донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.01.2010 р. справа №41/169а
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
при секретарі:Денисенко К.С.
за участю представників сторін:
від позивача:Широкий С.В. - по довір. б/н від 17.04.09р.,
від відповідача:
від третьої особи:не з'явились,
не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" смт.Ювілейне
на рішення господарського суду Донецької області
від10.11.2009 року
по справі№41/169а
за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" смт.Ювілейне
до
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруВиконавчий комітет міської ради м.Шахтарськ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лілія"
м. Шахтарськ Донецької області
предмет спорувизнання недійним рішення виконавчого комітету Шахтарської міської ради № 26 від 29.01.1997р. „Про надання в користування ТОВ „Лілія” земельної ділянки для будівництва комплексу будівель та споруд ринку”; визнання недійним державного акту на право постійн
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-торгстрой»смт. Ювілейне Дніпропетровської області (далі по тексту -ТОВ «АТБ-торгстрой») звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Виконавчого комітету Шахтарської міської ради м. Шахтарськ Донецької області (далі по тексту -Виконком Шахтарської міської ради) про визнання недійсним рішення №26 від 29.01.1997 року «Про надання в користування ТОВ «Лілія»земельної ділянки для будівництва комплексу будівель та споруд ринку».
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.09.09р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лілія»м. Шахтарськ Донецької області (далі по тексту -ТОВ «Лілія»).
Позивач, заявою від 23.10.09р. уточнив позовні вимоги, та просив суд визнати недійним рішення виконавчого комітету Шахтарської міської ради №26 від 29.01.1997р. «Про надання в користування ТОВ «Лілія»земельної ділянки для будівництва комплексу будівель та споруд ринку»; визнати недійним державний акт на право постійного користування землею, виданий ТОВ «Лілія»на підставі рішення виконавчого комітету Шахтарської міської ради №26 від 29.01.1997р., який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №83 від 24.02.1997р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є законним власником нерухомого майна, розташованого в м. Шахтарську в мікрорайоні Журавлівка, 52а та 12.03.2007 року позивачу Шахтарською міською радою видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2022га, розташовану в м. Шахтарську, північно-західна чистина мікрорайону Журавлівка. Позивачем зазначено про те, що в лютому 2008 року йому стало відомо про прийняття відповідачем 29.01.1997 року рішення, відповідно до якого ТОВ «Лілія»надана земельна ділянка площею 0,65га, до складу якої безпідставно було включено земельну ділянку площею 0,2022га, прав на яку та нерухоме майно, розташоване на ній, ТОВ «Лілія»ніколи не мала. Позивач стверджує, що при прийнятті наведеного рішення відповідач порушив вимоги земельного законодавства та права та законні інтереси власників нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці площею 0,2022га, а оскільки власником цього майна на теперішній час виступає позивач, то порушені також і його права. Позивач стверджує, що спірне рішення тягне за собою негативні для позивача наслідки у вигляді неможливості користування належним на праві власності нерухомим майном та численними перешкодами та оскарженнями з боку ТОВ «Лілія»правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,2022га. Позивачем також зазначено, що спірне рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог ч.ч.6,7 ст. 19, ст. 30, ч. 1 ст. 31 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.11.09р. по справі №41/169а у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання недійним рішення виконавчого комітету Шахтарської міської ради №26 від 29.01.1997р. «Про надання в користування ТОВ «Лілія»земельної ділянки для будівництва комплексу будівель та споруд ринку»суд першої інстанції виходив з того, що відсутнє порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку з прийняттям Шахтарською міською радою рішення від 29.01.1997 року №26 «Про надання в користування ТОВ «Лілія»земельної ділянки для будівництва комплексу будівель і споруд ринку».
Суд першої інстанції дійшов такого висновку виходячи з того, що рішенням Шахтарської міської ради від 14.09.2001 року №564 вилучено із землекористування у ТОВ «Лілія»земельну ділянку площею 0,2022га, на якій розташовано споруда -автостоянка, що належить Янишевській Т.Б. на праві приватної власності. Цим же рішенням скасовано рішення виконкому Шахтарської міської ради від 29.01.1997 року №26 «Про надання в користування ТОВ «Лілія» земельної ділянки для будівництва комплексу будівель і споруд ринку»в частині надання ТОВ «Лілія»права користування земельною ділянкою площею 0,2022га, залишивши в постійному користуванні земельну ділянку площею 0,4478га, розташовану за адресою: м. Шахтарськ, вул. Леніна, 24а, між забудовою мкр. 7 та мкр. «Журавлівка».
Відмову у задоволенні позову в частині визнання недійним державного акту на право постійного користування землею, виданого ТОВ «Лілія»на підставі рішення виконавчого комітету Шахтарської міської ради №26 від 29.01.1997р., який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №83 від 24.02.1997р. суд першої інстанції мотивував тим, що визнання недійсним даного акту не може виступати предметом спору, оскільки він не містить ознак актів державного чи іншого органу, у відповідності з положеннями земельного законодавства, зокрема, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, державний акт лише посвідчує наявність відповідного права, але не породжує, змінює або припиняє певні права та обов'язки, та, з огляду на таке, він не є правочином, який може бути визнано недійсним господарським судом.
ТОВ «АТБ-торгстрой»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 10.11.09р. по справі №41/169а скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійним рішення виконавчого комітету Шахтарської міської ради №26 від 29.01.1997р. «Про надання в користування ТОВ «Лілія»земельної ділянки для будівництва комплексу будівель та споруд ринку»та прийняти нове рішення, яким задовольнити ці вимоги у повному обсязі.
Заявник в апеляційній скарзі вважає, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги порушення відповідачем вимог земельного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення №26 від 29.01.1997р. «Про надання в користування ТОВ «Лілія»земельної ділянки для будівництва комплексу будівель та споруд ринку».
