Справа № 161/13057/18
Провадження № 4-с/161/107/18
18 вересня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.,
з участю секретаря судового засідання Загоровської І.І.
представника стягувача ОСОБА_1
представника суб'єкта оскарження ОСОБА_2
суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_4 на дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_5 територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №53935166,-
В провадженні Луцького міськрайонного суду перебуває цивільна справа за скаргою ОСОБА_4 на дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_5 територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №53935166.
В судові засідання, які були призначені на 30.08.2018 року, 18.09.2018 року, ОСОБА_4 не з'явився, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
В судове засідання призначене на 10.09.2018 року надійшло клопотання представника скаржника ОСОБА_6 про відкладення судового розгляду справи. Судове засідання було відкладено на 18.09.2018 року, про що було належним чином та завчасно повідомлено скаржника.
18.09.2018 року ОСОБА_4 у судове засідання призначене на 18.09.2018 року не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
В судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_1, представник суб'єкта оскарження ОСОБА_2, суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_3 проти задоволення скарги заперечували та просили залишити скаргу без розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Тобто зі змісту ч. 3 ст. 257 ЦПК України слідує, що у разі повторної неявки скаржника, який був повідомлений належним чином, суд залишає позовну заяву без розгляду незалежно від причини такої неявки.
Скаржник 18.09.2018 року повторно не з'явився в судове засідання, заяву про розгляд у його відсутності суду не надавав.
Крім того, згідно зі статтею 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_7 до Приватного нотаріуса міського нотаріального округу м. Київ ОСОБА_8, Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія "ОСОБА_9 плюс" про скасування державної реєстрації права власності та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право власностінадійшла до Луцького міськрайонного суду Волинської області 04 сепня 2017 року.
Слухання справи неодноразово відкладалося у зв'язку з неявкою в судове засідання скаржника та за його заявами.
Таким чином, аналіз матеріалів справи дає підстави стверджувати що скаржник зловживає наданими йому процесуальними правами, що призводить до безпідставного затягування розгляду вищезазначеної цивільної справи та порушення розумних строків її розгляду. За таких обставин та відповідно до зазначених норм процесуального права, а також з метою забезпечити виконання завдань цивільного судочинства, дотримання засад і принципів міжнародного права скаргу ОСОБА_4 слід залишити без розгляду. На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України, суд ,-
Скаргу ОСОБА_4 на дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_5 територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №5393516 - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області ОСОБА_9