справа№1340/3890/18
01 жовтня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіГулкевич І.З., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, із вимогами:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2016 року у розмірі 90% грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області при перерахунку пенсії ОСОБА_1 щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% грошового забезпечення до 70%, на думку позивача, є протиправними.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та відповідно до пункту 2 частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Представник відповідача у письмовому відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив та зазначив, що Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні» від 27.03.2014 року №1166 внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими зменшено максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, який не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (статті 43). Положення даної статті застосовуються як при призначенні пенсії, так і при перерахунку. На даний час вищезазначені положення не скасовані та не визнані неконституційними, а тому є обов'язковими для застосування органами Пенсійного фонду України.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що дії відповідача є протиправними, оскільки право на пенсію у громадянина виникає не в момент перерахунку вже призначеної пенсії, а в момент виникнення права на її призначення. Тосу, застосування відповідачем при перерахунку пенсії положень ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, яка була чинна на час перерахунку пенсії ОСОБА_1, суперечить нормам чинного законодавства.
На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу призначена пенсія з 31.12.2008 року за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на прохання позивача надало лист-відповідь №2875/Б-14 від 06.05.2018 року, в якому зазначило, що згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
До вищевказаного листа відповідачем додано довідку №91-00796 від 23.03.2018 року, в якій зазначено, що позивач отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 31.12.2008 року. Також вказано, що до перерахунку пенсії позивача враховувався основний розмір пенсії - 90% грошового забезпечення (вислуга років 32 р 05 місяців 28 днів). Крім того, зазначено, що пенсія позивача була перерахована відповідно до постанов КМУ №988 від 11.11.2015 року та № 103 від 21.02.2018 року з врахуванням основного розміру пенсії - 70% грошового забезпечення (вислуга років 32 р 05 міс 28 днів).
Позивач, не погоджуючись з вищевказаними діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі Закон № 2262-ХІІ).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
29 грудня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900-VIII від 23 грудня 2015 року (далі - Закон № 900-VIII), яким внесені доповнення в ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, а саме: статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Відповідно до абзацу 2 п.15 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( ст. 102 Закон України "Про Національну поліцію").
Кабінет Міністрів України постановою № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268" встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку № 45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Судом встановлено, що відповідачем було проведено перерахунок розміру пенсії позивачу з 01.01.2016 року, виходячи із основного розміру пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення. Проте, позивач до перерахунку отримував пенсію за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення.
Відповідач, як на підставу для перерахунку розміру пенсії позивача, виходячи із основного розміру пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення, посилався на ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону №1166-VІІ від 27.03.2014 року, що діє на час проведення перерахунку).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VІІ, який набув чинності 01.04.2014 внесено зміни до ст. 13 Закону, за якими максимальний розмір пенсії, яка призначається за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення.
Внесені Законом № 1166-VІІ зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 2262-ХІІ у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі постанов Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року та №988 від 11.11.2015 року максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року № 21-420а13 та № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року № 21-445а13, та Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 року № 175/1665/17 та від 24.04.2018 року № 686/12623/17.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області вчинено протиправні дії при перерахунку пенсії ОСОБА_1 щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% грошового забезпечення до 70%.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% грошового забезпечення до 70% , зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення з 01.01.2016 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2016 року у розмірі 90% грошового забезпечення.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ч.ч.1, 7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення за займаною посадою з 01.01.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2016 року у розмірі 90% грошового забезпечення
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Адрея,10, м. Львів, ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (вул. Пасічна,62а/33, м. Львів, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Суддя Гулкевич І.З.