Скаржник вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи та дійшов помилкового висновку про відсутність порушення прав та законних інтересів ТОВ «АТБ-торгстрой»внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення №26 від 29.01.1997р. «Про надання в користування ТОВ «Лілія»земельної ділянки для будівництва комплексу будівель та споруд ринку».
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лілія»у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Донецької області від 10.11.09р. по справі №41/169а залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Уповноважений представник третьої особи у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився.
Виконком Шахтарської міської ради відзив на апеляційну скаргу суду не надав.
Представник відповідача у судове засідання 18.01.10р. не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про отримання 11.01.10р. поштового відправлення з відповідною ухвалою суду, яке знаходиться у матеріалах справи. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноваженого представника відповідач на дату слухання справи суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Враховуючи те, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 08.12.09р. явка сторін не була визнана обов'язковою та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ТОВ «АТБ-торгстрой»за відсутністю представника відповідача.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника скаржника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Позивач просив суд першої інстанції визнати недійним рішення виконавчого комітету Шахтарської міської ради №26 від 29.01.1997р. «Про надання в користування ТОВ «Лілія»земельної ділянки для будівництва комплексу будівель та споруд ринку»посилаючись на те, що дане рішення порушує прав та охоронювані законом інтереси ТОВ «АТБ-торгстрой», оскільки прийнято з порушенням вимог ст. 19, 30, 31 Земельного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.1997р. виконавчим комітетом Шахтарської міської ради прийнято рішення №26 «Про надання в користування ТОВ «Лілія»земельної ділянки для будівництва комплексу будівель і споруд ринку», яким ТОВ «Лілія»надано право постійного користування земельною ділянкою площею 0,65га, розташованою по вул. Леніна, 24а між забудовою мікрорайону №7 та мікрорайону «Журавлівка»для будівництва будівель та споруд. Пункт 2 наведеного рішення містить вимогу до директора ТОВ «Лілія»забезпечити оформлення у відділі земельних ресурсів державного акту на право постійного користування земельною ділянкою у строк до 28.02.1997 року.
Відповідно до наведеного рішення Шахтарською міською радою 24.02.1997 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Лілія»видано Державний акт серії І-ДН № 004083 на право постійного користування землею площею 0,65га для будівництва будівель і споруд ринку.
Шахтарською міською радою, на підставі договору купівлі-продажу №4560 від 20.12.06р., позивачу 12.03.07р. видано Державний акт серії ЯГ №732377 на право власності на земельну ділянку, відповідно до якого позивач є власником земельної ділянки площею 0,2022га, розташованої у північно-західній частині мкр. «Журавлівка»в м. Шахтарську Донецької області, для функціонування автостоянки. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020716900001.
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Шахтарською міською радою 22.04.08р., позивач є власником земельної ділянки площею 0,2022га, розташованої у мкр. «Журавлівка», 52а у м. Шахтарську Донецької області, для будівництва та функціонування супермаркету «АТБ»з автостоянкою.
Рішенням Шахтарської міської ради від 14.09.01р. №564 було скасовано рішення Шахтарської міської ради №26 від 29.01.1997р. в частині надання ТОВ «Лілія»права користування земельною ділянкою площею 0,2022га, яку як вбачається з доказів матеріалів справи ТОВ «АТБ-торгстрой»набуло у власність за договором від 20.12.06р.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що позивач є законним власником належної йому земельної ділянки площею 0,2022га, розташованої у північно-західній частині мкр. «Журавлівка»в м. Шахтарську (буд. №52а), а прийнятим виконавчим комітетом Шахтарської міської ради рішення від 14.09.01р. №564 орган місцевого самоврядування привів у відповідність з правом позивача у користуванні земельною ділянкою та земельним законодавством раніше прийняте з порушенням рішення №26 від 29.01.1997р. «Про надання в користування ТОВ «Лілія»земельної ділянки для будівництва комплексу будівель і споруд ринку».
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що на дату звернення позивача з позовом -24.09.09р. права та законні інтереси ТОВ «АТБ-торгстрой», як землекористувача, внаслідок прийняття відповідачем спірного рішення від 29.01.1997р. №26 порушені не були, оскільки рішенням Шахтарської міської ради від 14.09.01р. №564 оспорюване рішення було скасовано саме в частині надання ТОВ «Лілія»права користування земельною ділянкою площею 0,2022га.
В ст. 203 Цивільного кодексу України перелічені вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
З огляду на те, що підставою для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам законодавства чи порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позову в частині визнання недійним рішення виконавчого комітету Шахтарської міської ради №26 від 29.01.1997р. «Про надання в користування ТОВ «Лілія», оскільки позивачем не доведено, що спірне рішення прийнято всупереч вимогам ст. 19, 30, 31 Земельного кодексу України, на які йдеться посилання у позові.
У частині відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійним державного акту на право постійного користування землею, виданого ТОВ «Лілія»на підставі рішення виконавчого комітету Шахтарської міської ради №26 від 29.01.1997р., який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №83 від 24.02.1997р. апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормами Цивільного законодавства не передбачено такого способу захисту земельного права, тому як законодавством встановлено лише визнання недійсним угод та рішень органів місцевого самоврядування (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі спростовуються доказами матеріалів справи, і тому не можуть бути підставою для скасування оскарженого рішення.
Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення від 10.11.09р. по справі №41/169а з'ясував всі обставини справи в їх сукупності, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «АТБ -торгстрой».
Рішення господарського суду Донецької області від 10.11.09р. по справі №41/169а підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги -ТОВ «АТБ -торгстрой».
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ -торгстрой» смт. Ювілейне Дніпропетровської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 10.11.09р. по справі №41/169а залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 6 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. третій особі
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду