01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
10.12.09 р. № 09/2026
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Федорчук Р. В (доповідач по справі),
суддів:
Лобань О.І.
Ткаченка Б.О.
секретар судового засідання Цуркан Л.В.
за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 10.12.2009 року,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Анмакс»на рішення господарського суду Черкаської області від 08.09.2009 року
по справі № 09/2026 (суддя -Курченко Н.М.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Анмакс»
до відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна
2. відділ державної виконавчої служби Маньківського районного управління юстиції
3. публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Господарський суд Черкаської області рішенням від 08.09.2009 року в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Анмакс»до відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновалової Е.А. та відділу державної виконавчої служби Маньківського районного управління юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відмовив у повному обсязі та скасував заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса № 615 від 08.07.2009 року, що були застосовані ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.08.2009 року.
Господарський суд Черкаської області встановивши факт законності виконавчого напису нотаріуса № 615 від 08.07.2009 року, керуючись нормами Закону України «Про фінансовий лізинг», Закону України «Про нотаріат»та нормами ЦК України, відмовив в задоволенні позову.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просив рішення господарського суду Київської області від 08.09.2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Анмакс»задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач посилається на необґрунтованість та незаконність рішення господарського суду Черкаської області від 08.09.2009 року.
Відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до Київського міжобласного апеляційного господарського суду 19.10.2009 року. У вказаному відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення господарського суду Черкаської області від 08.09.2009 року по справі № 09/2026 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.10.2009 року, згідно ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до апеляційного провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.10.2009 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк».
Заступник голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду ухвалою від 20.11.2009 року в порядку ст. 69 ГПК України продовжив строк розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні, що відбулося 10.12.2009 року доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 10.12.2009 року проти доводів апеляційної скарги заперечив.
Представник третьої особи три в судовому засіданні, яке відбулося 10.12.2009 року підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі.
Представники третьої особи один та два в судові засідання не з'являлись, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштової кореспонденції.
Відповідно до п 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене та повторну неявку представників третьої особи один, два, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 08.09.2009 року за відсутності представників третьої особи один та два.
В судовому засіданні 10.12.2009 року колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено наступне.
01.06.2007 року між ВАТ «Капітал Лізинг»(Лізингодавець) та ТОВ «Анмакс»(Лізингоодержувач) було укладено договір Фінансового лізингу № 202-001901.
За умовами вказаного договору відповідач прийняв на себе зобов'язання придбати предмет лізингу, згідно зі специфікацією, зазначеною в додатку № 1 до Додаткової угоди до цього Договору, у власність у продавця та передати предмет лізингу у користування позивача на строк та за встановлену плату (лізингові платежі) на умовах даного договору, за умови, що продавець був обраний позивачем (а.с. 11 -22).
Пунктом 5.1. договору передбачено, що загальна кількість, складові лізингових платежів та їх орієнтовні суми визначені в розрахунку лізингових платежів (додаток № 2 до додаткової угоди). Конкретні дати та розмір лізингових платежів визначаються в додатку до акту приймання -передачі предмету лізингу.
20.06.2007 року сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору фінансового лізингу № 202-001901 від 01.06.2007 року (а.с. 23).
Вказаною додатковою угодою визначено ціну предмету лізингу в сумі еквівалентній 373 818, 10 євро, що згідно офіційного курсу гривні встановленого НБУ до євро станом на 20 червня 2007 року складає 2 530 193, 42 грн., загальну кількість та орієнтований розмір лізингових платежів, уповноважені компанії, акт приймання -передачі, графік лізингових платежів та інші істотні умови договору, а також сторони обумовили, що лізингодавець передає лізингоодержувачу предмет лізингу згідно специфікації, що наведена у додатку № 1 до Угоди на строк 367 днів.
Відповідно до п. 4.2. додаткової угоди № 1 до договору фінансового лізингу, по закінченню строку лізингу, зазначеного у п. 4.1, предмет лізингу буде переданий у лізинг на наступні 367 календарні дні, що оформляється Угодою про внесення змін до цієї Додаткової угоди. Розмір лізингових платежів на наступні 367 днів залишаються незмінними.
Також, додатковою угодою № 1 до договору фінансового лізингу визначено, що остаточний графік лізингових платежів визначається у додатку до Акту прийому -передачі, а всі інші умови Договору фінансового лізингу № 202-001901 від 01.06.2007 року є незмінними (а.с. 23).
27.07.2007 року сторонами підписаний акт приймання -передачі майна згідно якого позивачу був переданий предмет лізингу, а саме: сільськогосподарське обладнання для промислового вирощування кролів згідно переліку, всього 205 найменувань (а.с. 57 -60).
З матеріалів справи також вбачається, що між сторонами 22.10.2008 року було укладено Угоду про внесення змін та доповнень до Договору фінансового лізингу № 202-001901 від 01.06.2007 року (а.с. 31). Вказаною угодою було викладено у новій редакції п.п. 5.1.2 стосовно додаткових лізингових платежів.
20.01.2009 року сторони уклали Угоду № 2 про внесення змін та доповнень до додаткової угоди № 1 від 20.06.2007 року до Договору фінансового лізингу № 202-001901 від 01.06.2007 року, у якій встановили новий графік лізингових платежів з 27.08.2008 року по 30.06.2009 року на загальну суму платежів 1 801 208,62 грн. (а.с. 62).
Пунктом 4 вказаної угоди сторони зазначили, що всі інші умови договору фінансового лізингу № 202-001901 від 01.06.2007 року є незмінними.
Відповідно до п. 8.3 договору фінансового лізингу від 01.06.2007 року Лізингодавець залишається єдиним беззаперечним власником Предмету лізингу. Лізингоодержувач зобов'язаний належним чином за власний рахунок захищати право власності та інші права Лізингодавця на Предмет лізингу в незалежності від того, чи вимагає це Лізингодавець.
Пунктом 9.1. договору фінансового лізингу передбачено випадки невиконання, зокрема невиконання платіжних зобов'язань.
Пунктом 9.2. договору передбачено заходи при настанні випадку невиконання, зокрема Лізингодавець у будь - який час при настанні випадку невиконання може на власний розсуд негайно вилучити Предмет лізингу у Лізингоодержувача.
Відповідно до п. 9.4 договору Фінансового лізингу, Лізингодавець має право відмовитися від цього Договору та вимагати повернення Предмета лізингу від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно Додатку до Акту приймання -передачі частково або у повному обсязі та прострочення сплати (повністю або частково) становить більше 30 календарних днів (а.с. 19).
Відповідно до п. 9.6 Договору при настанні Випадку невиконання та нездійсненні платежів Лізингоодержувачем, згідно п. 9.2 Договору, а також у інших випадках, передбачених законом чи цим Договором, Ліингоодержувач зобов'язаний передати Предмет лізингу Лізингодавцю у місці, зазначеному Лізингодавцем, протягом трьох робочих днів, починаючи з дати надсилання відповідної вимоги Лізингодавця, якщо про інше сторони не домовляться додатково в письмовому вигляді.
Із змісту п. 10.6 Договору вбачається, що сторони домовилися про право Лізингодавця в одностороннього порядку відмовитися від договору та/або достроково розірвати цей Договір та вимагати повернення предмету лізингу з письмовим повідомленням Лізингоодержувача, якщо Лізингоодержувач допустив повне або часткове прострочення сплати лізингових платежів протягом строків, встановлених цим Договором.
Лізингодавець 17.06.2009 року направив лізингоодержувачу претензію -повідомлення № 0906/13 «Про заборгованість по сплаті лізингових платежів та пені за Договором фінансового лізингу № 202-0011901 від 01.06.2007 року», яка була отримана останнім 18.06.2009 року про, що свідчить підпис заступника директора ТОВ «Анмакс»з відтиском печатки товариства на його підписі (а.с. 73 -75).
Вимогами вказаної претензії було погашення в повному обсязі заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором лізингу у сумі 993 813, 02 грн. та пені у розмірі 113 520, 51 грн.
Вимоги претензії лізингоодержувачем не були виконані, у зв'язку з чим лізингодавець 08.07.2009 року звернувся до приватного нотаріуса Коновалової Е.А. за вчиненням виконавчого напису про повернення предмету лізингу (а.с. 85).
Із заяви ВАТ «Капітал Лізинг»вбачається, що приватному нотаріусу для здійснення виконавчого напису товариством було подано пакет документів Для вчинення виконавчого напису, а саме: оригінал Договору фінансового лізингу № 202-001901 від 01.06.2007 року, оригінал Додаткової угоди №1 до Договору фінансового лізингу, оригінал Акту приймання-передачі від 27.07.2007 року, оригінал Угоди від 01.08.2008 року про внесення змін та доповнень до Договору фінансового лізингу, оригінал Угоди від 22.10.2008 року про внесення змін і доповнень до Договору фінансового лізингу, оригінал Угоди № 2 від 20.01.2009 року про внесення змін та доповнень до Додаткової угоди № 1 від 20.06.2007 року, розрахунок заборгованості ТОВ «Анмакс»перед ВАТ «Капітал Лізинг», Акт звірки заборгованості по Договору фінансового лізингу станом на 01.11.2008 року, лист вих. № 0904/25 від 15.05.2009 року про проведення звірки розрахунків, квитанція та опис про надсилання Лізингоодержувачу листа вих. № 0904/25, Акт звірки заборгованості по Договору фінансового лізингу станом на 09.04.2009 року, Довідка про стан взаєморозрахунків станом на 16.06.2009 року, Претензія -повідомлення вих. № 0906/13 від 17.06.2009 року про заборгованість по сплаті лізингових платежів та пені по Договору фінансового лізингу з відміткою про отримання, квитанції та описи про надіслання Лізингоодержувачу претензії-повідомлення, рахунки на оплату, направлені Лізингоодержувачу, з відміткою про несплату після вручення претензії-повідомлення (а.с. 85 -89).
Приватним нотаріусом Коноваловою Е.А. 08.07.2009 року було вчинено виконавчий напис про повернення від ТОВ «Анмакс»на користь ВАТ «Капітал Лізинг» сільськогосподарського обладнання для промислового вирощування кролів (а.с. 34 -37).
Вказаний виконавчий напис ТОВ «Капітал Лізинг»був пред'явлений до примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Маньківського районного управління юстиції, яким в липні 2009 року відкрито виконавче провадження (а.с. 39).
Підставою для звернення до суду стало те, що на переконання позивача, нотаріус не мав законних підстав для здійснення виконавчого напису за договором фінансового лізингу № 202-001901 від 01.06.2007 року.
Господарський суд Черкаської області в обґрунтування відмови в задоволенні позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню послався на норми ЦК України, Закону України «Про фінансовий лізинг»та норми Закону України «Про нотаріат».
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 та п. 3 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі в порядку, встановленому договором.
Статтею 3 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено право відмови лізингодавця від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Як вбачається з матеріалів справи лізингоодержувач не виконував свої зобов'язання за договором фінансового лізингу.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачені права лізингодавця, зокрема право лізингодавця відмови від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.
Як вбачається з договору фінансового лізингу № 202-001901 від 01.06.2007 року, право лізингодавця на односторонню відмову від договору фінансового лізингу встановлено договором (п. 9.4) та законом (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг») за умови не сплати лізингоодержувачем лізингових платежів протягом 30 днів та наявності відповідного повідомлення.
Матеріалами справи підтверджується, що лізингодавець направив лізингоодержувачу претензію -повідомлення про сплату боргу по лізингових платежах до 23.06.2009 року (а.с. 117) та повідомив, що у разі невиконання цієї вимоги у зазначений термін він змушений буде достроково розірвати Договір в односторонньому порядку з настання наступних негативних наслідків: повернення предмету лізингу у володіння лізингодавця та стягнення всіх витрат, пов'язаних з поверненням предмету лізингу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору.
З матеріалів справи не вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання за договором фінансового лізингу. Доказів щодо сплати заборгованості по лізинговим платежам в строк обумовлений в претензії -повідомлення (а.с. 119) позивачем як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції подано не було.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно було встановлено право лізингодавця на звернення до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису про повернення предмету лізингу.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року.
Тобто, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, коли подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені зазначеним Переліком і підтверджують її безспірність.
З матеріалів справи вбачається, що Лізингодавцем на вимогу п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 було надано нотаріусу весь перелік документів, за якими проводиться стягнення заборгованості в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновалової Е.А. № 615 від 08.07.2009 року, який є предметом спору, вчинено відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим не вбачається підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, також вважає безпідставними доводи скаржника про те, що ВАТ «Капітал Лізинг»не повідомило ТОВ «Анмакс»про розірвання договору фінансового лізингу в односторонньому порядку з огляду на наступне.
ТОВ «Капаітал Лізинг» 17.02.2009 року направило на адресу ТОВ «Анмакс»претензію -повідомлення, яка останнім була отримана 18.06.2009 року, що підтверджується підписом заступника директора з відтиском печатки товариства на претензії (а.с. 73 -75).
З вказаної претензії вбачається, що лізингодавець повідомив лізингоодержувача, що в разі несплати заборгованості по лізинговим платежам та пені лізингодавець буде змушений в односторонньому порядку достроково розірвати договір фінансового лізингу (а.с. 75).
Таким чином, доводи позивача про неповідомлення його відповідачем щодо наміру в односторонньому порядку розірвати договір фінансового лізингу є безпідставними.
Щодо доповнень представником ТОВ «Анмакс»до апеляційної скарги, в яких представник товариства стверджує, що лізингодавцем при наданні приватному нотаріусу переліку документів за якими проводиться стягнення заборгованості у безспірному порядку, було порушено п. 8 постанови КМУ від 29.06.1999 року № 1172, а саме лізингодавцем не було подано засвідчену ним копію рахунку, направлену лізингоодержувачу з відміткою про несплату платежів, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Із заяви ТОВ «Капітал Лізинг»«Про вчинення виконавчого напису» (а.с. 105 -109), яка була направлена приватному нотаріусу, вбачається, що товариством при наданні нотаріусу документів необхідних для стягнення у безспірному порядку заборгованості по договору фінансового лізингу було зокрема подано рахунки на оплату, направлених лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів (п. 15 додатку заяви а.с. 109, рахунки а.с. 121 -130).
Таким чином, доводи скаржника про порушення відповідачем п. 8 постанови КМУ від 29.06.1999 року № 1172 є необґрунтованими та безпідставними.
З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, скаржником в розумінні ст. 33 ГПК України не обґрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи вищенаведене, колегія судів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Черкаської області від 08.09.2009 року по справі № 09/2026 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Анмакс»на рішення господарського суду Черкаської області від 08.09.2009 року у справі № 09/2026 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 08.09.2009 року у справі № 09/2026 залишити без змін.
3. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.
4. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.
5. Матеріали справи № 09/2026 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: Федорчук Р. В
Судді:
Лобань О.І.
Ткаченко Б.О.