01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
30.11.09 р. № 20/124-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Шкурдової Л. М.
Тарасенко К. В.
секретар судового засідання Лебедєва С.В.,
представники сторін:
від позивача: Судук М.М. -голова правління, керуючий санацією;
від відповідача: Власюк Н.В. -представник за дов. б/н від 09.11.2009 р.;
від третьої особи -1: не з'явились;
від третьої особи -2: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Ірпінський комбінат „Перемога” на рішення господарського суду Київської області від 20.08.2009р.
по справі №20/124-09 (суддя Бабкіна В.М.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Ірпінський комбінат „Перемога”
до Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області
третя особа 1. Відкрите акціонерне товариство „Підвенбудмеханізація”
2. Головне управління державного казначейства України у Київській області
про стягнення 57629,41грн.,
Відкрите акціонерне товариство „Ірпінський комбінат „Перемога” звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області про стягнення неправомірно отриманих коштів в розмірі 57629,41грн. (а.с.2-5).
Рішенням господарського суду Київської області від 20.08.2009р. по справі №20/124-09 у задоволенні позову відмовлено (а.с.96-101). Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів заявлених вимог.
Не погоджуючись із рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 20.08.2009р. та задовольнити позов.
Оскільки рішення по справі стосується прав та обов'язків Головного управління державного казначейства України в Київській області, ухвалою від 22.09.2009р. апеляційний суд залучив вказану установу до участі у якості 3-ї особи.
Відповідач, згідно зі ст.96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення господарського суду Київської області від 20.08.2009р., а апеляційну скаргу - без задоволення.
Під час апеляційного провадження представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, а представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував. Представник третьої особи-2 в судове засідання не з'явився. Його нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Проголошення вступної та резолютивної частини постанови відбулося 30.11.2009р. після перерви, оголошеній в судовому засіданні 09.11.2009р.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників учасників провадження, судова колегія апеляційного господарського суду виходить із наступних обставин.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2003 р. було порушено провадження у справі №111/146-03 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Ірпінський комбінат «Перемога»(а.с.6).
Ухвалою суду від 09.07.2003 р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»(а.с.7).
Ухвалою від 20.02.2008 р. господарський суд ввів процедуру санації ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога», а керуючим санацією призначив керівника боржника - Судука М.М.(а.с.8).
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2008 р. зупинено провадження у справі №111/146-03/3-06/11 до вирішення по суті пов'язаною з нею справи №32/300 (а.с.9-10).
Згідно рішення господарського суду Київської області від 18.09.2008 р. по справі №5/313-08, з ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»на користь ВАТ «Південбудмеханізація»за невиконання господарського зобов'язання стягнуто 391920,11грн. боргу.
Зазначене рішення набрало законної сили, оскільки залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного суду від 14.01.2009 р. На його виконання рішення, виданий наказ господарського суду Київської області №5/313-08 від 24.10.2008р.
01.12.2008 р. до ВДВС Ірпінського МУЮ надійшов наказ господарського суду Київської області від 24.10.2008 р. у справі №5/313-08 про стягнення з ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»на користь ВАТ «Південбудмеханізація»боргу в сумі 391920,11грн.
18.12.2008 р. державним виконавцем ВДВС Ірпінського МУЮ винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки рішення суду в добровільний термін не виконано.
23.02.2009 р. з розрахункового рахунку ВАТ «Ірпінській комбінат «Перемога», відкритого в АБ «Київська Русь», м. Київ було стягнуто кошти в сумі 52892,61грн. на користь ВАТ «Південбудмеханізація»(а.с.11).
04.03.2009 р. ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»звернулося до начальника ВДВС Ірпінського МУЮ з вимогою повернути незаконно стягнуті кошти. Відповіді на зазначене звернення отримано не було.
13.03.2009 р. державним виконавцем ВДВС Ірпінського МУЮ виставлено платіжні вимоги на всі рахунки ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»на суму 378230,56 грн.(а.с.12).
24.03.2009 р. із спеціального рахунку ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»в КРД «Райффайзен банк «Аваль», м. Ірпінь, було стягнуто 4736,80 грн.(а.с.12).
23.04.2009 р. господарський суду Київської області ухвалою у справі №5/313-08, припинив провадження з розгляду скарги ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»до ВДВС Ірпінського МУЮ з огляду на самостійне скасування відділом державної виконавчої служби рішення про накладання арешту на рахунки ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога».
Позов ВАТ „Ірпінський комбінат „Перемога” та його апеляційна скарга з урахуванням уточнень, обґрунтовуються тим що ВДВС Ірпінського МУЮ неправомірно стягнув з розрахункових рахунків ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»кошти в загальній сумі 57629,41 грн. (52892,61грн.+4736,80грн.), чим спричинив позивачу майнову шкоду.
ВДВС Ірпінського МУЮ у Київській області у відзиві на позовну заяву та відзиві на апеляційну скаргу наполягає, що державним виконавцем відділу ДВС Ірпінського МУЮ правомірно стягнуто з рахунків ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»грошові кошти в сумі 57629,41грн. на користь ВАТ «Південбудмеханізація»як кредитора позивача. Кошти перераховані їх одержувачу згідно цільового призначення.
Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний суд повторно розглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.
Стаття 56 Конституції України встановлює, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідальність, згідно до даної статті, несе саме держава, а не її органи або посадові чи службові особи. Останні здійснюють свої функції не як приватні особи в своїх інтересах, а від імені держави та в межах покладеної на них державної компетенції.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Частиною 3 ст.11 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачено відшкодування державою з Державного бюджету України коштів, що вважаються збитками Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Положенням про Державне казначейство України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. №1232, з наступними змінами і доповненнями, встановлено, що одним з основних його завдань є забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка та управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються.
Головне управління Державного казначейства України у Київській області є державним органом та самостійною юридичною особою і, відповідно до покладених на органи Державного казначейства обов'язків, здійснює функції обліку наповнення доходної та правильного направлення видаткової частини Державного бюджету України на відповідній території.
З огляду на зазначені положення законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що відшкодування шкоди завданої діями державної виконавчої служби ВАТ „Ірпінський комбінат „Перемога”, має здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету, тобто в даному випадку -за рахунок коштів, які знаходяться на відповідному рахунку Головного управління Державного казначейства України у Київській області.
Таким чином, в якості належних відповідачів по розглядаємій справі мали бути визначені Відділ державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області та Головне управління державного казначейства України в Київській області.
Позивач в позовній заяві вказав відповідачем лише Відділ державної виконавчої служби Ірпінського МУЮ у Київській області та наполягав на стягненні суми шкоди саме з нього.
Під час розгляду справи позивач із заявою про зміну (уточнення) позову не звертався, Головне управління державного казначейства України в Київській області до участі у справі не залучалося, позовна вимога розглянута по відношенню до Відділу державної виконавчої служби Ірпінського МУЮ у Київській області.
Відповідно до ч.3 ст. 101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вимога про відшкодування шкоди за рахунок державного бюджету, тобто про стягнення грошових коштів з відповідного рахунку Головного управління державного казначейства України у Київській області, позивачем не заявлялася і не була предметом розгляду в суді першої інстанції.
Таким чином, апеляційний суд не має процесуальних підстав залучати Головне управління державного казначейства України у Київській області в якості відповідача по справі та розглядати вказану вимогу по відношенню до даної установи.
Позов ВАТ „Ірпінський комбінат „Перемога” не підлягає задоволенню як заявлений до неналежного відповідача.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду також констатує що питання про стягнення з відповідача заявленої суми, має вирішуватися лише після встановлення факту спричинення шкоди та підтвердження у передбачений законом спосіб факту вчинення відповідачем протиправних дій при виконанні ним судового рішення.
Відповідно до змісту ст.1166 ЦК України, під шкодою слід розуміти будь-яке применшення майнового (ушкодження, знищення) або особистого немайнового (здоров'я, життя) блага, що охороняється законом. Отже, терміном „шкода”, визначаються наслідки правопорушення, що виражаються в зменшені майнової сфери потерпілого внаслідок порушеного права.
Тобто, підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, який включає: факт спричинення шкоди, протиправність поведінки (дії або бездіяльності) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між поведінкою заподіювача шкоди та відповідними наслідками та вину заподіювача шкоди за настання відповідних наслідків.
Згідно зі ст.ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами свої доводи та заперечення. Стаття 34 ГПК України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, саме на позивача покладається обов'язок довести належними та допустимими доказами: факт спричинення йому шкоди відповідного розміру, причинний зв'язок між неправомірними діями відповідача та спричиненням шкоди.
Факт спричинення шкоди позивачу не підтверджується наявними в справі доказами.
Спричинення шкоди в сумі 57629,41грн. позивач обґрунтовує тим, що стягнуті кошти призначалися на погашення заборгованості по заробітній платі працівникам комбінату, а їх цільовим призначенням була компенсація потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС.
Втім, матеріалами справи підтверджується, що правова підстава для стягнення з відповідача 57629,41грн. фактично існувала.
