донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.01.2010 р. справа №40/141
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:Мишина Н.Г. - довір. № 01/4-1 від 04.01.2010р.,
від відповідача:Зотов Д.О. - довір. б/н від 18.01.2010р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Електроника", м. Донецьк
на рішення
господарського суду Донецької області
від15.09.2009 року
по справі№ 40/141
за позовомкомунального підприємства "Служба єдиного замовника Київського районум. Донецька", м. Донецьк
доприватного підприємства "Електроника", м. Донецьк
простягнення 23 489,23 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області по справі за Ґ№ 40/141 від 15.09.09 р. задоволено позов комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” (далі -позивач) до приватного підприємства „Електроніка” (далі - відповідач) про стягнення боргу з орендної плати та експлуатаційним витратам у сумі 23 489 грн. 23 коп. на підставі договору оренди № 4/113 нежитлового майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька від 25.05.07р.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач по справі звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та припинити провадження по справі. Скаржник вважає договір нікчемним відповідно до ч.1 ст.. 220 Цивільного кодексу України, оскільки недодержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Крім того, приватне підприємство „Електроніка” звертає увагу суду апеляційної інстанції на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права в частині належного повідомлення відповідача по справі про дату та час розгляду справи.
Позивач по справі у відзиві на апеляційну скаргу вимоги скаржника не визнав. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим а вимоги, викладені в апеляційній скарзі такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до приватного підприємства „Електроніка” про стягнення боргу з орендної плати та експлуатаційним витратам у сумі 23 489 грн. 23 коп. на підставі договору оренди № 4/113 нежитлового майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька від 25.05.07р.
Відповідно до ст.. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
При цьому, відповідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування господарським процесуальним кодексом України покладено на сторони.
Згідно доданих до матеріалів справи документів слідує, що між комунальним підприємством „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” (далі Орендодавець) та приватним підприємством „Електроніка” (далі Орендодавець) укладено договір оренди №4/113 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька від 25.05.07р., а саме нежитлового приміщення загальною площею 542,83 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, просп. Київський, буд. 2.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України.
Відповідно до п. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За вимогами ст.. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даного виду договору оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним відповідно до вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638 ЦК України. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Відповідно до вимог ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Пунктом 3.1 укладеного між сторонами договору за користування приміщенням Орендареві передбачено нарахування орендної плати.
За вимогами п. 3.5 Договору відповідач повинен перераховувати орендну плату та експлуатаційні витрати щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.
За змістом ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На виконання пункту 3.4 укладеного договору майно було передано Орендодавцем у користування Орендарю відповідно до акту прийому-передачі від 25.05.07р. , підписаного сторонами без зауважень та пропозицій.
Крім того, матеріали справи містять виставлені позивачем відповідачу рахунки на оплату за оренду приміщення та копії платіжних доручень про перерахування грошових коштів орендаря на рахунок орендодавця, що свідчать про часткове погашення заборгованості по орендній платі.
Відповідно до вимог ст. ст. 202, 203 Господарського кодексу України, ст. 526, 599 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи надані до матеріалів справи документи, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено в розумінні ст.. 32-34 Господарського процесуального кодексу України як факт укладення договору оренди, так і факт його виконання сторонами.
Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів належного виконання взятих зобов'язань за договором оренди в частині повної та своєчасної оплати. Доказів дострокового розірвання укладеного між сторонами договору оренди та повернення позивачу приміщення матеріали справи також не містять.
За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність за відповідачем боргу з орендної плати за період з 01.01.09р. по 01.04.09р в розмірі 23 489 грн. 23 коп., який підлягає стягненню на користь позивача.
Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині належного повідомлення відповідача по справі про дату та час розгляду справи спростовується матеріалами справи.
Ствердження скаржника про те, що спірний договір оренди приміщення, за яким господарським судом стягнуто з відповідача борг по орендній платі є нікчемним суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 793 Цивільного кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України Закону N 501-V від 20.12.2006, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
За вимогами ч.1 ст. 794 Цивільного кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України Закону N 501-V від 20.12.2006 р. договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
Між тим, спірний договір оренди № 4/113 нежитлового майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька від 25.05.07р. укладено терміном на 2 роки 11 місяців, тобто з 25.05.2007 р. до 25.04.2010 р.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 526, 599, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 55, 173, 174, 202, 203, 283, 286 ГК України , ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Електроника", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2009р. по справі № 40/141 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2009р. по справі № 40/141 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1- позивачу
1- відповідачу
1- госп. суду
1-у справу
1-ДАГС