25.01.2010 року Справа № 9/154
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. (доповідач)
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.
при секретарі: Вовченко О.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.88);
відповідача-1 - не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.87);
відповідача-2 - не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.89);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5” м.Кіровоград
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2009 року
у справі № 9/154
за позовом відкритого акціонерного товариства “Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5”, м.Кіровоград
до В/1 -публічного акціонерного товариства “Сведбанк”, м.Київ
В/2 -приватне підприємство “Автомир”, м.Кіровоград
про визнання недійсним договору поруки
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2009р. (суддя Шевчук О.Б.) по справі № 9/154 за позовом відкритого акціонерного товариства “Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5”, м.Кіровоград (далі -ВАТ “Кіровоградське БМУ № 5”) до публічного акціонерного товариства “Сведбанк”, м.Київ (далі -ПАТ “Сведбанк” (перший відповідач)), приватне підприємство “Автомир”, м.Кіровоград (далі -ПП “Автомир” (другий відповідач)) про визнання недійсним договору поруки в задоволенні позову було відмовлено.
Рішення господарського суду Кіровоградської області мотивовано відсутністю правових підстав для визнання договору поруки недійсним, оскільки особа, яка підписала договір поруки від імені поручителя мала весь необхідний обсяг повноважень на укладення оспорюваного договору; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст.202, 203, 207, 208, 215, 553, 554 ЦК України.
Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його оскаржує в апеляційному порядку позивач по справі -ВАТ “Кіровоградське БМУ № 5” м.Кіровоград, посилається на порушення господарським судом при його прийнятті норм матеріального права, на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, зокрема:
- господарський суд при прийнятті рішення не звернув увагу на те, що Статутом відповідача передбачено, що виконавчим органом товариства є дирекція, яка складається з генерального директора, першого заступника генерального директора та заступника директора; п.15.8 Статуту товариства позивача передбачено, що всі поточні питання діяльності товариства віднесені до Загальних зборів та Наглядової Ради товариства; оскільки угоду укладено генеральним директором одноособово, то висновок господарського суду про дійсність угоди та її відповідність вимогам законодавства є помилковим.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Відповідач-1 правом участі в судовому засіданні не скористався (ст..22 ГПК України), про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.87).
Відповідач-2 правом надання відзиву на апеляційну скаргу (ст..96 ГПК України) не скористався, правом участі в судовому засіданні не скористався також (ст..22 ГПК України), про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.89).
Враховуючи, що будь-яких клопотань про подальше відкладення розгляду справи до Дніпропетровського апеляційного господарського суду не надходило, всіх учасників судового процесу сповіщено належним чином про час та місце судового засідання (а.с.87-89, останні в судове засідання не з'явились, неявка зазначених осіб не перешкоджає розгляду справи за відсутності представників сторін за наявними матеріалами (а.с.75, 99 ГПК України).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовував свої вимоги в якості норм матеріального права ст.ст.203, 215 ЦК України, а також тими обставинами, що оспорюваний договір поруки підписано від імені “поручителя” особою з перевищенням повноважень, визначених статутом ВАТ “Кіровоградське БМУ № 5” (а.с.2-3).
10.11.2006р. між АК Банк “ТАС-Комерцбанк” (“банк” за договором, відповідача-1 по справі), приватним підприємством “Автомир” (“позичальник” за договором, відповідач-2 по справі) та ВАТ “Кіровоградське БМУ № 5” (“поручитель” за договором, позивач по справі, скаржник) було укладено договір поруки, відповідно до якого “поручитель” зобов'язується перед “банком” відповідати за виконання “позичальником” зобов'язань щодо повернення коштів, наданих “банком” “позичальнику” за кредитним договором № 06-49 від 18.08.2006р., а також додаткових угод до кредитного договору в сумі 513 000 грн. строком до 18.08.2009р. (а.с.7). Правонаступництво АК Банк “ТАС-Комерцбанк” підтверджується витягом із Статуту (а.с.63).
Відповідно до п.3 договору поруки відповідальність поручителя за цим договором обмежується сумою коштів, фактично наданих в рахунок кредитної лінії, згідно основного зобов'язання, нарахованими процентами, пенею, комісією та іншими платежами, передбаченими основним зобов'язанням.
Як свідчать матеріали справи, оспорюваний договір поруки було укладено в забезпечення виконання зобов'язань ПП “Автомир” за кредитним договором № 06-49 від 18.08.2006р. (а.с.57-61).
Положеннями пункту 13.2 статуту відкритого акціонерного товариства “Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5”, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства “Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5” (протокол загальних зборів акціонерів від 20.07.2005 року), державна реєстрація якого здійснена 04.08.2005 року, визначено питання, які відносяться до виняткової компетенції загальних зборів акціонерів цього товариства. До виняткової компетенції загальних зборів акціонерів відноситься, зокрема, відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства.
Згідно з пунктами 15.12.2, 15.12.6 статуту відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5", генеральний директор розпоряджається усім майном (в тому числі нерухомим) товариства з правом прийняття рішення про його відчуження на суму, що становить менше 50 відсотків майна товариства, в тому числі приймає рішення про передачу майна в оренду та під заставу, розпоряджається грошовими коштами товариства; укладає різного роду угоди без обмеження грошових сум (а.с.20).
Рішенням загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" від 30.09.2005 року генеральним директором товариства обраний Крившенко О.Г., з яким 03.10.2005 року був укладений контракт.
Із преамбули оспорюваного договору поруки вбачається, що договір від імені “поручителя” було підписано генеральним директором ВАТ “Кіровоградське БМУ № 5” Крившенко О.Г., що не спростовується будь-якими доказами в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України жодною із сторін по справі.
Згідно із балансом відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" станом на 30.09.2006 року на початок звітного періоду баланс складав суму 15417900,00 грн., на кінець звітного періоду - 28856600,00 грн.; згідно з балансом, який надано станом на 31.12.2006 року, на початок звітного періоду баланс складав суму 15417900,00 грн., на кінець звітного періоду - 29219200,00 грн. (а.с.73-74).
Отже, вищевикладені положення статуту підприємства позивача, надані докази дозволяють зробити висновки про те, що: по-перше, вирішення питання щодо укладення договору поруки не віднесено статутом підприємства до виключної компетенції загальних зборів товариства; по-друге, договір поруки було укладено в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором на суму 513 000 грн., що менше встановленого статутом обмеження (50% більше вартості майна товариства).
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Статтею 553 ЦК України регламентовано, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
При цьому правові підстави припинення поруки регламентовано в ст..559 ЦК України.
Частинами 1, 3 ст.92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Докази, підтверджуючи те, що відповідач-1 та відповідач-2 були обізнані з певними обмеженнями, як вважає позивач, повноважень генерального директора підприємства позивача відсутні в матеріалах справи, не надавались позивачем в ході розгляду справи судам обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.
У відповідності до частин 1, 2 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити правилам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Оскільки сторонами в момент вчинення укладення спірного договору поруки від 10.11.2006 року, додержано вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, підстави для визнання зазначеного договору недійсним відсутні.
Таким чином, враховуючи викладене, а також, аналізуючи положення Статуту позивача, даючи правову оцінку поданим доказам, зокрема, балансу підприємства станом на час укладення оспорюваного правочину відсутні правові підстави щодо визнання недійсним оспорюваного договору поруки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2009р. по справі № 9/154 -залишити без змін; апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5” м.Кіровоград -залишити без задоволення.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд в місячний строк.
Головуючий О.М Виноградник
Судді О.В Джихур
О.М.Лисенко