01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
07.09.09 р. № 10/38-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Ільєнок Т.В. (доповідач по справі),
суддів:
Мостової Г. І.
Чорногуза М. Г.
секретар судового засідання: Лебедєва С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Янко Є.С. -представник за дов. №129 від 05.08.2009 р.;
від відповідача: Кисіль І.Б. -представник за дов. б/н від 22.09.2008 р.;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-104»на Рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року у справі № 10/38-09 (суддя -Ківшик О.В.),
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», м. Полтава;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-104», м. Полтава;
про: стягнення заборгованості у сумі 10 848,32 грн.,
31.03.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос» звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-104» про стягнення заборгованості у сумі 10 848,32 грн., з яких: 5 144,79 грн. основного боргу, 2 881,08 грн. пені, 2 572,40 грн. штрафу, 23,68 грн. - 3% річних, 226,37 грн. нарахувань індексу інфляції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов п. 4.2 Договору поставки від 17.12.2008 р. №331, не розрахувався за отриманий товар у сумі 5 144,79 грн.
На підставі п. 6.1, 6.2 названого Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 2 881,08 грн. пені, 2 572,40 грн. штрафу, 23,68 грн. - 3% річних, 226,37 грн. нарахувань індексу інфляції.
25.05.2009 р. позивач надав суду першої інстанції заяву № 85 про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 5 144,79 грн. у зв'язку з його сплатою відповідачем.
Відповідач -ТОВ «Караван-104»не погодився з заявленими позовними вимогами у своєму письмовому відзиві від 27.05.09 р., посилаючись на неналежне виконання позивачем договірних зобов'язань (а.с. 37-39).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.06.09 р. у справі №10/38-09 позовні вимоги задоволено частково, визначено до стягнення з ТОВ «Караван-104»на користь ТОВ «Колос»186,38 грн. пені, 2 572,40 грн. штрафу, 23,68 грн. 3% річних, 226,37 грн. нарахувань індексу інфляції, в частині стягнення основного боргу у сумі 5 144,79 грн. провадження по справі припинено, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції припинив провадження в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 5 144,79 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України (відсутній предмет спору) у зв'язку з його сплатою відповідачем після звернення з позовом по даній справі.
З огляду на те, що п. 6.2 Договору поставки від 17.12.08 р. №311, яким встановлено пеню у розмірі 1% відсотку від суми простроченого платежу, суперечить вимогам ст. 4 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», місцевий господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 28.01.2009 р. по 24.03.2009 р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 186,38 грн.
Не погоджуючись із прийнятим Рішенням, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати Рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.09 р. у справі №10/38-09 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
У доводах апеляційного оскарження відповідач наголошує на тому, що 16.01.09 р. направив на адресу позивача претензію щодо недопоставки товару та відмовився від товару одержаного за Видатковими накладними, які покладені в обґрунтування позовних вимог.
За оцінкою скаржника, позивачем не надано суду доказів того, що товар відвантажувався на виконання саме Договору поставки від 17.12.08 р. №331, а не Договору поставки від 16.07.09 р. №255, який також укладався між сторонами та передбачав відстрочення платежу на 21 календарний день.
Позивач -ТОВ «Колос» не погодився з доводами апеляційного оскарження з підстав, викладених у письмовому відзиві від 05.08.09 р.№126.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом Ухвалою від 24.07.2009 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-104»на Рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року у справі № 10/38-09 прийнято до провадження.
У судовому засіданні від 07.09.2009 року колегією суддів, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини Постанови по даній справі, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-104»залишено без задоволення, Рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року у справі № 10/38-09 без змін.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
17.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос»(постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван-104»(покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № 331, згідно умов якого постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити продукцію, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити таку продукцію з відстрочкою платежу на 7 календарних днів з моменту поставки.
Відповідно до п. 1.2 названого Договору поставки визначено, що ціна, кількість та асортимент товару, що є предметом цього Договору, визначаються в накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що кількість товару, який поставляється зазначається в накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Датою поставки є дата отримання покупцем товару відповідно до накладної, підписаної сторонами (п. 3.4 Договору).
Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару покупцю та факт отримання останнім товару на загальну суму 5 144,79 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Видаткових накладних, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, а саме : № ВЦ- ЦБК- 001543 від 16.01.2009 р. (на суму 910,73 грн.), № ВЦ- ЦБК - 001545 від 16.01.2009 р. (на суму 144,99 грн.), № ВЦ- ЦБК- 001632 від 16.01.2009 р. (на суму 930,18 грн.), № ВЦ- ЦБК- 001633 від 16.01.2009 р. (на суму 1 316,52 грн.), № ПЦ- ЦБК- 001662 від 16.01.2009 р. (на суму 321,38 грн.), № ПЦ- ЦБК- 001607 від 16.01.2009 р. (на суму 903,93 грн.), № ПЦ- ЦБК- 001606 від 16.01.2009 р. (на суму 104,00 грн.), № ПЦ- ЦБК- 001546 від 16.01.2009 р. (на суму 76,15 грн.), № ПЦ- ЦБК- 001544 від 16.01.2009 р. (на суму 436,91 грн.).
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару в строк вказаний у Видаткових накладних не виконав, у зв'язку з чим заборгованість останнього на момент подання позову склала 5 144,79 грн. Дана сума заборгованості з оплати поставленого товару також визначена за наявним в матеріалах справи двостороннім Актом звірки взаєморозрахунків від 28.02.09 р. (а.с. 21).
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що позивач за претензією від 16.01.09 р. відмовився від товару одержаного за вищепереліченими Видатковими накладними, оскільки, відповідачем не надано суду доказів направлення та отримання названої претензії ТОВ «Колос».
25.05.2009 р. позивач надав суду першої інстанції заяву № 85 про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5 144,79 грн., з огляду на погашення останнім основного боргу, що підтверджується залученим до матеріалів справи Платіжним дорученням № 1316 від 03.04.2009 р. на суму 5 144,79 грн.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд Полтавської області дійшов вірного висновку про припинення провадження в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 5 144,79 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з його сплатою відповідачем після подачі позову та до прийняття судового рішення по даній справі.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).
Пунктом 6.2 Договору поставки від 17.12.08 р. №331 передбачено, що в разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору щодо проведення своєчасних розрахунків за отриманий товар, нараховується пеня в розмірі 1% від суми прострочення платежу, за кожний день прострочки.
Згідно статті 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Постановою правління Національного банку України від 21.04.2008 р. № 107 з 30.04.2008 року встановлено облікову ставку в розмірі 12% річних.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 28.01.2009 р. по 24.03.2009 р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 186,38 грн.
Разом з тим, ч. 2 п. 6.2 названого Договору поставки передбачено, що у випадку прострочки платежу понад 15 календарних днів покупець додатково сплачує штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.
Відповідно до п. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 2 572,40 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з 28.01.2009 р. по 24.03.2009 р. в розмірі 226,37 грн. та 3% річних в розмірі 23,68 грн.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування Рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року у справі№ 10/38-09.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-104»на Рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року у справі № 10/38-09 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2009 року у справі № 10/38-09 без змін.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з моменту її оголошення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Матеріали справи № 10/38-09 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Ільєнок Т.В.
Судді:
Мостова Г. І.
Чорногуз М. Г.
Дата відправки 15.09.09