Справа № 285/1318/18
провадження № 2-др/285/55/18
27 вересня 2018 року м. Новоград-Волинський
Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. за участі секретаря судового засідання Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у справі:
позивач: ОСОБА_1 не прибула,
відповідач: ОСОБА_2 не прибув,
розглянувши питання щодо ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -
23.04.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просила змінити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 3500 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня звернення з позовом й до повноліття сина.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 17 травня 2018 року позов задоволено частково, ухвалено змінити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення сином повноліття - 12 червня 2019 року.
17.09.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у зазначеній справі, посилаючись на те, що судом стосовно певної позовної вимоги не було ухвалено рішення, тому ОСОБА_4 просила ухвалити додаткове рішення щодо її позовної вимоги в частині «але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Позивач в судове засідання не прибула, у заяві про ухвалення додаткового рішення просить проводити розгляд справи без її участі.
Відповідач в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо ухвалення додаткового рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог в частині «але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку»., виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23.04.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила змінити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 3500 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня звернення з позовом й до повноліття сина.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 17 травня 2018 року позов задоволено частково, ухвалено змінити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення сином повноліття - 12 червня 2019 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Оскільки ОСОБА_1 було заявлено позовні вимоги про стягнення аліментів «але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку», й судом питання в цій частині позовних вимог вирішено не було, то наявні підстави, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового рішення щодо вирішення вказаних позовних вимог.
У статті 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.
При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ч.ч. 1-3 зазначеної статті СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, нормою статті 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зазначена вимога покладається на суд лише в порядку наказного провадження (ч. 3 ст. 184 СК України).
Отже, аналізуючи положення статті 182 та 184 СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов'язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України. Разом з тим, нормою статті 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На момент ухвалення судом рішення від 17 травня 2018 року неповнолітньому сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилось 16 років. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» 50% прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2018 року становить 930 грн.
Новоград-Волинський міськрайонний суд, ухвалюючи рішення від 17 травня 2018 року про часткове задоволення позову, та визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі - 1000 грн. щомісячно, врахував, що вказаний розмір аліментів не є меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів в розмірі …… «але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку» задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 270, 259 ЦПК України, статтями 182, 184 СК України, суд -
Доповнити рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 17 травня 2018 року у цивільній справі (№ 285/1318/18) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подають учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя Т.Б. Сташків