Рішенням господарського суду Київської області від 18.09.2008 р. по справі №5/313-08, яким присуджено до стягнення з ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»на користь ВАТ «Південбудмеханізація»391920,11грн. боргу за невиконання господарського зобов'язання, підтверджується факт заборгованості позивача перед одержувачем коштів - третьою особою по справі.
Грошові кошти в сумі 57629,41 грн. були перераховані з рахунків позивача банківськими установами із призначенням платежу - згідно наказу господарського суду Київської області у справі №5/313-08 від 24.10.2008 р.
Вказана обставина також підтверджена учасниками провадження в засіданні апеляційного суду.
Оскільки, відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України, ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»не є припиненим і має відповідати по своїм зобов'язанням, відсутні правові підстави стверджувати, що кошти стягнуті за рішенням суду на задоволення фактично існуючих вимог кредиторів по таким зобов'язанням, є спричиненою позивачу шкодою.
Апеляційний суд вважає, що позивачем належним чином не доведений факт протиправності поведінки (дій або бездіяльності) відповідача.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України „Про державну виконавчу службу” на Державну виконавчу службу покладається примусове виконання рішень в Україні. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Відповідно до ст.13 Закону України „Про державну виконавчу службу” та ст. 7 Закону України „Про виконавче провадження” дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження можуть бути оскаржені у встановленому порядку згідно з вимогами закону.
Порядок оскарження дій державного виконавця щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів встановлений ст. 1212 ГПК України, відповідно до якої скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Як пояснив позивач, він не звертався зі скаргою на дії (бездіяльність) органів ДВС в порядку ст. 1212 ГПК України, і в межах справи № 5/313-08 вказане питання не розглядалося і не вирішувалося. Вказана обставина підтверджується матеріалами справи, а також поясненнями представників інших учасників провадження (протокол судового засідання від 19.10.2009р.).
Судова колегія вважає, що хоча позивач і не зобов'язаний до звернення з вимогою про стягнення майнової шкоди, в обов'язковому порядку звертатися до суду у порядку, передбаченому ст. 1212 ГПК України, він не звільнений від обов'язку підтвердити факт спричинення шкоди саме внаслідок конкретних протиправних дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби.
Факт протиправних дій відповідача позивач обґрунтовує посиланням на лист Головного управління юстиції у Київській області вих. № 195-15-24 від 29.05.2009р. (а.с. 59-64), в якому йдеться про припущення окремих порушень під час стягнення коштів з ВАТ „Ірпінський комбінат „Перемога”.
Проте, вказаний лист не є належним доказом безпосередньої пов'язаності дій ВДВС Ірпінського МУЮ зі шкодою, на стягненні якої наполягає позивач.
Внесення прокурором м. Ірпеня на ім'я начальника ВДВС Ірпінського МУЮ припису з вимогою негайно скасувати як безпідставну постанову про накладення арешту на рахунки позивача та постанови про порушення дисциплінарного провадження щодо державного виконавця Власюк Н.В., на які також посилається позивач, не підтверджують наявності причинного зв'язку між окремими діями ВДВС Ірпінського МУЮ та спричиненням майнової шкоди.
Посилання позивача на те, що стягнення коштів в сумі 57629,41 грн. під час мораторію на задоволення вимог кредиторів суперечить ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»№2343-ХІІ від 14.05.1992р., а відтак є належним і достатнім підтвердженням факту заподіяння шкоди ВАТ „Ірпінський комбінат „Перемога, апеляційний суд також не приймає до уваги.
Вказане стягнення відбулося на виконання відповідачем наказу господарського суду Київської області від 24.10.2008 р. у справі №5/313-08 і його законність має перевірятися судом в межах зазначеної справи.
Оскільки позивач, в порядку передбаченому ст.121-2 ГПК України, до суду не звертався, факт протиправних дій відповідача по виконанню наказу господарського суду Київської області №5/313-08 від 24.10.2008р., у спосіб встановлений законодавством, не підтверджений.
Таким чином, за відсутності судового рішення, яким встановлений факт протиправних дій (бездіяльності) ВДВС Ірпінського МУЮ у Київській області при виконані рішення господарського суду Київської області від 18.09.2008 р. по справі №5/313-08, а також за відсутності інших належних доказів, апеляційний суд вважає заявлений позивачем позов необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що підстави для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 20.08.2009р. у справі №20/124-09 відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Київської області від 20.08.2009р. у справі №20/124-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Ірпінський комбінат „Перемога” - без задоволення.
2. Справу №20/124-09 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю.
Судді:
Шкурдова Л. М.
Тарасенко К. В.
Дата відправки 02.12.09