотання позивача про встановлення судового контролю задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 36021, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії згідно постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2012 у справі № 1622/10562/2012.
Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії згідно постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2012 у справі № 1622/10562/2012.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01 жовтня 2018 року.
Суддя А.Б. Головко