Київський міжобласний апеляційний господарський суд
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
12.10.09 Справа № 07/505а
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Тарасенко К. В.
Мостової Г. І.
секретар судового засідання Лебедєва С.В.,
представники сторін:
від позивача: Долженков О.В. -дов.б/н від 30.03.2009р., представник
від відповідача: Сало В.Д. -дов. №5357/10-021 від 08.07.2009р., представник
Гриценко С.Б. - дов. №5437/10-021 від 10.07.2009р., представник
Соломко Л.С. - дов. №5436/10-021 від 10.07.2009р., представник
розглянув апеляційну скаргу Канівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Черкаської області від 29.03.2006 року
по справі № 07/505а (суддя Дорошенко М.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»
до Канівської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Відкрите акціонерне товариство «Канівський маслосирзавод»звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Канівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001372301/0-8143 від 15.12.2005р.(т.1 а.с.2-4).
Постановою господарського суду Черкаської області від 29.03.2006р. по справі №07/505а позовні вимоги задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Канівської ОДПІ №0001372301/0-8143 від 15.12.2005р. в частині визначеного позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 94895,00 грн., в тому числі 76106,00 грн. за основним платежем та 18789,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В решті позову відмовлено (т.1 а.с.228-230).
Постанова місцевого суду мотивована тим, що відповідачем безпідставно донарахував позивачу 76106,00 грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток за 1-й, 2-й квартали 2005р. та нарахував на цю суму 18789,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Канівська ОДПІ Черкаської області звернулася до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій наполягає на скасуванні постанови місцевого суду в частині задоволення позову.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.05.2006р. апеляційна скарга Канівської ОДПІ була прийнята до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників сторін.
Ухвалами від 05.06.2006р. та від 11.02.2008р. по справі №07/505а було призначено судово-економічну експертизу та додаткову судово-економічну експертизу (т.1 а.с.278-280 та т.6 а.с.160-163).
Під час апеляційного провадження представники відповідача вимоги, викладені в апеляційній скарзі, підтримали.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступних обставин.
Відкрите акціонерне товариство «Канівський маслосирзавод»зареєстроване Канівською районною державною адміністрацією Черкаської області 06.09.1999р., згідно рішення №347 (т.1 а.с.8).
В період з 02.10.2005р. по 07.12.2005р. Канівською ОДПІ Черкаській області була проведена планова виїзна комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ВАТ „Канівський маслосирзавод” за період з 01.07.2004 р. по 01.07.2005р., за результатами якої складений акт перевірки №54/23-028/00447830 від 07.12.2005р. (т.1 а.с.11-35).
Під час перевірки Канівською ОДПІ Черкаської області, зокрема, констатовано, порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.1994р. (далі -Закон №334/94-ВР), яке полягало в тому, що товариством протягом 2-го півріччя 2004р. та 1-го півріччя 2005р. було завищено валові витрати на суму 494521,00грн., а саме:
- в порушення п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР, в Деклараціях про прибуток підприємства (код рядка 04.2) при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (додаток К1/1 декларації) у 3-4 кварталах 2004р. та 1-2 кварталу 2005р. товариством не були відображені сировина та напівфабрикати (виробничий брак, Д-т 84, К-т 201, 201 та 25) в розмірі 399245,00грн., використані не у господарській діяльності;
- в порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР, товариством було двічі віднесено до складу витрат суму 95276,00грн. (витрати на проби та спецхарчування для працівників товариства, (Д-т 84, К-т 26, 282): відображена у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг) та віднесена на валові витрати шляхом убутку на рах.26 та 282 (при розрахунку приросту (убутку)).
Як зазначено в акті перевірки, вказаними діями позивач припустився порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР, внаслідок чого ним занижено податок на прибуток за 2 півріччя 2004р. та 1 півріччя 2005р. на суму 123630,00грн., в тому числі 23912,00грн. за 3-й квартал 2004р., 23612,00грн. за 4-й квартал 2004р., 35676,00грн. за 1-й квартал 2005р. і 40430,00грн. за 2-й квартал 2005р.
На підставі акту перевірки від 07.12.2005р., відповідач видав податкове повідомлення-рішення №0001372301/0-8143 від 15.12.2005р., яким відповідно до п.п.„б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р., визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 163820,00грн., у тому числі 123630,00грн. за основним платежем і 40190,00грн. за штрафних (фінансових) санкцій (т.1 а.с.10).
