Справа № 368/33/18
Провадження № 1-кп/368/108/18
"25" вересня 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
та прокурора ОСОБА_3
сторони кримінального провадження :
захисника обвинуваченого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті в м. Кагарлик заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_4 про відвід прокурору по ст.. 77 КПК України у кримінальному провадженню № 12017110000000913 від 04.04.2017 р. щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 388 ч. 1 КК України, -
встановив:
захисником обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_4 було подано клопотання про відвід заступнику прокурору Кагарлицької місцевої прокуратури, обґрунтовуючи клопотання наступним.
В даному провадженні прокуратурою Київської області здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12017110000000913 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України. Згідно постанови про визначення групи прокурорів Київської області, які здійснюють повноваження прокурорів у кримінальному провадженні від 21.12.2017 р. за підписом заступника прокурора Київської області ОСОБА_6 визначено групу прокурорів, у тому числі заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 саме під час проведення досудового розслідування, а не судового. Окрім того, згідно ч. 2 ст. 37 КПК України прокурор здійснює повноваження у КП з початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора у цьому провадженні КП іншим прокурором можливо, лише у випадках визначених ч. ч. 4, 5 ст. 36, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 341 КПК України. Дані випадки не розповсюджуються на прокурора ОСОБА_3 , оскільки останній не брав участі під час досудового розслідування, що не може заперечуватись ним, не має повноважень згідно постанови від 21.12.2017 р. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у КП, якщо існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 щодо клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 покладається на погляд суду.
Суд, вислухавши клопотання та думку інших учасників судового розгляду, приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
З огляду на норми Закону України «Про прокуратуру», норми чинного КПК України, суд вважає, що перший заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 має право підтримувати в даному конкретному обвинуваченні державне обвинувачення.
Так, згідно п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 17 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.
Згідно ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов'язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури.
Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.
Генеральний прокурор України має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов'язковими до виконання всіма прокурорами.
Керівник регіональної прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов'язковими до виконання першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної регіональної прокуратури та керівниками місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно - територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури.
Керівник місцевої прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов'язковими до виконання його першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної місцевої прокуратури.
Перші заступники та заступники керівників органів прокуратури відповідно до розподілу обов'язків мають право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов'язковими до виконання підлеглими прокурорами відповідного органу прокуратури.
Під час здійснення повноважень, пов'язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов'язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.
Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом.
Генеральний прокурор України має право давати вказівки будь-якому прокурору.
Прокурором вищого рівня є:
1) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів місцевої прокуратури - керівник місцевої прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків;
2) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів регіональної прокуратури - керівник регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків;
3) для керівника місцевої прокуратури, його першого заступника та заступників- керівник відповідної регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків;
4) для керівника регіональної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Генеральної прокуратури України - Генеральний прокурор України чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків;
5) для першого заступника та заступника Генерального прокурора України - Генеральний прокурор України.
6) Накази адміністративного характеру, а також вказівки, що прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, видані (віддані) в межах повноважень, визначених законом, е обов'язковими до виконання відповідним прокурором.
Прокурору, якому віддали наказ чи вказівку в усній формі, за його вимогою надасться письмове підтвердження такого наказу чи вказівки.
5) Прокурор не зобов'язаний виконувати накази та вказівки прокурора вищого рівня, що викликають у нього сумнів у законності, якщо він не отримав їх у письмовій формі, а також явно злочинні накази або вказівки. Прокурор має право звернутися до Ради прокурорів України з повідомленням про загрозу його незалежності у зв'язку з наданням (відданням) прокурором вищого рівня наказу або вказівки.
6. Надання (віддання) незаконного наказу або вказівки чи його (її) виконання, а також надання (віддання) чи виконання явно злочинного наказу або вказівки тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно ст. 36 КПК України:
1.Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;
3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
(Пункт 6 частини другої статті 36 виключено на підставі Закону № 1697- VIІ від 14.10.2014).
6) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
7) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
9) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
10) повідомляти особі про підозру;
11) пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом;
12) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
13) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
14) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;
15) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;
16) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об'єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;
17) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України;
18) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;
оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
3. Участь прокурора в суді є обов'язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
4. Право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники.
(Абзац перший частини четвертої статті 36 в редакції Закону № 1697-У1І від 14.10.2014).
5. Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесених ними керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур нижчого рівня.
(Абзац другий частини четвертої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1697-VII від 14.10.2014).
У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами можуть брати участь прокурори органу прокуратури вищого рівня.
(Абзац третій частини четвертої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1697-УІІ від 14.10.2014).
5. Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.
(Частина п'ята статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1697-VII від 14.10.2014, № 1698-УІІвід 14.10.2014).
6. Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування таких постанов слідчих та прокурорів Національного антикорупційного бюро України може бути здійснено лише Генеральним прокурором України або особою, яка виконує його обов'язки.
(Частина шоста статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-УІІ від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-УІІ від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 1697-УІІ від 14.10.2014, № 1698- VII від 14.10.2014).
Отже, прокурор - суб'єкт кримінального процесу, на якого згідно зі ст. 131-1 Конституції України покладаються: підтримання публічного обвинувачення в суді; організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням; вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження; нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Прокурор, здійснюючи нагляд за дотриманням законів у кримінальних провадженнях, окрім викладених у ч. 2 ст. 36 КПК України повноважень, має право: у будь-який час за посвідченням, що підтверджує займану посаду, відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, у яких засуджені відбувають покарання, установи, де перебувають особи, стосовно яких застосовані примусові заходи медичного або виховного характеру, та будь-які інші місця, у яких особи примусово тримаються згідно із судовим рішенням або рішенням адміністративного органу; опитувати осіб, які перебувають у відповідних місцях, з метою отримання інформації про умови їх тримання та поводження з ними, ознайомлюватися з документами, на підставі яких ці особи тримаються в таких місцях, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру; вимагати від посадових чи службових осіб надання пояснень щодо допущених порушень, а також вимагати усунення порушень та причин і умов, що їм сприяли, притягнення винних до передбаченої законом відповідальності.
Прокурор втрачає наглядові повноваження під час розгляду справи в суді. Він також не може виконувати нагляд за виконанням повноважень слідчого судді на досудовому слідстві.
У суді прокурор, реалізуючи функцію обвинувачення чи представництва інтересів громадян та держави, стає однією зі сторін процесу і, не маючи владних чи контрольних повноважень на рівних зі стороною захисту умовах у змагальному процесі, має реалізовувати покладені на нього завдання публічного підтримання обвинувачення.
Представництво прокурором інтересів громадян чи держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на забезпечення інтересів держави та захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, у разі неспроможності самостійно їх захищати. Частково функція представництва може здійснюватися і на стадії досудового розслідування.
Підтримання публічного обвинувачення - одна з функцій прокурора, яка полягає в безпосередній його участі в розгляді судом справи і використанні повноважень обвинувача для всебічного дослідження доказів, захисту прав потерпілого та інших учасників процесу, забезпечення правосуддя і невідворотності кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Згідно ст. 37 КПК України:
1. прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
2. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами 4 та 5 статті 36, частиною 3 статті 313, частиною 2 статті 341 КПК України та частиною 3 ст. 37 КПК України.
Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через зазначені причини, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу через неефективність здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. КПК України керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого в самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладені норми права, суд зазначає наступне:
- прокурор, заступник прокурора Київської області, як заступник керівника регіональної прокуратури - органу прокуратури, у конкретному кримінальному провадженні вправі визначати, змінювати прокурорів, визначати групу прокурорів, старшого прокурора такої групи відповідного органу прокуратури - прокуратури Київської області, тобто регіональної прокуратури.
Прокурор Київської області, заступник прокурора Київської області, відповідно до вищевказаних норм КПК України, закону України «Про прокуратуру» наділений повноваженнями у конкретному кримінальному провадженні визначати групу прокурорів із включенням до її складу прокурорів іншого рівня прокуратури - прокурорів місцевої прокуратури, і лише керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, його першого заступника, заступників, яких він має право включити до групи прокурорів.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що перший заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 є належним прокурором у вказаному кримінальному проваджені, оскільки його включення до складу групи прокурорів здійснено з дотримання вимог КПК України, закону України «Про прокуратуру», а тому заява про відвід не підлягає задоволення.
На підставі наведеного та керуючись 77, 80-82, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
В задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про відвід першого заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12017110000000913 від 04.04.2017 р. щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 388 ч. 1 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кагарлицького районного суду
Київської області ОСОБА_1