Справа № 1540/4420/18
02 жовтня 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (65065, м. Одеса, вул. Варненська, буд.11 А, кв. 30; реєстраційний номер облікової картки платника податків 230000509) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Ільфа і Петрова, будинок 4-А; код ЄДРПОУ 41248812) про визнання протиправним рішення № 854482 від 04.05.2018р., зобов'язання здійснити призначення та виплату пенсії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 854482 від 04.05.2018р. «Про відмову у призначенні пенсії у разі переведення з виду на вид»;
зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії за вислугу років відповідно до п. «г» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 27 грудня 2017 року з урахуванням вже отриманих сум пенсії по інвалідності.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П. від 03.09.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи з урахуванням положень ст. 263 КАС України буде здійснюватись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; зобов'язано відповідача надати письмові докази по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має стаж роботи докером - механізатором в комплексних бригадах і на монтажно-розвантажувальних роботах 31 рік 6 місяців і 12 днів, що є достатнім для визначення права на пенсію за вислугу років відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Посилаючись на наявність архівних довідок, копій наказів про прийняття на роботу, про припинення трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, копії особової картки та наявність трудової книжки (які були надані відповідачу), позивач вважає оскаржуване рішення таким, що порушує його конституційне право на соціальний захист, просить визнати його протиправним та скасувати, зобов'язавши відповідача здійснити призначення та виплату пенсії за вислугу років відповідно до п. «г» ст. 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов від 25.09.2018р. (вх. № 28231/18), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є підтвердження загального страхового стажу. За приписами п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах. Враховуючи, що періоди роботи позивача на посаді докера-механізатора з 01.09.1994р. по 31.12.1997р. в ВКПП з іноземними інвестиціями компанії «Бруклін-Київ ЛТД», з 06.04.1998р. по 03.10.2005р. в Спільному підприємстві українсько-шведському «Петрекс» відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не підтверджено (відсутні відомості про відношення вказаних підприємств до портів), оскаржуване рішення є правомірним та відповідає нормам чинного законодавства.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, керуючись КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 р.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
27.12.2017р. позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років (а.с. 13).
Рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 854482 від 04.05.2018р. «Про відмову у призначенні пенсії у разі переведення з виду на вид» відмовлено позивачу у переведенні на пенсію за вислугу років (а.с. 32).
Позивач вважає зазначене рішення протиправним, в зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
За приписами п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах - після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08. 1993 р., у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що уточнюючі довідки мають надаватись за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відповідно до п. 1.5 розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014р. ) (далі - Порядок №22-1) заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку, як одержувача пенсії.
Пунктом 1.7 Порядку №22-1 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Згідно із п.2.8 Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Відповідно до п.2.23 Порядку №22-1, документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Згідно із п.4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Таким чином, обов'язковою переведення з одного виду пенсії на інший є подача пенсіонером заяви встановленої форми та необхідних документів особисто або через законного представника.
Заяви осiб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсiї на iнший реєструються в журналi реєстрацiї рiшень органу, що призначає пенсiю. Особi або посадовій особi органом, що призначає пенсiю, видається розписка iз зазначенням дати прийняття заяви, а також перелiку одержаних i вiдсутнiх документiв, якi необхiдно подати у тримiсячний строк з дня прийняття заяви. Копiя розписки зберiгається в пенсiйнiй справi.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності); 4)видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсії справі.
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у даній справі є рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 854482 від 04.05.2018р. «Про відмову у призначенні пенсії у разі переведення з виду на вид».
Для правильного вирішення даного спору суду необхідно встановити, чи були у відповідача підстави для переведення з одного виду пенсії на інший станом на дату звернення представника позивача із заявою.
Особи, які одержували пенсію від інших органів і звертаються до органів, що призначають пенсію, надають документ, що підтверджує розмір пенсії, строки її виплати та дату зняття з обліку за попереднім місцем отримання.
В оскаржуваному рішенні відповідач посилається на те, що рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні періодів роботи на посаді докера-механізатора з 01.09.1994р. по 31.12.1997р. в ВКПП з іноземними інвестиціями компанії «Бруклін-Київ ЛТД», з 06.04.1998р. по 03.10.2005р. в Спільному підприємстві українсько-шведському «Петрекс» відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки правом на пенсію за вислугу років користуються докери-механізатори комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах. Також відповідач посилається на відсутність відомостей про відношення зазначених підприємств до портів. Одночасно в оскаржуваному рішенні позивачу було рекомендовано надати пільгову довідку з Морського торгового порту за період з 26.09.1985р. по 31.08.1994р. на посаді докера-механізатора (а.с. 32).
Як вбачається зі змісту записів, що містяться у трудовій книжці позивача БТ-І № 5084521 (а.с. 14-18), останній, починаючи з:
26.06.1985р. по 31.08.1994р., працював докером-механізатором 4 класу, 2 класу та 1 класу у порту, записи №№ 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18 та його стаж на зазначеній посаді становить 9 років 2 місяці 5 днів;
з 01.09.1994р. по 01.04.1998р. працював докером-механізатором на підприємстві з іноземними інвестиціями виробничий перевантажувальний комплекс «Бруклін-Київ ЛТД», записи №№ 19, 20 та його стаж на зазначеній роботі становить 3 роки 7 місяців;
з 06.04.1998р. по 03.10.2005р. працював докером-механізатором в Українсько-Шведському спільному підприємстві «Петрекс», записи №№ 21, 22, 23 та його стаж роботи на зазначеній посаді склав 7 років 5 місяців 27 днів;
з 04.10.2005р. по 09.08.2011р. та з 19.08.2011р. по 19.01.2016р. працював докером механізатором у ТОВ «Новотех-Термінал», записи №№27, 28, 29 та його стаж на зазначеній посаді склав 10 років 3 місяці 10 днів.
Судом встановлено, що для підтвердження факту роботи за вищевказані періоди на посаді докера-механізатора позивач надавав відповідачу архівні довідки № 3700-Д-11.1-21, № 529/П-ОК від 18.12.2017р. «Про припинення трудового договору», оригінал довідки «Про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 27.11.2017р., копії листа № 1331 від 27.11.2017р. та розпорядження № 2 від 01.10.2004р., копію особової картки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач обґрунтовує правомірність прийняття оскаржуваного рішення відсутністю відомостей про відношення до портів ВКПП з іноземними інвестиціями компанії «Бруклін-Київ ЛТД», в яких позивач працював на посаді докера-механізатора у період з 01.09.1994р. по 31.12.1997р. та Спільному підприємстві українсько-шведському спільному підприємстві «Петрекс» з 06.04.1998р. по 03.10.2005р., як того вимагають приписи п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки правом на пенсію за вислугу років користуються докери-механізатори комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах.
З матеріалів справи вбачається, що позивач склав заяву до органу Пенсійного фонду, яка містить всі відомості відповідно до додатку №3 Порядку № 22-1, яка була прийнята останнім. До заяви позивача надані відповідні документи (а.с. 13).
Проте, під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.12.2017р. про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, останньому відповідно до вимог п. 4.2 Порядку № 22-1 не було запропоновано надати докази на підтвердження періодів роботи на посаді докера-механізатора з 01.09.1994р. по 31.12.1997р. в ВКПП з іноземними інвестиціями компанії «Бруклін-Київ ЛТД», з 06.04.1998р. по 03.10.2005р. в Спільному підприємстві українсько-шведському «Петрекс» відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зокрема надання відомостей про відношення зазначених підприємств до портів. Протилежного відповідачем не доводилось та не підтверджено належними доказами.
Аналізуючи матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про передчасність і як наслідок неправомірність дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років відповідно до п. «г» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з невиконанням останнім вимог п. 4.2 Порядк № 22-1 щодо встановлення строку пенсіонеру з необхідністю надання додаткових документів.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням вищезазначених норм права, обставин справи, суд приходить до висновку про те, що порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.12.2017р. про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років з урахуванням висновків суду та вимог п. 4.2 Порядку №22-1 щодо витребування необхідних документів, які підтверджують наявність підстав для призначення та виплати пенсії за вислугу років відповідно до п. «г» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 (65065, м. Одеса, вул. Варненська, буд.11 А, кв. 30; реєстраційний номер облікової картки платника податків 230000509) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Ільфа і Петрова, будинок 4-А; код ЄДРПОУ 41248812) про визнання протиправним рішення № 854482 від 04.05.2018р., зобов'язання здійснити призначення та виплату пенсії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 854482 від 04.05.2018р. «Про відмову у призначенні пенсії у разі переведення з виду на вид».
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Ільфа і Петрова, будинок 4-А; код ЄДРПОУ 41248812) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.12.2017р. про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років з урахуванням висновків суду та вимог п. 4.2 Порядку №22-1 щодо витребування необхідних документів, які підтверджують наявність підстав для призначення та виплати пенсії за вислугу років відповідно до п. «г» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: Г.П. Самойлюк
.