01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
23.11.09 р. № 08/1853
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Ільєнок Т.В. (доповідач по справі),
суддів:
Мостової Г. І.
Шевченко В. Ю.
секретар судового засідання: Лебедєва С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, про час, дату та місце судового засідання
повідомлений належним чином;
від відповідача: не з'явився, про час, дату та місце судового засідання
повідомлений належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу Смілянського комунального підприємства «Варм»на Рішення господарського суду Черкаської області від 15.09.2009 р. по справі №08/1853 (суддя -Кучеренко О.І.),
за позовом: Смілянського комунального підприємства «Варм», м. Сміла Черкаської області;
до: Смілянського комунального підприємства «Смілакомуненерго», м. Сміла Черкаської області;
про: визнання угоди недійсною,
15.07.2009 року Смілянське комунальне підприємство «Варм»звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Смілянського комунального підприємства «Смілакомуненерго»про визнання недійсною Угоди про переказ боргу від 12.01.07 р. №4 разом з протоколом розбіжностей щодо пункту 3 Угоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зміст Угоди про переказ боргу від 12.01.07 р. №4 суперечить чинному законодавству України, зокрема, неможливо встановити які саме розрахунки передбачались спірною Угодою, чи це боргові зобов'язання позивача та перед якими кредиторами. За оцінкою позивача, названою Угодою не визначено якою особою надавалась теплова енергія та у зв'язку з чим позивач зобов'язаний сплатити відповідачу 52 960,49 грн.
Позивач стверджує, що Рішення Смілянського міськвиконкому від 17.07.06 р. №631, на яке є посилання в Угоді про переказ боргу від 12.01.07 р. №4, не передбачало передачу кредиторської заборгованості у сумі 52 960,49 грн. від позивача до відповідача, крім кредиторської заборгованості перед Приватбанком у сумі 250 000,00 грн.
Позивач вважає, що відповідач не отримав боргові зобов'язання, оскільки сторонами не складався акт приймання-передачі зобов'язань, не визначались кредитори, зобов'язання перед якими мають бути передані.
Відповідач -СКП «Смілакомунтеплоенерго»заперечив проти позовних вимог у своєму письмовому відзиві від 17.08.09 р. №1293, зазначивши, що спірна Угода була укладена на підставі Рішення Смілянського міськвиконкому від 17.07.06 р. №631 та одержаних від СКП «Варм»переліку споживачів 1 групи (населення), які ним обслуговувались.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 15.09.2009 року у справі №08/1853 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що спірна Угода про переказ боргу від 12.01.07 р. №4 укладена на підставі Рішення Смілянського міськвиконкому від 17.07.06 р. №631 не суперечить вимогам чинного законодавства України. Про погодження з умовами названої Угоди свідчить також її часткове виконання зі сторони позивача, у зв'язку з чим сума боргу зменшилась до 49 602,31 грн.
Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, позивач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати Рішення господарського суду Черкаської області від 15.09.2009 р. по справі №08/1853 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
У доводах апеляційного оскарження позивач, повторюючи обґрунтування позову наголошує на тому, що укладання спірної Угоди було вкрай невигідне для нього, оскільки, встановлювало зобов'язання СКП «Варм»щодо сплати грошових коштів на користь СКП «Смілакомуненерго»без жодного зазначення підстав такого перерахування. Не передбачало коли, перед ким і яким чином відповідач має погасити заборгованість позивача. Скаржник зазначає, що вістуні будь-які трьохсторонні акти звіряння розрахунків на підтвердження фактичного переведення боргу та подальше погашення відповідачем отриманих боргових зобов'язань позивача перед третіми особами.
Відповідач -СКП «Смілакомуненерго» не погодився з доводами апеляційного оскарження з підстав, викладених у своєму письмовому відзиві від 02.11.09 р. №98юр.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом Ухвалою від 19.10.2009 року апеляційну скаргу Смілянського комунального підприємства «Варм»на Рішення господарського суду Черкаської області від 15.09.2009 р. по справі №08/1853 прийнято до провадження.
У призначене судове засідання від 23.11.2009 р. представники сторін не з'явились. В матеріалах справи міститься заява Смілянського комунального підприємства «Варм»від 02.11.09 р. №3/а про розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача. Відповідач - Смілянське комунальне підприємство «Смілакомуненерго»у своєму письмові відзиві від 02.11.09 р. №98юр. також просить здійснювати апеляційний перегляд даної справи за відсутності його представника. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, дійшла висновку відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Згідно п. 1 Рішення Смілянської міської ради Черкаської області від 17.07.2006 № 631 «Про передачу на баланс СКП «Смілакомунтеплоенерго»основних засобів та іншого майна»Комунальне підприємство «Варм»передає безоплатно з балансу, а Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго»приймає безоплатно на баланс майно на суму 2 686 181,92 грн. згідно з Додатком № 1. Пунктом 2 названого Рішення зобов'язано Комунальне підприємство «Варм»передати, а Комунальному підприємству «Смілакомунтеплоенерго»прийняти:
- кредиторську заборгованість перед Смілянським відділенням Черкаського головного регіонального управління «ПриватБанку»в сумі 250 000,00. грн. - за згодою;
- дебіторську заборгованість Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку та інших юридичних осіб 250 000,00 грн. - за згодою.