Позивач із вказаним податковим рішенням не погодився, заявлений позов обґрунтовує тим, що відповідач під час перевірки порушив вимоги ст.3 Закону України „Про прибуток” та не врахував валові витрати підприємства за 1 півріччя 2005р. на суму 927351,86грн., що і призвело до безпідставного донарахування податкового зобов'язання.
Дослідивши докази що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного суду вважає що рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, саме на відповідача законодавство покладає обов'язок підтвердити документально висновки викладені в його рішеннях.
Згідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" установлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Апеляційний суд не приймає до уваги посилання Канівської ОДПІ на те, що позивачем, в порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР, було двічі віднесено до складу витрат суму 95276,00грн. (витрати на проби та спецхарчування для працівників товариства, (Д-т 84, К-т 26, 282), з наступних підстав.
Зазначене твердження відповідач виклав в акті перевірки та обґрунтовує його даними задекларованих валових витрат наведеними в таблиці (т.1 а.с.24) але без будь-якого посилання на первинні облікові документи.
Втім відповідно до розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України 10.08.2005р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, визначено що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно:
- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;
- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;
- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;
- у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті (п. 2.3.2.).
- не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (п. 2.3.4.).
- у випадках відсутності податкового обліку або порушення порядку його ведення даний факт фіксується в описовій частині акта (п. 2.3.5.).
Як вбачається з акту перевірки №54/23-028/00447830 від 07.12.2005р., на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення №0001372301/0-8143 від 15.12.2005р., він не містить вказівки на первинні бухгалтерські документи які свідчать про подвійне включення до складу валових суми 95276,00 грн.
За наслідками перевірки, відповідач не вказав та не надав суду копій первинних та бухгалтерських документів, на підставі яких у період з 01.07.2004 р. по 01.07.2005 р. відбулося подвійне включення позивачем до складу валових витрат 95276,00 грн.
Додатковою судово-економічною експертизою №1881/1882 від 28.05.2009р., призначеною апеляційним господарським судом, здійснено дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, які фіксують проведення господарських операцій, нарахування та сплату до бюджету підприємством податку на прибуток за період з 2004р. по 1 півріччя 2005р. включно.
За висновком зазначеної експертизи, висновок про подвійне віднесення до складу валових витрат суми 95276,00грн. витрат на проби та на спецхарчування працівників товариства, (Д-т 84, К-т 26, 282), не підтверджується бухгалтерськими документами і зроблений податковим органом не у відповідності з п.1.7, п.п.2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 Наказу ДПА України „Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїздних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” №327 від 10.08.2005р.
Згідно даних головної книги за 2004-2005 роки (т.2 а.с.62-260) та оборотно-сальдових відомостей за період з 01.07.2004 р. по 01.07.2005 р. (т.3 - т.4) ВАТ “Канівський маслосирзавод” при складанні декларацій з податку на прибуток не відносило двічі до складу валових витрат витрати на проби та на спецхарчування для працівників підприємства в сумі 95276,00грн.
Зазначене також підтверджується судово-економічною експертизою № 8908 від 05.12.2007 р. (т.2 а.с.4-17).
Отже, відповідно до наявних в справі доказів, висновок акту документальної перевірки Канівської ОДПІ №54/23-028/00447830 від 07.12.2005р. про те, що позивач у період з 01.07.2004 р. по 01.07.2005 р. за рахунок подвійного включення до складу валових витрат включив витрати на проби продукції та витрати на спецхарчування працівників в сумі 95276,00 грн., документально не підтверджується.
Таким чином, зазначена сума правомірно віднесена позивачем до складу витрат на придбання товарів (робіт, послуг), і апеляційний суд вважає висновок місцевого суду з цього приводу вірним.
Апеляційний суд не приймає до уваги посилання Канівської ОДПІ на те, що позивачем в порушення п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР в Деклараціях про прибуток підприємства (код рядка 04.2) при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (додаток К1/1 декларації) у 3-4 кварталах 2004р. та 1-2 кварталу 2005р. товариством не були відображені сировина та напівфабрикати (виробничий брак, Д-т 84, К-т 201, 201 та 25) в розмірі 399245,00грн., використані не у господарській діяльності, з наступних підстав.
Згідно п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Якщо підприємство придбало товарно-матеріальні цінності для підготовки, організації, ведення виробництва, продажу продукції (робіт, послуг), то вартість таких цінностей відноситься до складу валових витрат згідно із п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону №334/94-ВР та відповідно бере участь у податковому обліку приросту (убутку) запасів.
Разом з тим, при проведенні поліпшення основних фондів, відповідно до п.п. 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 зазначеного Закону, платник податку має право відносити до складу валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів що підлягають амортизації у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Тобто, при віднесенні до складу валових витрат вартості запасів, витрачених на поліпшення основних фондів, їх вартість не бере участі у проведенні приросту (убутку) запасів відповідно до п. 5.9. ст. 5 Закону, а може відноситися до складу валових витрат відповідно до п.п. 5.2.10 п. 5.2. ст. 5 Закону №334/94-ВР та відображатися у рядку 04.10 Декларації. (т 7. ст.11 зворот - висновок судово-економічної експертизи №1881/1882).
Як вбачається з наявних у справі доказів, при складанні додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток в балансову вартість запасів з 01.07.2004 року по 31.06.2005 року ВАТ «Канівський маслосирзавод»задекларовано вартість товарно-матеріальних цінностей з урахуванням вимог п. 5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР. (т.2 а.с.58-61). В додатках К1/1 до декларації з податку на прибуток за весь перевіряємий період підприємство відображало постійний приріст балансової вартості товарно-матеріальних цінностей (тобто, балансова вартість запасів на кінець звітно періоду перевищувала їх балансову вартість на початок того ж звітно періоду).
При складанні декларації з податку на прибуток підприємства, згідно наказу ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання»за №143 від 29.03. 2003 року, у разі заповнення цього рядка складається таблиця 1 додатку К1/1. Показник із знаком "+" рядка А графи 6 зазначеної таблиці переноситься у рядок 04.2 декларації без знаку.
В деклараціях з податку на прибуток за період 01.07.2004р. по 31.06.2005р. рядок 04.2 не заповнений, а навпаки, позивач відобразив суму приросту балансової вартості ТМЦ по рядку 01.2 «Приріст балансової вартості запасів»по розділу декларації 01 «Валовий дохід від усіх видів діяльності»(т.1 а.с.252-268), тобто збільшив валовий дохід у звітних податкових періодах, як і визначено в п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР та наказі ДПА України №143 від 29.03. 2003 року.
Крім того, в акті перевірки від 07.12.2005р. зазначено, що перевіркою правильності визначення валового доходу (зведені дані скоригованого доходу наведені в таблиці №1 акту) порушень не встановлено.
Таким чином, висновок акту перевірки Канівської ОДПІ від 07.12.2005 р. про те, що ВАТ «Канівський маслосирзавод»у період з 01.07.2004 р. по 01.07.2005р. занижено валові витрати за рахунок не включення до розрахунку приросту (убутку) запасів вартості товарно-матеріальних цінностей використаних не у господарській діяльності товариства в сумі 399245,00грн. документально не підтверджується.
Відповідно до абз.2 п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону №334/94-ВР, витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.
Методи амортизації таких матеріальних цінностей визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 27.03.2000 р. № 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за № 288/4509.
Відповідно до п. 27 цього Положення, амортизація малоцінних необробних матеріальних активів може нараховуватися у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місці використання об'єкта 100 відсотків його вартості.
Тобто, позивач мав підстави для включення вказаних витрат до витрат вартості придбаних інших необоротних матеріальних активів в сумі - 927351,81грн., але при складанні декларації з податку на прибуток в 1 півріччя 2005 р. та при заповненні додатку К1/1 до декларації не врахував цю суму в розрахунку і не відніс її на валові витрати.
Вказана обставина також підтверджується даними довідки від 09.03.2006 р. № 392, розшифровки валових витрат за 1 півріччя 2005 року, які відображені в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток, співпадають з розрахунками, які були проведені при дослідженні головної книги підприємства за 2005 р та оборотно-сальдових відомостей по рахунках №№ 20, 22, 28, 84, 85 за період з 01.01.2005 р. по 01.07.2005 р., і за висновком експертизи №1881/1882. становить 83758,1 тис. грн.
Отже, при складанні декларації з податку на прибуток за 1-півріччя 2005р. ВАТ “Канівський маслозавод” не врахувало понесені ним витрати на придбання інших необоротних матеріальних активів в сумі 927351,86грн. та не відносило їх на валові витрати. Втім, вказана подія, безпосередньо не мала наслідком завищення валових витрат в перевіряємому періоді, на чому наполягає відповідач.
