Справа № 1540/3332/18
20 вересня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Сидорівського С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестайм" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рестайм" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішення Одеської митниці ДФС від 17.05.2018р. №UА500020/2018/000002/2 "Про коригування митної вартості товарів" та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.05.2018р. №UА500020/2018/00026.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ РЕСТАЙМ" та фірмою «XIAMEN JUNDA IMPORT & EXPORT CO., LTD» (Китай) було укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів від 01.03.2018р. №S-12018, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язався продати товар, а покупець прийняти та оплатити товар згідно з інвойсом, що підготовлений на підставі замовлення (ордера) покупця), що додаються до кожної окремої поставки товару та є невід'ємною частиною дійсного контракту. Позивач зазначив, що товар покупцю було поставлено продавцем на умовах СІF порт Одеса, що відповідає умовам контракту та з метою митного оформлення товару та для підтвердження його митної вартості, митним брокером ПП «ГОЛ-СЕРВІС», за дорученням ТОВ «Рестайм» на м/п «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС були подані всі документи перелік яких передбачений ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до положень ст. 57 МК України та з урахуванням вимог ст. 58 МК України положень Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Позивач не погоджується із посиланням відповідача на те, що у поданих документах містяться розбіжності, не містяться усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Позивач пояснив, що на повідомлення відповідача про надання додаткових документів ТОВ «Рестайм» надав до митниці лист із додатковими документами (прайс-лист виробника товару б/н від 01.02.2018р; копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову); виписку з бухгалтерської документації, проте відповідач зазначив, що подані додаткові документи не з'ясовують раніше виявлені розбіжності. Позивач, обґрунтовуючи відсутність розбіжностей у поданих до митниці документах, зазначив, що відсутність у страховому полісі номеру контейнера не стосуються спростування числових значень складових значень митної вартості товару. При цьому представником позивача зазначено, що у страховому полісі, у графі «MARKS&NOS», який складено англійською та китайською мовами зазначено підприємство «RESTIME», а у графі 8 МД від 15.05.2018p. №500020/2018/004056 зазначено підприємство ТОВ «РЕСТАЙМ», з чого слідує, що мова йде про одне й теж саме підприємство. Щодо того, що в інвойсі від 29.03.2018р. № S-12018 на вказану поставку товару, пакувальний лист від 29.03.2018р., страховий поліс від 22.03.2018р. №PYE201835020093E0452, коносамент від 02.04.2018р. №575586026 видано пізніше ніж митна декларація країни-відправлення, представник позивача зазначав, що документи формувались у порядку та строки, що були значені саме продавцем, і відповідно позивач жодним чином не міг та не приймав участі в оформленні цих документів, а часова послідовність оформлення зазначених документів, як вважає позивач, не виливає на числові значення сладової митної вартості товару, так як всі ці документи містять необхідні числові значення складової митної вартості товару, що повністю збігаються та відповідають один одному, а тому вказана «розбіжність» не може бути підставою для прийняття рішення про коригування вартості та картки відмови. Також, позивач зазначає, що аналізуючи текст рішення про коригування митної вартості товару, ТОВ «Рестайм» вважає, що це рішення не відповідає нормам чинного законодавства України у зв'язку з тим, що воно не містить докладної інформації, яка використовувалась митним органом при визначені митної вартості.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у судовому засіданні у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Ухвалою суду від 20.07.2018р. відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 04.09.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов від 06.08.2018р., зазначивши що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №UA500020/2018/004056 від 15.05.2018р. було встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також, надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, а саме: у страховому полісі від 22.03.2018р. №РYІЕ201835020093Е01452 не зазначено контейнер, у якому транспортувався товар; у страховому полісі від 22.03.2018р. №РYІЕ201835020093Е01452 зазначено інше підприємство, ніж те, що вказано у гр. 8 МД від 15.05.2018р. № 500020/2018/004056; інвойс від 29.03.2018р. № 8-12018 на дану поставку товару, пакувальний лист б/н 29.03.2018р., страховий поліс від 22.03.2018р. №РYІЕ201835020093Е01452, коносамент від 02.04.2018р. №575586026 видані пізніше ніж митна декларація країни-відправлення від 21.03.2018р. №370820180088149340. Таким чином, на думку відповідача, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості. Представник відповідача зазначив, що за результатами проведених консультацій між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості-резервний, про що зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500020/2018/000002/2 від 17.05.2018р. При цьому, представник відповідача зазначив, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованого програмно-інформаційному комплексі ЄАІС встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів №1 у максимально наближений час є більшим по товару №1 -МД від 28.02.2018р. №UA100110/2018/340603 становить 1,718дол. США за пару (ніж заявлено декларантом у розмірі 0,8663 дол. США). У зв'язку з чим, відповідач вважає, що діяв у відповідності до вимог діючого законодавства України, не порушував права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову ТОВ "Рестайм".
