Справа № 263/8257/18
Провадження № 2/263/2016/2018
(заочне)
28 вересня 2018 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Музики О.М.,
за участю секретаря Рудь Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,
1. виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 21 червня 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що з 10 лютого 2017 року розірваний шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 Під час шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3, 01 березня 2017 року, яка проживає із позивачем. З 2017 року відповідач добровільно не надає допомогу на утримання дитини, у зв'язку з чим, керуючись ст. ст. 180-183 СК України, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на дитину ОСОБА_3 у розмірі ? частини його доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідач не скористався своїм правом та відзив на позов на адресу суду не направив.
2. заяви і клопотання:
клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, в якому вона заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, у разі відсутності у судовому засідання відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
3. процесуальні дії суду:
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 червня 2018 року залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 липня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 28 вересня 2018 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
Предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
4. фактичні обставини справи, установлені судом:
Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії І-НО № 741351, виданого Центральним районним у м. Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 28 березня 2017 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 2).
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 лютого 2017 року шлюб між ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1) Ю.В. та ОСОБА_2 розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 залишено прізвище «Шалагінова». Рішення набрало законної сили 24 березня 2017 року (а. с. 4).
Відповідно до довідки від 11 червня 2018 року № 79, виданої Маріупольським міським центром з обслуговування громадян без визначеного місця проживання, до складу сім'ї ОСОБА_1 входить, зокрема ОСОБА_3 (а. с. 5).
5. Щодо порушення прав позивача та ким вони порушені, то суд керується положеннями ст. 4 ЦПК України та ст. 180 СК України та вважає, що із змісту підстав позову відповідачем порушуються сімейні права позивача.
6. Норми права, які застосовує суд при вирішенні спору та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій суді.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину визначається судом.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів..
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Таким чином, визначаючи належний до стягнення з відповідача розмір аліментів, суд враховує вимоги ст. 182 СК України, право дитини на достатній рівень життя, з урахуванням обов'язку обох батьків утримувати своїх дітей, та вважає, що належним розміром аліментів на дитину є 1/4 частини доходу відповідача, що відповідатиме вимогам закону та не порушуватиме прав як позивача, так і відповідача.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 182 СК України щодо мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину, з відповідача підлягає до стягнення аліменти у розмірі 1/4 його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому вимога щодо стягнення не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.
7. Питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 704,8 гривень.
Керуючись ст. ст. 180, 182, 191, 199 СК України, ст. ст. 3, 12, 13, 76-80, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3, 01 березня 2017 року, у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 червня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у сумі 704,8 грн.
В іншій часині вимог позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін у справі:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.
Суддя О.М. Музика