Апеляційний суд не приймає до уваги посилання Канівської ОДПІ, що висновок експертизи №1881/1882 не відповідає матеріалам справи.
Вирішення судом питання про відповідність законодавству податкового повідомлення-рішення відбувається на підставі оцінки саме тих фактів, які викладені в акті перевірки податкового органу та підтверджені поданими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки № 54/23-028/00447830 від 07.12.2005 р. в розділі II.2 «Валові витрати»складений не у відповідності з п.1.7, п.2.3.2 п.2.3.3, п. 2.3.4. наказу ДПА України №327, зокрема, відсутнє детальне обґрунтування зазначених порушень позивача, які в подальшому наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на висновок експертизи №1881/1882.
Отже, данні, наведені Канівською ОДПІ в зазначеному акті не є законними підставами для визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 94895,00грн., в тому числі основний платіж в сумі 76106,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 18789,00грн.
З огляду на викладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що місцевий суд вірно визначив, що податкове повідомлення-рішення №0001372301/0-8143 від 15.12.2005 р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 94895,00грн., в тому числі основний платіж в сумі 76106,00грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 18789,00грн., діючому законодавству не відповідає та підлягає визнанню нечинним.
Постанова господарського суду Черкаської області від 29.03.2006р. по справі №07/505а в частині відмови у задоволенні позову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Канівської ОДПІ №0001372301/0-8143 від 15.12.2005р. в частині визначеного йому податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 68925,00грн.(163820,00грн.-94895,00 грн.), в тому числі 47524,00грн. за основним платежем та 21401,00грн. штрафних (фінансових) санкцій учасниками провадження не оскаржувалася жодною стороною.
Під час апеляційного провадження представник позивача наполягав на застосуванні ч.1 ст.195 КАС України, тобто на скасуванні постанови місцевого суду в частині відмови позивачу в позові.
Вказане клопотання позивач обґрунтовує тим, що складений відповідачем акт перевірки №54/23-028/00447830 від 07.12.2005р. взагалі не може слугувати доказом по справі, а відтак, податкове зобов'язання визначене податковим повідомленням-рішенням № 0001372301/0-8143 від 15.12.2005р. є повністю недійсним.
Апеляційний суд також констатує що акт перевірки №54/23-028/00447830 від 07.12.2005р. не в повній мірі відповідає Наказу ДПА України №327 від 10.08.2005р., але вважає що в даному випадку відсутні обґрунтовані підстави для виходу за межі апеляційної скарги, оскільки рішення по справі приймається не лише на підставі акту перевірки, а з урахуванням всіх наявних у справі доказів.
Як підтверджується матеріалами справи, згідно головної книги за 2004-2005 роки та оборотно-сальдових відомостей, журналів-ордерів по рахунках №20, 22, 23, 25, 26, 28, 84, 85, 94, а також висновком судово-економічної експертизи №1881/1882, позивачем припущене порушення складання додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток з 01.07.2004 р. по 31.06.2005 р., а саме - не включалась вартість запасів, використаних не в господарській діяльності.
Хоча в акті перевірки вказаним діям позивача належним чином оцінка не дана, вказані дії мали наслідком не дотримання позивачем вимог п.5.9 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283 від 22.05.1997 р. та заниження валового доходу в сумі 359675,00 грн. Ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження позивачем зазначене порушення не спростовано,
За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що постанова господарського суду Черкаської області від 29.03.2006 року у справі №07/505а прийнята у відповідності до встановлених обставин справи, а тому підстави для її скасування відсутні.
Відповідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, витрати на проведення експертиз підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись: п.1 ст.198, ст.200, п.1 ст.205 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Постанову господарського суду Черкаської області від 29.03.2006 року у справі №07/505а залишити без змін, а апеляційну скаргу Канівської об'єднаної державної податкової інспекції - без задоволення.
2. Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод» (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 195, код 00447830) 14520,00 грн. витрат за проведення судово-економічної експертизи та додаткової судово-економічної експертизи.
3. Видачу виконавчого документу доручити господарському суду Черкаської області.
4. Справу №07/505а повернути до господарського суду Черкаської області.
5. Копію ухвали надіслати учасникам провадження.
Ухвала апеляційного господарського суду, відповідно до ст.254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю.
Судді:
Тарасенко К. В.
Мостова Г. І.
Дата відправки 12.10.09