Іменем України
"11" січня 2010 р. справа № 5020-3/317
За позовом Відкритого акціонерного товариства
"Енергетична компанія "Севастопольенерго"
(99040, Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
до Військово-медичного клінічного центру Кримського регіону
(правонаступник військової частини А-4621)
(99059, м. Севастополь, б. Омега, 30)
про стягнення заборгованості в розмірі 227,99 грн.,
Суддя Головко В.О.,
Представники сторін:
позивач (ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго") -Гладченко О.І., юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 16376/0/2-09 від 29.12.2009, дійсна до 31.12.2010;
відповідач (Військово-медичний клінічний центр Кримського регіону) -Мазур Л.Б., представник, довіреність № 28 від 05.01.2010, дійсна до 31.12.2010.
Відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до суду з позовною заявою (вх. № 2284 від 01.10.2009) до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської про стягнення заборгованості в розмірі 627,86 грн., з яких: вартість активного споживання електроенергії -399,87 грн., плата за перевищення договірних величин споживання -227,99 грн.
Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача умов договору № 5098а від 27.03.2007 про забезпечення електричною енергією в частині оплати вартості спожитої електроенергії та перевищення договірної величини.
Ухвалою від 02.10.2009 позовна заява прийнята до розгляду суддею Головко В.О., порушено провадження у справі № 5020-3/317, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено військову частину А-4621.
Ухвалою суду від 15.10.2009 виключено зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: військову частину А-4621 та залучено її в якості другого відповідача, судовий розгляд початий заново, розгляд справи призначений на 04.11.2009.
Ухвалою суду від 04.11.2009 провадження у справі № 5020-3/317 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської, військової частини А-4621 про стягнення заборгованості в розмірі 627,86 грн. припинено стосовно відповідача -Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (морської) в частині стягнення заборгованості щодо оплати вартості активного споживання електричної енергії у розмірі 399,87 грн., відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (т.1, арк.с.73-75).
Відповідно до листів Головного управління оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України від 17.11.2009 № 322/1/5264 (т.1, арк.с.126), від 30.11.2009 № 322/1/5596 (т.1, арк.с.134), 10.12.2009 № 322/1/5861 (т.1, арк.с.139) військову частину А-4621 переформовано у Військово-медичний клінічний центр Кримського регіону згідно з вимогами директиви Міністра оборони України від 16.10.2007 № 322/1/010, та підпорядковано директору Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони України (на теперішній час -Головне військово-медичне управління Збройних Сил України), при цьому ідентифікаційний код 07934438 та умовне найменування "військова частина А-4621" -анульовано.
Військово-медичному клінічному центру Кримського регіону надано довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України від 06.08.2008 № 302/08 (ідентифікаційний код 24290698, статус суб'єкта -юридична особа).
Ухвалою суду від 14.12.2009 замінено первісного відповідача (Військову частину А-4621) належним -Військово-медичним клінічним центром Кримського регіону, який є правонаступником військової частини А-4621. Судовий розгляд початий заново.
Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення представників відповідача.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: письмовий відзив на позов не надав.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.01.2010 висловив заперечення проти позову з підстав їх необґрунтованості; зазначає, що не є стороною договору поставки електроенергії та не має відповідних бюджетних призначень на оплату перевищення договірної величини споживання електричної енергії, тобто відповідної статті видатків. Крім того, представник відповідача стверджує, що земельна ділянка, на якій розміщується об'єкт, що споживає електричну енергію за вказаним договором, згідно з рішенням Севастопольської міської Ради № 6583 від 18.03.2009 переданий ОК ЖБТІЗ "Бонжур Сев".
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
27.03.2007 між ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (енергопостачальна організація) та Військовою частиною А-4621 (споживач) був укладений договір № 5098а на постачання електричної енергії (далі -Договір). Строк дії договору з моменту його підписання до 31.12.2007, який відповідно до умов пункту 9.4 Договору був продовжений на наступні періоди (т.1, арк.с.12-18).
Предметом Договору є продаж електричної енергії споживачу для забезпечення його потреб з приєднаною потужністю 5 кВт, а також сплата споживачем енергопостачальній організації вартості спожитої електроенергії та внесення інших платежів.
