Справа № 357/7919/18
2/357/3051/18
23.07.2018 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області про визнання особи такою, що втратила справо користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із цивільним позовом до ОСОБА_2, третя особа: Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області про визнання особи такою, що втратила справо користування житловим приміщенням.
Вирішуючи питання про те, чи відповідає подана позовна заява вимогам закону, суд вказує на таке.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Однак, суд звертає увагу позивача, що звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Зокресмв, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В роз'ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Дана позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки в ній не зазначено точний період, з якого відповідачка не проживає у зазначено житловому приміщенні та не додано жодного доказу на підтвердження обставини, що вона взагалі там не проживає.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Крім того, у позовній заяві в порушення норм п.6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відсутні:
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України позивачем не надано документів, що підтверджують оплату судового збору за подання позову у розмірах, визначених відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік".
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За нормами Закону України «Про судовий збір" за подання заяви немайнового характеру фізичною особою слід сплатити судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 1762 грн.х 0,4 = 704 грн. 80 коп.
Разом із тим до своєї позовної заяви ОСОБА_1 додала клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивуючи тим, що вона являється пенсіонеркою, розмір її пенсії становить 1 583 грн. 83 коп., інших доходів вона не має, тому сплатити судовий збір, в розмірі, передбаченому законодавством їй буде дуже важко.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 3 тієї ж статті з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Як роз'яснив пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Наведені норми матеріального права дають можливість зробити висновок про те, що підставою для відстрочення від сплати судового збору може бути лише майновий стан сторони, який перешкоджає сплаті нею судового збору.
У даному клопотанні позивач не надав суду доказів тяжкого матеріального стану, тому суд вважає, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про визнання особи такою, що втратила справо користування житловим приміщенням слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, позивачу необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки, оплатити судовий збір за свої вимоги у розмірах, визначених відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
А згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про судовий збір", ст. 185 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області про визнання особи такою, що втратила справо користування житловим приміщенням - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_3