01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
12.10.09 р. № 14-01-10/2400
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Мостової Г. І.
Шкурдова Л.М.
секретар судового засідання Лебедєва С.В.,
В судове засідання з'явились представники:
від гр.ОСОБА_3: ОСОБА_4 -представник за дов.№7820 від 30.10.2006р.;
від ПП ОСОБА_5: ОСОБА_6 -представник за дов. №39 від 25.06.2008р.;
від ПП ОСОБА_7: ОСОБА_7 -підприємець;
від КПП „Золотоніська меблева фабрика”:
Звєздочів М.О. -ліквідатор, ліцензія серії НОМЕР_1 від 03.03.2009 р.;
розглянувши апеляційну скаргу гр.ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Черкаської області №1 від 18.06.2009р.
по справі №14-01-10/2400 (суддя Хабазня Ю.А.)
за заявою Підприємця ОСОБА_5,
до Колективного промислового підприємства „Золотоніська меблева фабрика”,
про банкрутство,
Підприємець ОСОБА_5 звернулася до господарського суду Черкаської області із заявою про порушення справи про банкрутство Колективного промислового підприємства „Золотоніська меблева фабрика” (т.1 а.с.2-3).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.05.2007р. порушено провадження по справі про банкрутство (т.1 а.с.1).
Ухвалою від 18.10.2007р. визнано кредиторами Золотоніську ОДПІ, підприємця ОСОБА_7, гр. ОСОБА_10, гр. ОСОБА_3, Центр електрозв'язку №3 м. Золотоноша Черкаської філії ВАТ „Укртелеком”(т.2 а.с.147-148).
Ухвалою господарського суду Черкаської області №1 від 18.06.2009р. призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича. Зазначеною ухвалою на нього покладене зобов'язання вчинити певні дії, в тому числі скликати збори кредиторів (т.4 а.с.189-190).
Не погоджуючись із даною ухвалою №1 від 18.06.2009р., гр. ОСОБА_3 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу в частині зобов'язання арбітражного керуючого скликати збори кредиторів для розгляду питання про склад комітету кредиторів та вирішення питань подальшого провадження у справі про банкрутство боржника.
Під час апеляційного провадження представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник боржника проти апеляційної скарги заперечував.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступних обставин.
Колективне промислове підприємство „Золотоніська меблева фабрика” зареєстровано Виконавчим комітетом Золотоніської міської ради 25.05.1998р. за №192 (т.1 а.с.86).
04.05.2007 року до господарського суду Черкаської області надійшла заява підприємця ОСОБА_5 про визнання банкрутом Колективного промислового підприємства „Золотоніська меблева фабрика” на підставі якої була порушена справа про банкрутство (т.1 а.с. 2-3).
Постановою господарського суду Черкаської області від 26.10.2007р. боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатора (т.2 а.с.179).
Ухвалою від 18.10.2007р. кредиторами КПП „Золотоніська меблева фабрика” визнано: Золотоніську ОДПІ, підприємця ОСОБА_7, гр. ОСОБА_10, гр. ОСОБА_3, Центр електрозв'язку №3 м. Золотоноша Черкаської філії ВАТ „Укртелеком” (т.2 а.с.147-148). В справі наявний реєстр вимог кредиторів (т.2 а.с.170-171).
08.04.2009р. комітетом кредиторів подано суду клопотання про призначення на посаду ліквідатором арбітражного керуючого Звєздічева М.О.(т.4 а.с.82).
Оскарженою ухвалою №1 від 18.06.2009р. вказане клопотання комітету кредиторів задоволено. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О., якого зобов'язано скликати збори кредиторів для розгляду питання про склад комітету кредиторів, після чого скликати збори комітету кредиторів для вирішення питань подальшого провадження у справі про банкрутство боржника.
При викладенні обставин які зумовили прийняття оскарженої ухвали місцевий суд, в її мотивувальній частині зокрема зазначив, що гр. ОСОБА_3 та підприємець ОСОБА_7 мали право голосувати 07.04.2009 у комітеті кредиторів тією кількістю голосів, які не були погашені (ОСОБА_7 -5 голосів, ОСОБА_3 -78 голосів), однак, враховуючи відсутність іншого складу комітету кредиторів на час проведення зборів комітету кредиторів 07.04.2009 вказане рішення є доказом волевиявлення повноправного комітету кредиторів щодо кандидатури арбітражного керуючого на посаду ліквідатора банкрута.
