01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
11.01.10 р. № 13/34
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Тарасенко К. В.
Шкурдової Л. М.
секретар судового засідання Лебедєва С.В.
В судове засідання з'явились:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Лубенський м'ясокомбінат” на рішення господарського суду Полтавської області від 07.07.2009р.
по справі №13/34 (суддя Босий В.П.)
за позовом підприємця ОСОБА_3
до Відкритого акціонерного товариства „Лубенський м'ясокомбінат”
про стягнення 77953,97грн.,
Підприємець ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Лубенський м'ясокомбінат” про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції та пені в сумі 77953,97грн. (а.с.2-4).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.07.2009р. по справі №13/34 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 74599,97грн. боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції. В частині стягнення пені в розмірі 3354,00грн. відмовлено (а.с.82-84). Рішення мотивоване тим, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем; вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню, оскільки в межах справи №23/23 про банкрутство ВАТ „Лубенський м'ясокомбінат” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка.
Не погоджуючись із рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 07.07.2009р. та у задоволенні позову відмовити (а.с.91-94).
Позивач скористався наданим ст.96 ГПК України процесуальним правом та подав відзив на апеляційну скаргу (а.с.111-112).
В судове засідання 11.01.2010р. представники учасників провадження не з'явилися.
Вивчивши матеріали справи, судова колегія апеляційного суду виходить із наступних обставин.
Матеріалами справи підтверджується, що 06.07.2007 року між підприємцем ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством „Лубенський м'ясокомбінат” був укладений договір купівлі-продажу №150 (а.с.7), згідно якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, асортимент, кількість та ціна якого встановлюється сторонами додатково та зазначається в товарних накладних, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити даний товар (п.1 договору).
Згідно з п.4.1 цього договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому та готівковому порядку протягом 21-го календарних днів.
Позивач посилається на те, що на виконання договору №150, він поставив товар, що підтверджується накладними та актами звірки взаєморозрахунків (а.с.8-9, 35-50). Відповідач за поставлений по договору №150 товар розрахувався частково, в наслідок чого станом на 05.03.2009р. утворився борг відповідача перед позивачем в сумі 65016,53грн.
Відповідач заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем, проти позову заперечує з посиланням на те, що заявлені позивачем вимоги підлягають розгляду в межах справи №23/23 про банкрутство ВАТ „Лубенський м'ясокомбінат”.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду має бути скасоване частково, виходячи із наступного.
Як підтверджується матеріалами справи та не спростовується позивачем ВАТ „Лубенський м'ясокомбінат” як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і на час апеляційного розгляду знаходиться в стадії банкрутства.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.03.2009р. по справі №23/23 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ „Лубенський м'ясокомбінат”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.56-57).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.04.2009р. по справі №23/23 визнано вимоги ПП „Евальдо”, зобов'язано кредитора в десятиденний термін подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ „Лубенський м'ясокомбінат”; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна; призначено попереднє засідання, тощо (а.с.70-72).
Відповідач вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що заборгованість за поставлений згідно договору №150 товар відсутня; на час розгляду справи №13/34 порушено провадження по справі №23/23 про банкрутство ВАТ „Лубенський м'ясокомбінат”, що є підставою розгляду всіх вимог його кредиторів в межах справи №23/23.
Судова колегія апеляційного господарського суду наведені посилання апеляційної скарги вважає обґрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-XII від 14.05.1992р. (далі -Закон №2343-XII), грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно ст.1 Закону України №2343-XII, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч.1 ст. 14 Закону №2343-XII, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Частиною 2 статті 14 Закону №2343-XII визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Таким чином, вимоги підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за поставлений на виконання договору №150 товар в сумі 65016,53 грн. є конкурсними, оскільки виникли до порушення провадження у справі №23/23 про банкрутство ВАТ „Лубенський м'ясокомбінат”.
Як встановлено судом першої інстанцій, підприємець ОСОБА_3 стосовно спірних вимог на суму 65016,53грн. з відповідною заявою у справі про банкрутство відповідача в передбачений вказаною нормою строк до суду не звертавсь.
Матеріалами справи підтверджується, що в газеті „Голос України” №80-81 від 30.04.2009р. міститься оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача.
У встановлений законодавством термін до господарського суду Полтавської області в межах справи №23/23 із заявами про грошові вимоги до ВАТ „Лубенський м'ясокомбінат” звернулися кредитори, вимоги яких затверджені ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.10.2009р. Копія даної ухвали надана під час апеляційного провадження.
Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали від 30.10.2009р. по справі №23/23 та не спростовується позивачем, він не звертався з кредиторськими вимогами в межах справи про банкрутство ВАТ „Лубенський м'ясокомбінат”, а отже його вимоги про стягнення з відповідача 74599,97грн. не включені до реєстру кредиторів ВАТ „Лубенський м'ясокомбінат”.
Статтею 1 Закону №2343-XII визначено, що погашеними вимогами кредиторів є задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.
Погашення вимог кредиторів щодо цивільно-правових зобов'язань, що відбувається внаслідок застосування ч. 2 ст. 14 Закону №2343-XII слід вважати припиненням цих зобов'язань відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України.
Таким чином, невиконання вимог, передбачених ст.14 Закону України №2343-XII, свідчить про відсутність у позивача підстав звернутися до суду за захистом порушеного права в межах позовного провадження.
Враховуючи викладене, місцевий суд прийшов до помилкового висновку про те, що позивач мав правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором №150 в сумі 74599,97грн. в межах справи №13/34.
В частині відмови в стягненні з відповідача пені позивач та відповідач погоджуються з рішенням господарського суду Полтавської області від 07.07.2009р. і не наполягають на його скасуванні в цій частині.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Виходячи із наведеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 07.07.2009р. має бути скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення 74599,97грн. В іншій частині рішення місцевого суду підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, державне мито, сплачене за звернення з апеляційною скаргою, підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Лубенський м'ясокомбінат” задовольнити.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 07.07.2009р. у справі №13/34 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 74599,97грн. боргу.
3. Постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4. Стягнути з підприємця ОСОБА_3 (39622, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Лубенський м'ясокомбінат” (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Індустріальна, 9, код 00443950) 372,09грн. державного мита.
5. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду Полтавської області.
6. Справу № 13/34 повернути господарському суду Полтавської області.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю.
Судді:
Тарасенко К. В.
Шкурдова Л. М.
Дата відправки 19.01.10