Дане Рішення Смілянської міської ради сторонами не оскаржувалось.
23.08.2006 року Смілянське комунальне підприємство «Варм»надало СКП «Смілакомуненерго»інформацію та перелік споживачів 1 групи (населення), які обслуговувались СПК «Варм».
На виконання Рішення Смілянської міської ради від 17.07.2006 року №631 між Смілянським комунальним підприємством «Варм»(позивач, переказник) та Смілянським комунальним підприємством «Смілакомунтеплоенерго»(відповідач, наступник) було укладено Угоду про переказ боргу №4 від 12.01.2007 р. Сторони підписали дану угоду разом з Протоколом розбіжностей щодо пункту 3 даної Угоди.
Відповідно до умов Угоди про переказ боргу №4 від 12.01.2007 р. переказник передає, а наступник приймає на себе зобов'язання першого і стає кредитором суми 52 960,49 грн.
Згідно до п. 2 названої Угоди переказник зобов'язується здійснити розрахунки за теплову енергію, яка надавалася споживачам першої категорії - населенню, в сумі 52 960,49 грн. в строк не пізніше 01.03.2008 року. Прийняття боргу з боку наступника буде погашено такими діями з боку переказника: щомісячна оплата переказником суми 3 782,89 грн. з моменту підписання даної Угоди. (п. 3 Угоди).
У Протоколі розбіжностей до Угоди про переказ боргу пункт 3 Угоди доповнено наступним змістом: «В разі отримання в період з 01.10.2007 р. і до повного погашення зазначеної в Угоді суми на рахунок наступника коштів безпосередньо від споживачів першої категорії (населення) за надану теплову енергію за опалювальні сезони 2001-2006 років переказником зараховувати ці кошти в погашення суми переказу. Інформацію про зарахування надавати щомісячно».
Статтею 179 ГПК України встановлено загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання. Так, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Відповідно до п. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Пунктом 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно п. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Зі змісту наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що для визнання угоди недійсною необхідними умовами є недодержання в момент укладення вказаного договору сторонами вимог, встановлених п.п. 1-3,5 ст. 203 ЦК України, або наявність підстав, передбачених п. 1 ст. 207 ГК України.
Згідно ч. 1 ст. 204 цього ж Кодексу, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, сторонами за спірною Угодою є комунальні підприємства, які створено з метою надання комунальних та побутових послуг, виконання робіт та ін. для населення, підприємств, організацій.
Угодою про переказ боргу №4 від 12.01.07 р. сторони встановили та погодили умови, згідно з якими наступник приймає на себе зобов'язання переказника, в тому числі і щодо отримання коштів за послуги, які надавалися населенню переказником за опалювальні сезони 2001-2006 роки (згідно Протоколу розбіжностей), тобто переказник стає боржником, а наступник - кредитором по вказаних розрахунках. Розмір боргу переказника за спірною Угодою становить 52 960,49 грн. та повинен погашатися останнім шляхом щомісячної оплати суми 3 782,89 грн. з моменту підписання Угоди. Згідно Протоколу розбіжностей сума боргу переказника буде зменшена, якщо кошти за надані послуги населенню будуть надходити безпосередньо до наступника, а не через переказника (оскільки ці послуги надавалися СКП «Варм»).
Таким чином, сторони у спірній Угоді узгодили всі істотні умови відповідно до Рішення Смілянської міської ради Черкаської області від 17.07.2006 № 631 «Про передачу на баланс СКП «Смілакомунтеплоенерго»основних засобів та іншого майна». Назване Рішення міської ради сторонами не оскражувалось.
Разом з тим, про погодження з умовами названої Угоди свідчить також її часткове виконання зі сторони позивача, відповідно до якого сума боргу останнього зменшилась до 49 602,31 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія банківської виписки з 01.01.07 р. по 31.12.07 р. (а.с. 29).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволення позовних вимог про визнання недійсною Угоди про переказ боргу від 12.01.07 р. №4 разом з протоколом розбіжностей щодо пункту 3 Угоди, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування Рішення господарського суду Черкаської області від 15.09.2009 р. по справі №08/1853.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Смілянського комунального підприємства «Варм» на Рішення господарського суду Черкаської області від 15.09.2009 р. по справі №08/1853 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Черкаської області від 15.09.2009 р. по справі №08/1853 залишити без змін.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з моменту її оголошення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Матеріали справи №08/1853 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: Ільєнок Т.В.
Судді:
Мостова Г. І.
Шевченко В. Ю.
Дата відправки 04.12.09