донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.01.2010 р. справа №14/287
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
при секретарі Апонащенко О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Саєнко О.В. -за дов. б/н від 21.08.2009 р.
від відповідача: не з"явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг" м.Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області від 10.11.2009 р. по справі № 14/287 (суддя Іванченкова О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Диск Бетон", м.Донецьк
до відповідача Закритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг" м.Донецьк
про стягнення 217 933,95 грн., -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Диск Бетон”, звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача, Закритого акціонерного товариства „Софт Сервіс Холдінг”, про стягнення 217 933,95 грн., у тому числі 196 074,71 грн. основного боргу, 2 434,09 грн. 3% річних та 19 425,15 грн. пені.
В порядку ч.2 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, справу передано до господарського суду Донецької області за підсудністю.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.11.2009 р. по справі № 14/287 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Диск Бетон” м.Донецьк задоволено: стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Софт Сервіс Холдінг” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Диск Бетон” 217 933,95 грн., у тому числі 196 074,71 грн. основного боргу, 2 434,09 грн. 3% річних та 19 425,15 грн. пені., 2 179,34 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач - Закрите акціонерне товариство "Софт Сервіс Холдінг" м.Донецьк звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційну скаргу мотивує тим, що в порушення п.5.3 спірного договору позивач не направляв на адресу відповідача рахунків про здійснення передплати за цим договором, а здійснював поставку бетону на користь відповідача на свій ризик, тому у відповідача не було правових підстав для здійснення платежів на суму 196074,71 грн. Також відповідач зазначає, що положеннями договору не передбачена можливість нарахування будь-яких штрафних санкцій на суму неоплаченої попередньої оплати. З огляду на таке скаржник вважає, що внаслідок не прийняття до уваги зазначених обставин, господарським судом першої інстанції зроблено невірні висновки щодо існування на час звернення позивача з позовом до суду простроченої заборгованості та неправомірно застосовано вимоги ст. 625 ЦК України та стягнуто з відповідача 3% річних у розмірі 2434,09 грн.
Позивач в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, тому просив його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, наведених в письмових запереченнях.
Відповідач в судові засідання, що були призначені на 22.12.2009р. та 20.01.2010, представника не направив, про дату, місце та час проведення був повідомлений належним чином. Колегія суддів вважає, що неявка скаржника не є перешкодою для апеляційного перегляду справи.
Дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
15.09.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Диск Бетон" (постачальник) та Закритим акціонерним товариством "Софт Сервіс Холдинг" (покупець) укладено договір поставки товару № 74-08ДБ, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця в порядку та на умовах цього договору товарний бетон та іншу продукцію, яка виготовляється ТОВ "Диск Бетон", а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити в розмірі, порядку та строки, визначені договором (т.1 а.с.37-43).
Сторони обумовили в договорі, що якісні характеристики, вартість, найменування товару та інш. визначаються у специфікаціях до договору, які є його невід'ємними частинами (п.1.2, п.2.1 договору). Згідно п.2.2 договору, загальна вартість договору визначається виходячи з вартості фактично поставленого товару покупцю з врахуванням цін, визначених у відповідних специфікаціях, які діяли в період поставки.
Покупець здобуває право власності на товар та несе всі пов'язані з цим ризики з моменту передачі постачальником товару покупцю в місті поставки та підписання накладної на товар (п.3.6 договору).
Фактом приймання товару по кількості та якості є підписані покупцем товарно-транспортні накладні (п.7.3 договору).
Розділом 5 договору сторони узгодили порядок розрахунків між сторонами. Як вбачається пунктом 5.3 договору сторони встановили, що оплата за товар за цим договором здійснюється покупцем шляхом 100 % передплати кожної конкретної партії товару на підставі рахунку постачальника. Одночасно пунктом 5.8 договору між сторонами узгоджено, що остаточні взаєморозрахунки здійснюються сторонами згідно фактично отриманого покупцем товару, що підтверджується підписаними сторонами товарно-транспортними накладними та/або видатковими накладними на отриманий товар, протягом 7 календарних днів .
Підпунктом "а" пункту 8.3 договору сторони встановили, що за прострочку здійснення платежів, покупець сплачує постачальнику за кожен день прострочки пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.
Згідно п.9.2 договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2008 р. Договір поставки товару № 74-08ДБ від 15.09.2008 р. підписано обома сторонами без зауважень та скріплений печатками підприємств, що свідчить про узгодження сторонами його умов.
Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 цього Кодексу).
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
З наявних товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.96,99-148) та видаткових накладних № 4180 від 20.09.2008 р. на суму 53784,00 грн., № 4186 від 20.09.2008 р. на суму 13 446,00 грн., № 4292 від 26.09.2008 р. на суму 83 167,00 грн., № 4302 від 26.09.2008 р. на суму 4 693,70 грн., № 4317 від 27.09.2008 р. на суму 11682,00 грн., № 4337 від 28.09.2008 р. на суму 3894,00 грн., № 4354 від 29.09.2008 р. на суму 3894 грн., № 4399 від 01.10.2008 р. на суму 2696,00 грн., № 4444 від 03.10.2008 р. на суму 4062,00 грн., № 4474 від 05.10.2008 р. на суму 6870,00 грн., № 4480 від 05.10.2008 р. на суму 1662,00 грн., № 4637 від 13.10.2008 р. на суму 1648,00 грн., № 4743 від 18.10.2008 р. на суму 5912,00 грн. (т.1 а.с.56-68) вбачається, що постачальник передав, а покупець прийняв товар, що підтверджується підписами та печатками сторін на зазначених документах.
Крім того, факт отримання робот автобетонотоносмешувача відповідачем підтверджується атами приймання-передачі робіт № 38-АБН від 20.09.2008 р., № 829 від 25.09.2008 р., № 838 від 26.09.2008 р., № 42-АБН від 26.09.2008 р., № 855 від 30.09.2008 р., № 866 від 30.09.2008 р., № 870 від 30.09.2008 р., № 876 від 09.10.2008 р., № 887 від 13.10.2008 р., № 939 від 21.10.2008 р. (т.1 а.с.47-55).
В матеріалах справи відсутні будь-які зауваження щодо якості продукції, строків та порядку її постачання, а також повідомлення стосовно відмови від прийняття або оплати продукції.
З огляду на приписи чинного законодавства та матеріали справи, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що обов'язок передачі продавцем товару є виконаним у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов договору №74-08 ДБ від 15.09.2008 р., оскільки пунктом 3.6 та пунктом 7.3 договору передбачено, що фактом приймання товару по кількості та якості є підписані покупцем товарно-транспортні накладні. Матеріали справи свідчать, що товарно-транспорті накладні (т.1 а.с.96,99-148), видаткові накладні (т.1 а.с.56-68) та акти приймання-передачі робіт (т.1 а.с.47-55) підписані обома сторонами без зауважень.
Пунктом 5.8 Договору сторони встановили, що остаточні взаєморозрахунки здійснюються сторонами згідно фактично отриманого покупцем товару, що підтверджується підписаними сторонами товарно-транспортними накладними та/або видатковими накладними на отриманий товар протягом 7 календарних днів.
В матеріалах справи відсутні докази сплати вартості поставленого товару та робіт по його доставці у відповідності до вимог п.5.8 договору, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача загальної суми основного боргу в розмірі 216074,70 грн.
Колегія суддів не сприймає ствердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що через неотримання відповідачем рахунків позивача на сплату попередньої оплати за договором у відповідача відсутні правові підстави для здійснення платежів за договором, з огляду на умови узгоджених між сторонами пункту 5.8 та пункту 6.3 «в»договору, які встановлюють у відповідача обов»язок своєчасно прийняти та оплатити позивачу повну вартість саме фактично отриманого товару протягом 7 днів з дати поставки, що підтверджується підписаними видатковими та транспортними накладними. При цьому, як вбачається, пункт 5.8 та п.6.3 «в»договору не пов»язує здійснення оплати саме фактично отриманого товару відповідачем з фактом отримання ним рахунків.
Враховуючи, що прострочення відповідачем грошового зобов'язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням 3% річних з простроченої суми та у відповідності до підпункту а) пункту 8.3 договору поставки товару №74-08 ДБ від 15.09.2008р. - обов'язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несплати за кожен день прострочки, що відповідає приписам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, місцевий господарський обґрунтовано ззадовльнив позовні вимоги про стягнення суми пені в розмірі 19 615,16грн., 3% річних -2 451,89грн.
З огляду на зазначене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що оскаржене рішення господарського суду Донецької області від 10.11.2009 р. по справі № 14/287 прийняте з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 66, 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг" м.Донецьк залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 10.11.2009 р. у справі № 14/287 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом одного місяця.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС