01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
26.10.09 р. № 5/71
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Тарасенко К. В.
Шкурдової Л. М.
секретар судового засідання Лебедєва С.В.,
В судове засідання з'явились:
від позивача: Плужник Н.В. -представник за дов. б/н від 21.04.2009 р.;
Гладких О.А. -представник за дов. б/н від 21.04.2009 р.;
від відповідача: Олефіренко О.В. -представник за дов. №168 від 23.01.2009 р.;
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства ”Полтавхіммаш” на рішення господарського суду Полтавської області від 02.06.2009р.
по справі №5/71 (суддя Гетя Н.Г.)
за позовом Приватного підприємства ”Проммонтаж сервіс”,
до Відкритого акціонерного товариства ”Полтавхіммаш”,
про стягнення 14775,83грн.,
Приватне підприємство ”Проммонтаж сервіс” звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства ”Полтавхіммаш” про стягнення 14775,83грн., з яких 13075,14 грн. -сума основного боргу, 825,34грн. -пеня, 103,17грн. - 3% річних, 772,18 грн. інфляційних витрат. (а.с.2-3).
Згідно заяви про збільшення позовних вимог від 02.06.2009р., позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за виконанні роботи та штрафні санкції на загальну суму 15306,68грн. (а.с.32-33).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.06.2009р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 13075,14грн. основного боргу, 1186,43грн. пені, 148,30грн. 3% річних, 896,81грн. інфляційних витрат (а.с.46-47). Рішення мотивовано наявністю боргу та обґрунтованістю саме тієї суми на стягненні якої наполягає позивач.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 02.06.2009р. по справі № 5/71 частково та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в частині 3%річних та інфляційних витрат відмовити.
Позивач, згідно ст.96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення господарського суду Полтавської області від 02.06.2009р. у справі №5/71, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Під час апеляційного провадження представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, а представники позивача заперечували проти скарги.
Постанова по справі проголошена після перерви, оголошеній в судовому засіданні 05.10.2009 р.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судова колегія апеляційного суду виходить із наступного.
10.11.2008р. між Приватним підприємством ”Проммонтаж сервіс” та Відкритим акціонерним товариством ”Полтавхіммаш” був укладений договір підряду №ПР510/08 (а.с.9-11), згідно якого відповідач зобов'язалася виконати роботи по операціям по виготовленню виробу „хребтова балка ч.1675.02.010Л”.
Відповідно п.1.6 договору №ПР 510/08, датою виконання робіт вважається дата підписання акта виконаних робіт.
Позивач взяті на себе зобов'язання виконав, що підтверджується актом виконаних робіт за грудень 2008р. та рахунком №55 від 30.12.2008р. (а.с.13-14). Зазначений акт виконаних робіт не містить дати його підписання повноважними представниками сторін.
Згідно п. 2.3 договору №ПР510/08, оплата за виконану роботу проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 10-ти банківських днів після підписання акту виконаних робіт.
Відповідач за виготовлену продукцію не розрахувався, в наслідок чого виникла заборгованість по договору № ПР 510/08 від 10.11.2008р. в сумі 13075,14грн.
З огляду на зазначені в позовній заяві обставини, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, позивач наполягає на стягненні з відповідача 15306,68грн., в тому числі 13075,14грн. основного боргу, 1186,43грн. пені, 148,30грн. 3% річних, 896,81грн. інфляційних витрат.
Відповідач апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач неправомірно нарахував, а місцевий суд стягнув суму інфляційні витрати та 3%річних за період з 16.01.2009р. по 02.06.2009р. Оскільки, акт виконаних робіт був підписаний 26.01.2009р., штрафні санкції повинні нараховуватися з 10.02.2009р. по 02.06.2009р.
Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд повторно розглядає справу та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого суду має бути скасоване частково, виходячи із наступного.
Частина 1 статті 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно п. 2.3 договору №ПР510/08, оплата за виконану роботу проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 10-ти банківських днів після підписання акту виконаних робіт.
На час звернення позивача з позовом до суду відповідач не розрахувався за виконані роботи, в наслідок чого виникла заборгованість по договору №ПР510/08 в сумі 13075,14грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується учасниками провадження.
Ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження оплата за виконанні роботи, доведення якої покладається на відповідача, ним у передбачений законом спосіб не підтверджена.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду №ПР510/08 в сумі 13075,14грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В цій частині рішення суду ґрунтується на діючому законодавстві.
Апеляційний суд вважає необґрунтованим посилання позивача про те, що обов'язок відповідача розрахуватися настав з 16.01.2009р., зі спливом 10-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку за виконані роботи №55 від 30.12.2008р., а також висновок суду першої інстанції, який із вказаним посиланням погодився.
Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч.1 статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тобто, законодавчий строк - це встановлений законом період часу, протягом якого особа має можливість реалізувати належні їй права, виконати покладені на неї обов'язки тощо.
Пунктом 2.3 укладеного договору № ПР 510/08 від 10.11.2008р. сторонами обумовлено термін проведення розрахунків - не пізніше 10 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт.
Акт прийняття виконаних робіт за грудень 2008р. не містить дати підписання повноважними представниками сторін вказаного акту, тобто дати прийняття робіт.
Відповідно до ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, які передбачають що кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами свої доводи та заперечення певними засобами доказування.
Тобто, саме на позивача, який наполягає на обрахуванні штрафних санкцій за певний період, законодавством покладений обов'язок підтвердити обґрунтованість наведеного ним розрахунку.
Позивач посилається “звичайні обставини”, відповідно до яких акт виконання робіт за певний місяць має підписуватися в останній день вказаного місяця. Втім жодного доказу на підтвердження того, що в даному випадку акт виконаних робіт за грудень 2008 р. був підписаний саме 31.12.2008 р., позивач не надав.
Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те що згідно договору №ПР510/08 оплата за виконану роботу здійснюється шляхом переказу коштів протягом 10-ти банківських днів після підписання акта виконаних робіт. В підтвердження власного розрахунку він надав одержані ним примірники акту з датою реєстрації його надходження на підприємство. Так як, акт виконаних робіт за грудень 2008р., за твердженням відповідача, був підписаний 26.01.2009р.(а.с.31), то перебіг строку для обчислення пені, 3%річних та інфляційних витрат розпочинається з 10.02.2009р.
Ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження представник позивача не спростував факт підписання 26.01.2009р. акту виконаних робіт за грудень 2008р. Апеляційний суд не вважає, що наданий позивачем акт звірки розрахунків, складений станом на 07.05.2009 р., доводить факт підписання акту виконаних робіт в грудні 2008 р., і відповідно, є належним і допустимим доказом по зазначеному спору.
Таким чином, обгрунтованим є посилання відповідача на те, що нарахування відповідачу суму пені, інфляційних витрат та 3% річних повинно здійснюватися з десятого дня після підписання акту, тобто з 10.02.2009р.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ч.1 та 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно п.3.4 договору №ПР510/08, відповідач несе відповідальність за прострочення терміну платежів за виконані роботи -шляхом сплати неустойки (пені) у розмірі 0,5% від вартості несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Відповідач погодився з положенням договору про застосування пені, передбаченого п.3.4 договору.
Частина 2 статті 625 ЦК України перебачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку пені та 3%річних, стягненню за період 10.02.2009р. по 02.06.2009р. підлягає пеня в сумі 962,90грн., 3% річних в сумі 120,36грн. та інфляційних витрат в сумі 499,18грн. Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач звернувся з вимогою про стягнення пені в сумі 1186,43грн., 3% річних в розмірі 148,30грн. та інфляційних витрат 896,81грн., тобто вказана вимога підлягає задоволенню лише частково.
Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню 962,90грн. пені, 120,36грн. 3% річних та 499,18грн. інфляційних витрат. В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 223,53грн.(1186,43грн.-962,90грн.), 3% річних в сумі 27,94грн. (148,30грн.-120,36грн.) та інфляційних витрат в сумі 397,63грн. (896,81грн.-499,18грн.) слід відмовити.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Виходячи із наведеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 02.06.2009р. має бути скасоване частково.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства ”Полтавхіммаш” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 02.06.2009р. у справі №5/71 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 223,53грн., 3%річних в сумі 27,94грн., інфляційних витрат в сумі 397,63грн.
3. Постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства ”Полтавхіммаш” (36007, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 85, р/р 26002057394700 в АКБ ”Укрсиббанк” м. Харків, МФО 35105, ЄДРПОУ 00217449, ІПН 002174416323) на користь Приватного підприємства „Проммонтаж сервіс” (51911, м. Днепродзержинськ, пров. Черняхівського, 11, р/р 26009105912631 в ДВДФ АКБ ”Укрсоцбанк”, МФО 305017,ЄДРПОУ 32540750, ІПН 325407504724) 13075,14грн. боргу, 962,90грн. пені, 120,36грн. 3% річних, 499,18грн. інфляційних витрат, 146,51грн. державного мита та 113,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
5. В частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства ”Полтавхіммаш” на користь Приватного підприємства ”Проммонтаж сервіс” 223,53грн. пені., 27,94грн. 3% річних, 397,63грн. інфляційних витрат - відмовити.
6. Наказ господарського суду Полтавської області від 15.06.2009р. по справі №5/71 визнати таким що втратив чинність.
7. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду Полтавської області.
8. Справу №5/71 повернути до господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю.
Судді:
Тарасенко К. В.
Шкурдова Л. М.
Дата відправки 28.10.09