Справа № 263/8220/17
Провадження №2/263/2654/2018
26 вересня 2018 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про припинення права оренди земельної ділянки,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, уточненим в ході його розгляду, вказуючи, що у нього відповідно до рішення міської ради від 15.12.2009 №5/38-6198 знаходиться в оренді земельна ділянка площею 0,7173 га для функціонування оптового складу по вул. Володарське шосе, 23а, 236 в Жовтневому районі міста. На підставі цього рішення між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки від 16.08.2010 року № 3000. Пунктами 4, 6 рішення Маріупольської міської ради від 25.12.2012 №6/25-2945 припинено право оренди частини земельної ділянки площею 0.1536га за адресою: Володарське шосе, 23а, 236 громадянину ОСОБА_2, внесено зміни до договору оренди-земельної ділянки від 16.08.2010 №3000, шляхом укладення додаткової угоди між гр.ОСОБА_2 та Маріупольською міською радою, затверджено проект землеустрою та надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,8627 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по Володарському шосе, 23 ФОП ОСОБА_3 між Маріупольською міською радою та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки від 18.03.2013 по Володарському шосе, 23 площею 0,8627 га. Водночас, право оренди частини земельної ділянки у гр.ОСОБА_1 припинено не було. Фактично, на одну й ту саму земельну ділянку укладено два договори оренди. Крім того, на підставі договору дарування нерухомого майна від 06.11.2013 №3704 нерухоме майно за адресою: Володарське шосе, 23а перейшло у власність ОСОБА_4. Оскільки подароване нерухоме майно також знаходилось на земельній ділянці, що була надана в оренду позивачу, він очікував, що ОСОБА_4 звернеться із заявою щодо внесення змін до рішення міської ради від 25.12.2012 №6/25-2945 та зменшення площі орендованої земельної ділянки ще на 0,3035 га., проте ОСОБА_4 не виявила бажання у переоформленні права оренди земельної ділянки. Позивач звернувся до Центру адміністративних послуг «Діалог» Маріупольської міської ради з заявою та пакетом документів щодо укладення додаткової угоди щодо зміни площі орендованої земельної ділянки, однак, Маріупольською міською радою було відмовлено в укладенні додаткової угоди про припинення права оренди. На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить припинити право оренди земельної ділянки площею 0,4382 га (що фактично знаходиться у користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_3М.) та відповідно до п.2.1 договору оренди земельної ділянки від 16.08.2010 року № 3000, укладеного між ним та відповідачем, вважати, що «в оренду передається земельна ділянка площею 0,2791 га».
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10.07.2018 року позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про припинення договору оренди земельної ділянки задоволений, припинено з моменту набрання даним рішенням законної сили договір оренди земельної ділянки від 16.08.2010 року № 3000, зареєстрований у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 15.09.2010 року №04.10.195.00122, укладений між Маріупольською міською радою та ОСОБА_1.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25.09.2018 року вказане заочне рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10.07.2018 року було скасовано та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, надали суду заяви з проханням про розгляд справи за їх відсутності, задоволенням заявлених позовних вимог. При цьому при первинному розгляді даної справи останніми була надана письмова відповідь на відзив відповідача, в якій зауважено, що ОСОБА_3 фактично користується земельною ділянкою під своїм нерухомим майном, в той же час, відповідачем право користування на цю ж частину земельної ділянки за договором №3000 від 16.08.2010 року для позивача припинено не було, та починаючи з 2012 року право оренди на частину земельної ділянки (0.1536 га) входить до двох договорів одночасно, а також орендна плата за користування стягується з позивача та з ОСОБА_3 Лише 1/3 частина від земельної ділянки 0,7173 га, кад.номер 1412336300:01:019:0267 використовується ним фактично. При цьому, відповідач відмовляє йому в розірвані договору оренди від 16.08.2010 року та позбавляє його права на виділ в натурі й отримання в користування лише тієї частини земельної ділянки, що необхідна для обслуговування його власного нерухомого майна, що є підставами для звернення до суду за захистом його прав та інтересів. У 2013 році за його заявою була розроблена технічна документація із землеустрою щодо відведення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), погоджена начальником Маріупольського відділу Державного підприємства «Донецький обласний геодезичний центр» №5, начальником Управління Держемагенства у м. Маріуполі, суміжними користувачами ОСОБА_3М та ОСОБА_4, було проведено відновлення та узгодження меж земельної ділянки для функціонування оптового складу по Володарському шосе, 23-6 у Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області , площа земельної ділянки складає 0,2791 га. Також зауважує, що перехід права власності на нерухоме майно до нового власника є підставою для припинення права користування (оренди) земельної ділянки для колишнього власника.
Відповідач в судове засідання не з'явився надав суду заяву з проханням про розгляд справи за відсутності представника відповідача та про не заперечення проти задоволення уточнених позовних вимог в частині припинення право оренди земельної ділянки площею 0,4382 га та відповідно до п.2.1 договору оренди земельної ділянки від 16.08.2010 року № 3000, укладеного між ним та відповідачем, вважати, що «в оренду передається земельна ділянка площею 0,2791 га».
Відповідно до ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження по справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У раз визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що між Маріупольською міською радою та ОСОБА_1 на підставі рішення Маріупольської міської ради від 15.12.2009 № 5/38-6198 укладено договір оренди від 16.08.2010 № 3000, земельної ділянки площею 0,7173 для функціонування оптового складу по вул. Володарське шосе, 23а, 236 в Жовтневому районі міста.
На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.08.2004 № 3060 та рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03.08.2009 по справі № 2-4173/09 право власності частини нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці наданій позивачу в оренду перейшло до ФОП ОСОБА_3
Маріупольською міською радою прийнято рішення від 25.12.2012 № 6/25-2945, яким припинено право оренди частки земельної ділянки площею 0,1536 га громадянину ОСОБА_2, частка яка необхідна для обслуговування свого майна ФОП ОСОБА_3, та вирішено внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди між Маріупольською міською радою та ОСОБА_2
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 85271932 між Маріупольською міською радою та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки від 18.03.2013 по Володарському шосе, 23 площею 0,8627 га.
На підставі договору дарування нерухомого майна від 06.11.2013 №3704, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, нерухоме майно за адресою: Володарське шосе, 23а перейшло у власність ОСОБА_4.
25.09.2017 року ОСОБА_1 через Центр надання адміністративних послуг м.Маріуполя, звернувся до Маріупольської міської ради (управління земельних відносин) з проханням підготування проекту додаткового договору до договору оренди земельної ділянки щодо його розірвання, шляхом подання відповідного пакету документів та заяви з проханням розірвати договір оренди земельної ділянки з цільовим призначенням для складування (функціонування оптового складу), площею 0,7173 га, кадастровий номер 1412336300:01:019:0267, розташованої по Володарському шосе, 23а, 236 в Центральному районі м. Маріуполя Донецької області, у зв'язку з тим, що я продав частину нежитлових будівель, що знаходяться на вказаній земельній ділянці, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Вказана заява та мій підпис були засвідчені приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області, ОСОБА_6
При цьому, 18.11.2013 року Маріупольським відділом Державного підприємства «Донецький обласний геодезичний центр» було видано ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) територіальної громади Маріупольської міської ради для передачі в оренду ОСОБА_1 для функціонування оптового складу по Володарському шосе, 23б в м. Маріуполі, на підставі договору оренди від 16.08.2010 року № 3000. Згідно пояснювальної записки, наявної у вказаній технічній документації із землеустрою, при обстеженні на місцевості було встановлено, що цільове призначення земельної ділянки не змінилося, площа ділянки 0,2791 га.
Згідно опису вхідного пакету документів за №6028 на отримання адміністративної послуги - рішення Маріупольської міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки за адресою: м. Маріуполь, вул..Володарське шосе, 23б, в оренду при переході права власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 08.05.2018 року особисто звернувся до Центру надання адміністративних послуг із заявкою про отримання вказаної послуги.
На даний час договір оренди земельної ділянки від 16.08.2010 року №3000 не припинено.
Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Статтею 7 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Відповідно до положень частини 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2010 р. у справі за позовом акціонерного товариства закритого типу «Консул» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, Постанові Верховного Суду України від 06.11.2012 по справі № 21-335а12.
Також, згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у Постанові від 13.04.2016 року по справі №6-253цс16 за змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Абзацом 8 ч.1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі припиняється у тому числі і в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Згідно статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.
Окрім того, пунктом «е» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
Відповідно до ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю у нового власника автоматично виникає право власності на з/д під будівлею, тому право користування з/д продавця, тобто попереднього власника будівлі, припиняється щодо всієї з/д вказаної у Державному акті на право користування з/д. При цьому площа з/д не важлива.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства та конкретні обставини справи, а саме те, що на даний час на земельній ділянці, яка відповідно до договору оренди земельної ділянки площею 0,7173 га від 16.08.2010 року № 3000 була виділена позивачу, знаходиться нерухоме майно, яке належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3, при цьому на частину вказаної земельної ділянки було припинено за рішенням Маріупольської міської ради право оренди позивача, а відповідно до технічної документації на дану ділянку її площа, яка відведена позивачу та знаходиться у його користуванні, на теперішній час становить 0,2791 га., суд приходить до висновку, що право оренди земельної, відповідно договору оренди земельної ділянки від 16.08.2010 року № 3000, на площу 0,4382 має бути припиненим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 247 ч.2, 263-265 ЦПК, ст.ст.377 ЦК України, ст.. 120, 141 ЗК України,
Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про припинення права оренди земельної ділянки задовольнити.
Припинити з моменту набрання даним рішенням законної сили договір оренди земельної ділянки від 16.08.2010 року № 3000, зареєстрований у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 15.09.2010 року №04.10.195.00122, укладений між Маріупольською міською радою та ОСОБА_1, в частині п.2.1 стосовно площі земельної ділянки 0,4382 га, залишивши чинним вказаний пункт договору в наступній редакції: « 2.1 В оренду передається земельна ділянка площею: 0,2791 га».
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя.
Суддя Н.В. Хараджа