Відповідно до пунктів 2.3.2 та 2.3.3 Договору споживач, зокрема, зобов'язується виконувати умови договору, виконувати режими споживання електроенергії згідно з умовами розділу 5 Договору.
За умовами пунктів 3.1.3 та 3.1.4 Договору, постачальник має право визначати у порядку, передбаченому розділом 5 цього Договору, величини споживання електричної енергії та потужності; вимагати відшкодування збитків, спричинених енергопостачальній організації порушенням споживачем умов Договору.
Пунктом 4.2.2. Договору встановлена відповідальність споживача за перевищення ним договірних величин споживання електроенергії та потужності, визначених відповідно до вимог розділу 5 Договору. Так, Платник сплачує енергопостачальній організації двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому оплата за перевищення договірних величин потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше з середньомісячною потужністю 50000 кВт/ч і більше.
Згідно з Додатком 1 до Договору на постачання електроенергії № 5098а від 27.03.2007 величина потужності об'єкта за адресою: м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 2-Б (ТП-137) складає 5,00 кВт (т.1, арк.с.23).
Цим Додатком сторони також узгодили обсяги поставки електричної енергії та потужності на 2009 рік.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2007 між позивачем -ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (постачальник), Військовою частиною А-4621 (споживач) та Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною (морською) (платник) укладена угода про зміну договору постачання електричної енергії № 5098а від 27.03.2007, згідно з якою пункт 4.2.2 Договору викладений в наступній редакції: "За перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених відповідно до вимог розділу 5 Договору, Споживач платить Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому оплата за перевищення договірних величин потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше з середньомісячною потужністю 50000 кВт/ч і більше" (т.1, арк.с.56).
У періоди з 24.12.2008 по 22.01.2009, з 23.06.2009 по 23.07.2009, з 23.07.2009 по 21.08.2009 позивачем було виявлено перевищення договірної величини споживання електричної енергії з боку відповідача.
Перевищення договірної величини спожитої електроенергії за вказані періоди за адресою: Фіолентовське шосе, 2-Б, ТП-137 склало:
1) 236 кВт/ч на суму 137,97 грн. за період з 24.12.2008 по 22.01.2009 (фактичний об'єм спожитої електроенергії (1389 кВт/ч) -договірна величина споживання електричної енергії (1153 кВт/ч) = 236 кВт/ч, при цьому середньодобовий тариф вартості електричної енергії - 0,584600 грн.);
2) 114 кВт/ч на суму 66,64 грн. за період з 23.06.2009 по 23.07.2009 (фактичний об'єм спожитої електроенергії (300 кВт/ч) -договірна величина споживання електричної енергії (186 кВт/ч) = 114 кВт/ч, при цьому середньодобовий тариф вартості електричної енергії - 0,584600 грн.);
3) 40 кВт/ч на суму 23,38 грн. за період з 23.07.2009 по 21.08.2009 (фактичний об'єм спожитої електроенергії (270 кВт/ч) -договірна величина споживання електричної енергії (230 кВт/ч) = 40 кВт/ч, при цьому середньодобовий тариф вартості електричної енергії - 0,584600 грн.).
Всього перевищення договірних величин склало 390 кВт/ч (236 + 114 + 40) на суму 227,99 грн. (236*0,5846+114*0,5846+40*0,5846=137,97+66,64+23,38).
Позивачем були виставлені рахунки за перевищення ліміту спожитої електроенергії на суму 137,97 грн. (рахунок № 4967 від 22.01.2009, т.1, арк.с.40); на суму 66,64 грн. (рахунок № 38172 від 23.07.2009, т.1, арк.с.41); на суму 23,38 грн. (рахунок № 43561 від 21.08.2009, т.1, арк.с.42).
Відповідачем вказані рахунки не оплачені, у зв'язку з чим в нього склалася заборгованість перед позивачем в сумі 227,99 грн.
Викладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 № 575/97-ВР (з наступними змінами і доповненнями), Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475) та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (з наступними змінами і доповненнями).
Крім того, до спірних правовідносин підлягають застосуванню відповідні положення Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, що регулюють загальні питання виконання господарських договорів та відповідальності сторін за порушення умов договорів.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику", пункту 1.3. Правил користування електричною енергією (далі -Правила), споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Згідно з пунктом 5.1 Правил, Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення в господарський суд з позовом, ВАТ ЕК "Севастопольенерго" забезпечувало постачання електричної енергії Військово-медичному клінічному центру Кримського регіону, а Військово-медичний клінічний центр Кримського регіону користувався нею і частково оплачував спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" слід вважати, що ВАТ ЕК "Севастопольенерго" поставляло, а Військово-медичний клінічний центр Кримського регіону користувався електроенергією на підставі Договору № 5098а від 27.03.2007.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. При цьому, споживачі енергії несуть відповідальність за порушення умов договору та Правила користування електричною енергією.
При укладенні договору сторони зобов'язалися керуватися діючим законодавством України, Правилами користування електричною енергією (пункт 2.1 Договору) та, згідно з розділом 4 Договору, нести відповідальність за дотримання умов договору відповідно до чинного законодавства.
За умовами Договору відповідач, як правонаступник військової частини А-4621, зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії, встановленого зазначеним Договором (пункт 2.3.2 Договору).
Пунктом 7 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (в редакції постанови КМУ від 16.06.2005 № 473) встановлено, що місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами). Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини. У разі потреби місцеві енергопостачальні організації можуть вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів електроспоживання.
Судом встановлено, що сторони визначили наступні обсяги споживання електричної енергії за 2009 рік: у січні -1153 кВт/год., у липні -186 кВт/год., у серпні -230 кВт/год. (т.1, арк.с.23).
Водночас, фактичний обсяг спожитої електричної енергії за вказані місяці 2009 року склав: у січні -1389 кВт/год. (т.1, арк.с.25), у липні -300 кВт/год. (т.1, арк.с.31) та у серпні -270 кВт/год. (т.1, арк.с.32).
Отже, відповідач перевищив договірні величини споживання у січня 2009 року -на 236 кВт/год., у липні 2009 року -на 114 кВт/год. і у серпні 2009 року -на 40 кВт/год.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод). Також цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства та інших нормативно-правових актів.
Судом встановлено, що між сторонами укладено Договір постачання електричної енергії № 5098а 27.03.2007, який є чинним на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин п'ятої та сьомої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.
Пунктом 4.4 Правил користування електричною енергією передбачено право споживача протягом розрахункового періоду на звернення до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.
Отже, відповідач за необхідності мав право звернутися до позивача з відповідною заявою та скоригувати величини споживання електричної енергії з метою уникнення їх перевищення. Проте, не скористувався таким правом.
Позивач просить стягнути з відповідача вартість різниці між фактично спожитою і договірною електричною енергією в сумі 227,99 грн.
В силу частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (частина 1 статті 217 Господарського кодексу України).
За змістом статті 27 Закону України "Про електроенергетику" заявлена до стягнення сума за своєю правовою природою є санкцією.
Все вищевказане дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
Доводи відповідача стосовно того, що він не має відповідних бюджетних призначень на оплату перевищення договірної величини споживання електричної енергії, тобто відповідної статті видатків та щодо передачі земельної ділянки, на якій розміщується об'єкт, що споживає електричну енергію за спірним договором, ОК ЖБТІЗ "Бонжур Сев", судом не прийняті до уваги, оскільки договір є обов'язковим до виконання сторонами, а факт правонаступництва прав і обов'язків відповідача за спірним договором встановлений судом.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог до нього.
Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військово-медичного клінічного центру Кримського регіону (правонаступник військової частини А-4621) (99059, м . Севастополь, б. Омега, 30, ідентифікаційний код 24290698, відомості про наявність поточних рахунків в матеріалах справи відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання №2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) заборгованість перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 227,99 грн. (двісті двадцять сім грн. 99 коп.).
3. Стягнути з Військово-медичного клінічного центру Кримського регіону (правонаступник військової частини А-4621) (99059, м. Севастополь, б. Омега, 30, ідентифікаційний код 24290698, відомості про наявність поточних рахунків в матеріалах справи відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк”, м. Київ, МФО 300506) судові витрати: державне мито у сумі 37,40 грн. (тридцять сім грн. 40 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 85,69 грн. (вісімдесят п'ять грн. 69 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.О. Головко
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 15.01.2010.