Рішення від 25.01.2010 по справі 11/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.10 Справа № 11/323.

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Свердловантрацит", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 16 115 грн. 00 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача -не прибув;

від відповідача - Будянський О.Ю., дов. № 14-146д від 16.05.2008.;

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 16115 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 51641580 від 17.05.2009 масу вантажу у вагоні № 66001306.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання втретє не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

Позов позивачем мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 51641580 під час здійснення перевезення вантажу у вагоні № 66001306, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 16115 грн. 00 коп.

Письмовим відзивом від 28.12.2009 № 1148 на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись, зокрема, на такі обставини:

- під час звернення до суду з даним позовом позивачем пропущений встановлений ст.137 Статуту залізниць України 6-місячний строк позовної давності;

- у залізничній накладній № 51641580 у графі «Відмітки залізниці»є відмітка станції Должанська дон. про прийняття вагону № 66001306 у ремонт та знаходження його у ремонті з 17.05.2009 до 19.05.2009, внаслідок чого могла виникнути нестача вантажу;

- позивачеві неправильним зазначенням відомостей у залізничній накладній не спричинено ніяких збитків.

В судовому засіданні 11.01.2010 представником відповідача надано письмову заяву (а.с. 49) про застосування до позовних вимог позовної давності, а саме 6-місячного строку позовної давності, встановленого ст. 137 Статуту залізниць України .

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутнього в судових засіданнях під час судового розгляду справи представника відповідача, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.

За залізничною накладною № 51641580 (а.с. 9) зі станції Должанська Донецької залізниці надійшов вагон № 66001306 з вантажем, вантажовідправником був зазначений відповідач у даній справі.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом -Статут) накладна - основний документ встановленої форми, оформлений відповідно до вимог Статуту, який надається залізниці відправником разом з вантажем при відправленні. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 1.1 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі -Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Правил перевезення вантажів графи „Маса вантажу, визначена відправником, кг” та „Спосіб визначення маси” заповнюються вантажовідправником.

Згідно п. 1.3 Правил оформлення перевізних документів усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

В перевізних документах на вантаж, що був відправлений відповідачем у справі, а саме у залізничній накладній № 51641580, відправником вантажу було зазначено масу вантажу -69000 кг.

Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Статутом, а саме ст. 24, передбачене право залізниць перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у накладній.

Після прибуття вагону № 66001306 на станцію Нікополь Придніпровської залізниці при переважуванні вагону на вагонних вагах було встановлено, що маса вантажу, зазначена відповідачем у залізничній накладній № 51641580, не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 66001306, яка становить 67100 кг, про що було складено комерційний акт АА № 018833/28 від 23.05.2009 (а.с.10-11).

Вказаний вище комерційний акт складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний упововаженими на це посадовими особами.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Згідно ст. 129 Статуту акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Пунктом 5.5 Розділу 4 Правил перевезень вантажів встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлене неправильне зазначення у накладній відомостей про масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту, а саме у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 51641580 становить 3223 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 16115 грн. 00 коп.

Так, у відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Із врахуванням викладеного вище суд доходить висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 16115 грн. 00 коп. є обґрунтованою.

Доводи відповідача щодо можливої недостачі у зв'язку з ремонтом вагону № 66001306 відповідачем під час судового розгляду справи документально не підтверджені, тому судом до уваги не приймаються.

Разом з цим позивач пред'явив даний позов до відповідача 26.11.2009, тобто після закінчення строку, встановленого законодавством для подачі таких позовів.

Згідно абз. 1 п. 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.

Зазначений шестимісячний термін обчислюється:

а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;

б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову (абз. 2 п. 137 Статуту залізниць України).

Таким чином, даний позов міг бути пред'явлений протягом 6 місяців з дня настання події, що стала підставою для подання позову, тобто з дня встановлення факту неправильності зазначення відповідачем у накладній маси вантажу.

Вказаний факт було встановлено 23.05.2009, що підтверджується комерційним актом від 23.05.2009 АА № 018833/28.

З урахуванням приписів ст. 137 Статуту залізниць України строк для пред'явлення позову закінчився 24.11.2009.

Позов позивачем було подано 26.11.2008, про що свідчить дата на відтиску поштового штемпеля, що міститься на поштовому конверті (а.с. 21), в якому до господарського суду Луганської області надійшла позовна заява від 26.11.2009 № НЮ-05/346 (а.с.2-3).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Відповідачем заявлено про застосовування позовної давності, встановленої п. 137 Статуту залізниць України.

Причини пропущення позивачем позовної давності останній суду під час судового розгляду не повідомив, незважаючи на те, що отримав відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідачем зазначено про пропуск позивачем строку позовної давності.

Будь-яких письмових пояснень на відзив відповідача відповідач під час судового розгляду справи не надав, явку свого повноважного представника в жодне засідання суду не забезпечив.

Відповідачем суду надано письмову заяву про застосування до позовних вимог спеціальної позовної давності.

За таких обставин в позові слід відмовити у зв'язку із спливом позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст.ст. 267, 908 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення - 29.01.2010.

Суддя М.О. Москаленко

Попередній документ
7680817
Наступний документ
7680819
Інформація про рішення:
№ рішення: 7680818
№ справи: 11/323
Дата рішення: 25.01.2010
Дата публікації: 25.03.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Інші договори перевезення: