01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
24.12.09 р. № 9/426-08/20-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Федорчук Р. В (доповідач по справі),
суддів:
Лобань О.І.
Ткаченка Б.О.
секретар судового засідання Цуркан Л.В.
за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 24.12.2009 року,
розглянувши апеляційну скаргу Ясногородської сільської ради на рішення господарського суду Київської області від 09.10.2009 року
у справі № 9/426-08/20-09 (суддя -Бабкіна В.М.)
за позовом Ясногородської сільської ради
до 1. Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3
2. Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Макарівської районної державної адміністрації
про розірвання договору оренди земельної ділянки,
Ясногородська сільська рада звернулась до господарського суду Київської області з позовом до ФОП ОСОБА_3 про розірвання укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки загальною площею 9 га, зареєстрованого 11.08.2003 року за № 002; зобов'язання Макарівського районного відділу земельних ресурсів внести до Державного земельного кадастру пов'язані з таким розірванням зміни; а також зобов'язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку.
Рішенням господарського суду Київської області від 19.08.2008 року, яке залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.11.2008 року, в порядку п. 1 ст. 83 ГПК України визнано недійсним спірний договір оренди земельної ділянки, а в задоволенні позову відмовлено.
Вищий господарський суд України постановою від 11.02.2009 року постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.11.2008 року та рішення господарського суду Київської області від 19.08.2008 року у справі № 9/426-08 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд першої інстанції встановивши факт належного виконання ФОП ОСОБА_3 умов спірного договору оренди землі, 09.10.2009 року прийняв рішення, яким в задоволенні позивних вимог Ясногородської сільської ради до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки, відмовив у повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просив рішення господарського суду Київської області від 09.10.2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі попереднє рішення господарського суду Київської області про розірвання договору земельної ділянки.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач послався на те, що рішення господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Перший відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу від 02.12.2009 року. У вказаному відзиві перший відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 09.10.2009 року без змін.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.11.2009 року, згідно ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до апеляційного провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.
Перший відповідач та його представник, а також представник другого відповідача в судовому засіданні надали пояснення суду та заперечили проти доводів апеляційної скарги.
Третя особа 23.11.2009 року через канцелярію Київського міжобласного апеляційного господарського суду надіслала листа в якому просила розгляд справи проводити за відсутності її представника.
Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились. Відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що представники позивача та третьої особи про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Крім того, відповідно до п 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене та повторну неявку представника позивача та третьої особи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 09.10.2009 року за відсутності представників позивача та третьої особи.
В судовому засіданні 24.12.2009 року колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 05.08.2003 року між Ясногородською сільською радою Макарівського району Київської області та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 9 га, що знаходиться в межах Ясногородської сільської ради, строком на 40 років для створення відповідачем ставка для риборозведення (а.с. 5 -8).
На виконання умов договору, орендодавець передав, а орендар одержав земельну ділянку за рахунок земель громадського призначення, а саме чагарники та болота, не придатні для сільськогосподарського використання, що підтверджується актом прийому-передачі від 07.08.2003 року (а.с. 34).
Спірний договір оренди землі зареєстровано у Макарівському районному відділі земельних ресурсів Київської області 11.08.2003 року за № 002 та посвідчено приватним нотаріусом.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач заявив вимоги про розірвання вказаного договору з підстав невиконання відповідачем його умов; зобов'язання Макарівського районного відділу земельних ресурсів внести до Державного земельного кадастру пов'язані з таким розірванням зміни; а також зобов'язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку.
Вищий господарський суд України скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій зазначив, що судами при розгляді справи не надано правової оцінки щодо дійсності рішення ради на підставі якого укладено спірний договір оренди землі; не надано правової оцінки довідці Макарівського районного відділу земельних ресурсів стосовно присвоєння земельній ділянці кадастрового коду; не досліджувались обставини щодо наявності передбачених законом підстав для розірвання спірного договору.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду враховуючи наведене зазначає наступне.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) вирішується на пленарному засіданні ради -сесії.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Ясногородська сільська рада 10.12.2002 року прийняла рішення «Про передачу в оренду земельної ділянки СПД ОСОБА_3.»(а.с. 81). Даним рішенням передано в оренду терміном на 40 років земельну ділянку СПД ОСОБА_3 площею 9,0 га для створення ставка під риборозведення в межах Ясногородської сільської ради за рахунок земель загального користування ради.
Вказане рішення сільської ради «Про передачу в оренду земельної ділянки СПД ОСОБА_3.»сторонами не оскаржувалось та на час розгляду справи в установленому законом порядку не скасоване, а тому спірний договір оренди землі між позивачем та першим відповідачем укладений на законних підставах.
Щодо довідки Макарівського районного відділу земельних ресурсів стосовно присвоєння земельній ділянці кадастрового коду та повноважень Ясногородської сільської ради розпоряджатися спірною земельною ділянкою, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
З довідки про присвоєння кадастрового коду земельної ділянки 2007 року (а.с. 39) вбачається, що земельній ділянці загальною площею 9,0 га. яка була надана в оренду ФОП ОСОБА_3 присвоєно кадастровий код: 3222789201:01:024:0033. Зазначена довідка містить відмітку Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»щодо перевірки викладених в ній відомостей.
Також в матеріалах справи наявна довідка Управління земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області № 0112/1685 від 12.08.2008 року з якої вбачається, що зе мельна ділянка, яка перебуває в оренді СПД ОСОБА_3 площею 9,0 га, знаходиться в ме жах Ясногородської сільської ради, за межами с. Ясногородка. Вказане, також підтверджується письмовими поясненнями Управлінням Держкомзему у Макарівському районі Київської області від 30.09.2009 року № 01-12/1091 та довідкою Дережавної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області № 1282/757/10/17-062 від 25.09.2009 року (а.с. 235).
З наведених доказів вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах Ясногородської сільської ради.
Відповідно до п. 12 перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суд прийшла до висновку, що Ясногородська сільська рада мала всі передбачені законом права щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, зокрема і передачі її в оренду СПД ОСОБА_3
Щодо обставин наявності передбачених законом підстав для розірвання спірного договору, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Ясногородська сільська рада в обґрунтування своїх доводів щодо визнання договору оренди землі недійсним посилається на порушення орендарем умов договору, а саме орендар протягом всього часу користування спірною земельною ділянкою не використовував її відповідно до мети договору (ство рення ставка під риборозведення). Крім того, позивач зазначає, що загальний стан земельної ділянки не був поліпшений, а навпаки погіршився внаслідок безгосподарного та недбалого ставлення ФОП ОСОБА_3 до переданої йому в оренду земельної ділянки.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду не погоджується з таким доводами позивача з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Загальні підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст. ст. 651, 652 ЦК України. Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання врегульовано ст. 32 Закону України «Про оренду землі».
Приписами ст. 32 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 (права та обов'язки орендодавця) і 25 (права та обов'язки орендаря) цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та систематична несплата земельного податку або орендної плати.
З письмових пояснень першого відповідача, які були надані суду першої інстанції та не спростовані доказами позивача, вбачається що на виконання умов спірного договору ФОП ОСОБА_3 було розроблено: проект землеустрою земель ної ділянки; робочий проект «Розчистка та благоустрій прилеглої території штучної водойми в с. Ясногородка Макарівського району Київської області», який узгоджено в Державному управлінні екології та природних ресурсів в Київ ський області»; споруджено ряд будівель на території орендованої ділянки та тимчасову огорожу; придбано техніку для реалізації проекту благоустрою ставка (а.с. 119 -124); про вадяться роботи з підготовки земельної ділянки та слідкує за утриманням її в належному ста ні, що підтверджують акти виконаних робіт по розчистці ставка; сплачено орендну плату за земельну ділянку до 2009 року (а.с. 235 -243).
З вказаних письмових пояснень відповідача також вбачається, що робочий проект «Розчистка та бла гоустрій прилеглої території штучної водойми в с. Ясногородка Макарівського району Київ ської області»передбачає здійснення наступ ного комплексу заходів: розчистка та поглиблення водойми; облаштування переливної дамби з метою недопущення замулення акваторії водойми; благоустрій прибережної смуги з під сипкою землі та залуження багаторічними травами; вирубка дерев в руслі струмка та прибережній зоні.
Із змісту ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій»(в редакції, чинній на час звернення відповідача до позивача за наданням дозволу) фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. При цьому, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування надається заявнику протягом двох місяців з дня подан ня заяви.
В судових засіданнях перший відповідач наголошував суду, що подальша реалізація проекту з квітня 2007 року унеможливлена бездіяльністю саме Ясногородської сільської ради.
Крім того, договором оренди земельної ділянки не передбачено обов'язку ФОП ОСОБА_3 закінчення облаштування ставка у певний строк та здачі його в експлуатацію.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про те, що орендарем виконуються всі істотні умови договору, а тому підстави для розірвання та припинення дії договору оренди земельної ділянки від 05.07.2003 року, укладеного між позивачем та першим відповідачем відсутні, оскільки доводами апеляційної скарги вище викладене не спростовується.
Крім того, вимогою позивача в апеляційній скарзі є скасування оскаржуваного рішення господарського суду та залишення в силі рішення господарського суд Київської області від 19.08.2008 року, яке скасоване постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2009 року. Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду зазначає, що вказана вимога скаржника не підлягає задоволенню, оскільки до повноважень суду апеляційної інстанції передбачених ст. 103 ГПК України не відноситься, що також свідчить про необґрунтованість апеляційної скарги.
З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, скаржником в розумінні ст. 33 ГПК України не обґрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі апелянт також посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, враховуючи положення ч. 2 ст. 104 ГПК України, приходить до висновку, про необґрунтованість вказаних вимог апелянта, оскільки судом першої інстанції не було допущено порушень, які призвели б до прийняття неправильного рішення по справі.
Враховуючи вищенаведене, колегія судів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Київської області від 09.10.2009 року по справі № 9/426-08/20-09 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Ясногородської сільської ради на рішення господарського суду Київської області від 09.10.2009 року у справі № 9/426-08/20-09 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 09.10.2009 року у справі № 9/426-08/20-09 залишити без змін.
3. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.
4. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.
5. Матеріали справи № 9/426-08/20-09 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Федорчук Р. В
Судді:
Лобань О.І.
Ткаченко Б.О.