Місцевий суд також констатував, що зі зміною розміру вимог, які є не погашеними, істотно змінилось співвідношення кількості голосів у кредиторів, а відповідно і обсяг впливу на вирішення питань, які віднесені як до компетенції зборів кредиторів, так і до компетенції комітету кредиторів, як представницького органу усіх кредиторів. Як зазначено в ухвалі господарського суду Черкаської області №1 від 18.06.2009р., спрямованість дій ініціюючого кредитора є зрозумілою і право на дієву участь у вирішенні питань подальшого провадження у справі про банкрутство (при належних йому 293 голосах від загальних 376) суд вважає такими, що повинні бути враховані.
Крім того, місцевий суд послався про те, що оскільки на даний час ініціюючий кредитор вже має більше третини голосів, то і прояв ініціативи у скликанні зборів кредиторів є правомірним (ч.3 ст.16 Закону), однак, вказана ініціатива процедурно не могла бути ним реалізована внаслідок усунення попереднього арбітражного керуючого з посади ліквідатора банкрута.
Вимогу апеляційної скарги - скасувати зобов'язання ліквідатора банкрута скликати збори кредиторів для розгляду питання про склад комітету кредиторів, що міститься в ухвалі №1 від 18.06.2009р., гр. ОСОБА_3 обґрунтовує зокрема тим, що при її постанові місцевий суд невиправдано вийшов за межі розгляду заявленого клопотання про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Звєздічева М.О. та зробив в мотивувальній частині вказаної ухвали висновки які з розглядом вказаного питання не пов'язані.
Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників учасників провадження, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду має бути змінена, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 3-1, ч. 2 ст. 13, ч. 1 ст.24 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №2343-ХІІ від 14.05.1992р. (далі -Закон України №2343-ХІІ), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі.
Згідно ч.4 ст.24 Закону України №2343-ХІІ у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.4 ст. 3-1 Закону України №2343-ХІІ, арбітражний керуючий має право, зокрема, скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом.
Стаття 25 Закону України №2343-ХІІ передбачає повноваження ліквідатора. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи -банкрута; він очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно ч.3 ст.16 Закону №2343-ХІІ, збори кредиторів скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.
З урахуванням наведених положень законодавства, місцевий господарський суд здійснює призначення ліквідатора банкрута і має право зобов'язати ліквідатора вчинити певні заходи, які Законом №2343-ХІІ, віднесені до його повноважень.
Відповідно ч.5 ст.16 Закону №2343-ХІІ, до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: вибори членів комітету кредиторів; визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його повноважень, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів, інші питання, передбачені цим Законом.
Частина 6 та 7 ст.16 Закону №2343-ХІІ передбачає, що на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб.
Згідно ч.8 ст.16 Закону №2343-ХІІ, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про скликання зборів кредиторів, інші питання, передбачені цим Законом. У роботі комітету має право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий.
Таким чином, покладене судом на арбітражного керуючого ліквідатора Звєздічева М.О. зобов'язання скликати збори кредиторів для розгляду питання про склад комітету кредиторів, після чого скликати збори комітету кредиторів для вирішення питань подальшого провадження у справі про банкрутство боржника, діючому законодавству не суперечить, а оскаржена ухвала №1 від 18.06.2009р. в цій частині діючому законодавству відповідає.
Крім цього, в даній ухвалі арбітражний керуючий також зобов'язаний: отримати документи, печатки і штампи та матеріальні цінності у арбітражного керуючого Білери О.В., провести інвентаризацію майна; подати відомості про своє призначення на посаду державному реєстратору для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; здійснити повну перевірку дотримання порядку проведення ліквідаційної процедури реалізації майна та законності вчинених дій попереднім ліквідатором банкрута, вжити усіх можливих заходів до усунення порушень закону, виявлення і витребування належних банкруту матеріальних цінностей; до 10.08.2009 особисто з'явитись і надати суду письмову інформацію про фінансове становище боржника та вчинені дії; завершити процедуру ліквідації банкрута, скласти і подати суду ліквідаційний баланс, а також повний звіт про проведення ліквідаційної процедури не пізніше 15.10.2009.
Здійснення всіх наведених заходів відповідає повноваженням ліквідатора визначених ст. 25 Закону №2343-ХІІ, а тому зобов'язання суду вчинити зазначені заходи діючому законодавству відповідає.
В частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого Звєздічева М.О. ухвала №1 від 18.06.2009р. жодним учасником провадження не оскаржена. Будь-які данні на підтвердження наявності обставин, які відповідно до ст.13 Закону №2343-ХІІ, унеможливлюють призначення Звєздічева М.О. на посаду ліквідатора, у справі відсутні.
Отже, резолютивна частина оскарженої ухвали №1 від 18.06.2009р. по справі №14-01-10/2400 повністю діючому законодавству відповідає, а апеляційна скарга про скасування оскарженої ухвали задоволенню не підлягає.
Відповідно ст.101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно ч.2 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги (подання) на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
В мотивувальній частині ухвали №1 від 18.06.2009р. місцевий суд також виклав динаміку погашення вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, чим фактично вдався до питання визначення/перерозподілу кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.
Підставою для цього місцевий суд визнав часткове погашення кредиторських вимог певним кредиторам.
Апеляційний суд вважає, що в цій частині мотивувальна частина ухвали від 18.06.2009р. не відповідає вимогам чинного законодавства, з наступних підстав.
Стаття 1 Закону України №2343-ХІІ передбачає, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вимоги кредиторів, що включаються до реєстру вимог згідно із Законом №2343-ХІІ, становлять єдиний реєстр, що формується розпорядником майна, а тому кожний із них має право бути учасником зборів з правом вирішального голосу, членом комітету кредиторів.
Відповідно ч.2 ст.15 Закону України №2343-ХІІ, за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Дана ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.
Згідно ч.2 та 4 ст.16 Закону України №2343-ХІІ, кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.
З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджується з посиланням скаржника в апеляційній скарзі на те, що місцевий суд без необхідності вдався до визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів, оскільки згідно Закону №2343-ХІІ, зазначений розподіл здійснюється арбітражним керуючим з урахуванням затвердженого реєстру вимог кредиторів. Вказаний висновок фактично виходить за межі розгляду заявленого комітетом кредиторів клопотання про призначення арбітражного Звєздічева М.О.
Викладення вказаного питання в мотивувальної частини оскарженої ухвали фактично тягне наслідком перерозподіл кількості голосів кредиторів та визначення нового співвідношення що може вплинути на подальше вирішення даного питання під час ліквідаційної процедури.
Таким чином, судова колегія вважає що висновок місцевого суду стосовно кількості голосів кредиторів в мотивувальній частині ухвали №1 від 18.06.2009р. зроблений передчасно, а посилання місцевого суду на зміну кількості голосів кредиторів, що міститься в п.п.4.3-4.4, підлягає виключенню.
За наведених обставин та відповідно до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ухвала господарського суду Черкаської області №1 від 18.06.2009 року у справі №14-01-10/2400 підлягає зміні.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.4-1, 99, 101-106 ГПК України, ст.ст. 15, 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу гр. ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Черкаської області №1 від 18.06.2009 року у справі №14-01-10/2400 змінити.
3. Виключити з мотивувальної частини ухвали господарського суду Черкаської області №1 від 18.06.2009 року наступний абзац п.п.4.3:
„Так, ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_7 мали право голосувати 07.04.2009 у комітеті кредиторів тією кількістю голосів, які не були погашені (ОСОБА_7 -5 голосів, ОСОБА_3 -78 голосів) , однак, враховуючи відсутність іншого складу комітету кредиторів на час проведення зборів комітету кредиторів 07.04.2009 вказане рішення є доказом волевиявлення повноправного комітету кредиторів щодо кандидатури арбітражного керуючого на посаду ліквідатора банкрута.”
4. Виключити з мотивувальної частини ухвали господарського суду Черкаської області №1 від 18.06.2009 року наступні абзаци п.п.4.4:
„Зі зміною розміру вимог, які є не погашеними, істотно змінилось співвідношення кількості голосів у кредиторів, а відповідно і обсяг впливу на вирішення питань, які віднесені як до компетенції зборів кредиторів, так і до компетенції комітету кредиторів, як представницького органу усіх кредиторів. Спрямованість дій ініціюючого кредитора є зрозумілою і право на дієву участь у вирішенні питань подальшого провадження у справі про банкрутство (при належних йому 293 голосах від загальних 376) суд вважає такими, що повинні бути враховані.
Крім того, оскільки на даний час ініціюючий кредитор вже має більше третини голосів, то і прояв ініціативи у скликанні зборів кредиторів є правомірним (ч.3 ст.16 Закону), однак, вказана ініціатива процедурно не могла бути ним реалізована внаслідок усунення попереднього арбітражного керуючого з посади ліквідатора банкрута.”
5. В іншій частині ухвалу господарського суду Черкаської області №1 від 18.06.2008р. у справі №14-01-10/2400 - залишити без змін.
6. Справу №14-01-10/2400 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю.
Судді:
Мостова Г. І.
Шкурдова Л.М.
Дата відправки 04.11.09