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування ,їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI (далі МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно із ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому, ч.3 ст.52 МКУ встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Судом встановлено, що 01.03.2018р. між ТОВ «Рестайм» та компанією «XIAMEN JUNDA IMPORT & EXPORT CO., LTD» (Китай) було укладено контракт №S-12018, згідно п.1.1. якого продавець зобов'язується продати товар (жіноче і чоловіче взуття), а покупець прийняти і оплатити товар згідно з інвойсом (що підготовлений на підставі заказу (ордера) покупця) що додаються до кожної окремої поставки товару та є невід'ємною частиною дійсного контракту (а.с.22-25).
Пунктами 1.2-1.4 контракту від 01.03.2018р. визначено, що кількість, ціна та якість товару буде вказано в інвойсі, що додаються до кожної окремої поставки товару, товар повинен відправлятись продавцем за адресою покупця з повідомленням, із зазначенням його кількості, асортименту та вартості, вказаної в інвойсі, що додається до кожної окремої поставки товару. Загальна сума контракту складає 23682 дол. США.
Пунктом 1.2 зазначеного контракту від 01.03.2018р. визначено, що умови поставки та ціни на товар вказано в інвойсі що додається. Остаточна вартість поставки зазначається в інвойсі після фактичного завантаження товару у контейнер на заводі виробника.
15.05.2018р. ТОВ «Рестайм» було подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UА500020/2018/004056 на оформлення випуску товару (а.с.131-132).
Відповідно до митної декларації №UА500020/2018/004056 від 15.05.2018р. зазначено товар, який підлягає митному оформленню: взуття повсякденне, що не закриває щиколотку, з верхом з вспіненої гуми та з підошвою з вспіненої гуми, тапочки з відкритим носком та п'ятою, розмірний ряд 0-45, артикул: ММL 18191, колір:яскраво-синій-2040п ар; ММL 18191, колір:чорно-червоний-1488.
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару ТОВ «Рестайм» було надано до Одеської митниці ДФС: пакувальний лист б/н від 29.03.2018р. (а.с.143-144); рахунок-фактура (інвойс) S-12018 від 29.03.2018р. (а.с.141); коносамент №575586026 від 02.04.2018р. (а.с.142); автотранспортна накладна №21706 від 11.05.2018р.(а.с.149); сертифікат про походження товару форми А №G183900214240001 від 29.03.2018р.(а.с.145); страховий поліс №РYІЕ201835020093Е01452 від 22.03.2018р. (а.с.146); контракт №S-12018 від 01.03.2018р. (а.с.137-140); договори про надання послуг митного брокера №220/16 від 17.02.2016р. та № МБ -001/13 від 01.02.2013р.(а.с.154-165); акт зважування №44618 від 12.0.2018р. (а.с.150); єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №62/1-70-61-02-20 від 14.05.2018р.(а.с.51); копія митної декларації країни відправлення №370820180088149340 від 21.03.2018р. (а.с.148).
17.05.2018р. Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2018/000002/2 (127-128).
Відповідно до п.33 рішення від 17.05.2018р., рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2018/000002/2 за МД №UА500020/2018/004056 прийнято у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товару а саме: - в страховому полісі від 22.03.2018р. №РYІЕ201835020093Е01452 не вказано контейнера, в якому транспортувався товар; -у зазначеному страховому полісі від 22.03.2018 №РYІЕ201835020093Е01452 зазначено інше підприємство, ніж те, що вказано у гр. 8 МД від 15.05.2018р. № 500020/2018/004056; інвойс від 29.03.2018р. № 8-12018 на дану поставку товару, пакувальний лист б/н 29.03.2018р., страховий поліс від 22.03.2018р. № РYІЕ201835020093Е01452, коносамент від 02.04.2018р. № 575586026 видані пізніше ніж митна декларація країни-відправлення від 21.03.2018р. №370820180088149340.
Митним органом з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару було запропоновано позивачу (за наявності) протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: -виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову),- висновки про якісні і вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Водночас декларанта повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Позивач, через уповноважене підприємство ПП «Гол-Сервіс», надав митному органу такі додаткові документи як прас-лист виробника товару, виписку з бухгалтерської документації та копію митної декларації відправлення (з перекладом на українську мову) та повідомлено що інші додаткові документи, ніж ті, що подані, надаватись не будуть, про що свідчить лист від 17.05.2018р. (а.с.133)
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів 17.05.2018р. №UA500020/2018/000002/2, у органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до ст. 9,60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст.62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані оскільки в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 ст.64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі-за резервним методом. За результатами проведеної консультації між органом доходів і витрат за декларантом було обрано метод визначення - другорядний, резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України і встановлено, що рівень митної вартості подібних товару №1 товарів у максимально наближений до митного оформлення є більшим по товару №1 -МД від 28.02.2018р. №UA100110/2018/340603 становить 1,7181дол. США/пара (ніж заявлено декларантом 0,8663 дол. США/пара).
Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз норм ст.53 та 54 МКУ дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна позиція викладена у рішенні Верховного Суду України №814/283/14 від 30.06.2015р.
Як вбачається з оскаржуваного рішення Одеської митниці державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 17.05.2018р. №UА500020/2018/000002/2 підставою для витребування додаткових документів стало те, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товару а саме:
- у страховому полісі від 22.03.2018р. № РYІЕ201835020093Е01452 не зазначено контейнер, у якому транспортувався товар;
- у зазначеному страховому полісі від 22.03.2018 №РYІЕ201835020093Е01452 вказано інше підприємство, ніж те, що вказано у гр. 8 МД від 15.05.2018р. №500020/2018/004056;
- інвойс від 29.03.2018р. № 8-12018 на дану поставку товару, пакувальний лист б/н 29.03.2018р., страховий поліс від 22.03.2018р. № РYІЕ201835020093Е01452, коносамент від 02.04.2018р. №575586026 видані пізніше ніж митна декларація країни-відправлення від 21.03.2018р.№370820180088149340.
При цьому, відсутність у страховому полісі від 22.03.2018р. №РYІЕ201835020093Е01452 номера контейнера, в якому транспортувався товар, не свідчить про наявність розбіжностей.
Разом з тим, суд вважає, що посилання митного органу на те, що у страховому полісі від 22.03.2018р. №РYІЕ201835020093Е01452 зазначено інше підприємство, ніж те, що вказано у гр. 8 МД від 15.05.2018р. № 500020/2018/004056 є помилковим. Так, як вбачається з страхового полісу від 22.03.2018р. №РYІЕ201835020093Е01452 (а.с.146) позивач зазначений, як «RESTIME», а в у гр. 8 МД від 15.05.2018р. № 500020/2018/004056, ТОВ «Рестайм». Тобто, у зазначених документах вказаний один і той самий суб'єкт господарювання, лише різними мовами (українською та англійською).
Щодо посилання Одеської митниці ДФС на те, що інвойс від 29.03.2018р. № 8-12018 на дану поставку товару, пакувальний лист б/н 29.03.2018р., страховий поліс від 22.03.2018р. № РYІЕ201835020093Е01452, коносамент від 02.04.2018р. № 575586026 видані пізніше ніж митна декларація країни-відправлення від 21.03.2018р.№370820180088149340,судом встановлено наступне.
Пунктами 1.2-1.4 контракту від 01.03.2018р., укладеного між між ТОВ «Рестайм» та компанією «XIAMEN JUNDA IMPORT & EXPORT CO., LTD» (Китай), визначено, що кількість, ціна та якість товару буде вказано в інвойсі, що додаються до кожної окремої поставки товару, товар повинен відправлятись продавцем за адресою покупця з повідомленням, із зазначенням його кількості, асортименту та вартості, вказаної в інвойсі, що додається до кожної окремої поставки товару. Загальна сума контракту складає 23682дол. США.
Пунктом 1.2 зазначеного контракту від 01.03.2018р. визначено, що умови поставки та ціни на товар вказано в інвойсі що додається. Остаточна вартість поставки вказується в інвойсі після фактичного завантаження товару у контейнер на заводі виробника.
Інвойс - документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага ті інші), умови поставки і відомості про відправника та одержувача. Виписка інвойсу свідчить про те, що (крім випадків, коли постачання здійснюється по передоплаті) у покупця з'являється обов'язок оплати товару відповідно до зазначених умовами, а також про те, що товар відвантажено відповідно до умов поставки.
Затвердженої форми інвойсу та вимог щодо його заповнення діючим законодавством не передбачено, але зазвичай, інвойс має містити такі дані: номер інвойсу, дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, платіжні реквізити, реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка, умови поставки згідно Інкотермс, умови оплати, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку, місце завантаження.
Пакувальний лист - один із основних товаросупроводжувальних документів, що містить перелік товару, що знаходяться в контейнері. Коносамент - товаророзпорядчий документ, цінний папір, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.
Страховий поліс - є письмовою угодою між страхувальником і страховиком, яка засвідчує, що страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або в межах страхової суми відшкодувати збиток страхувальникові чи іншій особі, зазначеній у полісі.
Тобто, правова природа вказаних документів виключає їх складення після експортного митного оформлення країни-відправлення та вони мають бути складені до відправки товару контрагенту - отримувачу товару.
Вказане свідчить, що згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у митного органу були правові підстави для витребовування додаткових документів, оскільки подані документи містили розбіжності.
У зв'язку з викладеним та враховуючи те, що в документах, наданих до позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією №UA500020/2018/004056 від 15.05.2018р. містились розбіжності, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, суд вважає обґрунтованим прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
З огляду на вищевикладене та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи спірне рішення запропонував декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, провів консультацію, а тому з урахуванням ненадання декларантом усіх необхідних належних для підтвердження митної вартості додаткових документів, прийняв обґрунтоване рішення про визначення митної вартості за резервним методом, при цьому зазначивши у рішенні послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
При цьому, посилання в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, на МД 28.02.2018р. №UA100110/2018/340603 у якій митна вартість подібних товарів становить 1,7181 дол. США/пара (ніж заявлено декларантом 0,8663 дол. США/пара) підтверджено наданою до суду декларацією (а.с.131-132).
За таких обставин, суд вважає, що, оскаржені ТОВ «Рестайм» рішення Одеської митниці ДФС від 17.05.2018р. №UА500020/2018/000002/2 "Про коригування митної вартості товарів" та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.05.2018р. №UА500020/2018/00026 є правомірними та скасуванню не підлягають.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестайм" задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестайм" -відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 01.10.2018р.
Суддя К.О. Танцюра
.