ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
28 вересня 2018 року м. Київ№ 826/3765/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась з позовом про:
- визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу (№1393/09/П-2035 від 19.01.2018р.) у поновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» за період з 1 червня 2015 року по 8 вересня 2016 року;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу призначену раніше пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» за період з 1 червня 2015 року по 8 вересня 2016 року.
Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 2008 року перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у Деснянському районі м. Києва та отримує пенсію, відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 26 грудня 2017 року звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» за період з 01.06.2015р. по 08.09.2016р., оскільки на той час вона працювала на посаді судді Апеляційного суду міста Києва. З 1 квітня 2015 року відповідачем припинено виплату пенсії у зв'язку з тим, що після призначення позивачу пенсії за віком він продовжує працювати на посаді судді Апеляційного суду міста Києва, а Законом України від 2 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, були внесені зміни в статтю 47 Закону від 9 липня 2003 року № 1058-ІV і згідно цих змін, тимчасово, у період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених, зокрема, законом України «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені відповідно до цього Закону, тобто від 9 липня 2003 року №1058-IV, не виплачуються. Листом від 19.01.2018р. №1393/09П-2035 Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві відмовило позивачу у поновленні виплаті пенсії з 01.06.2015р. по 08.09.2016р.
1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України від 2 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VIII), яким внесено зміни до статті 47 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( далі - Закон № 1058-IV) та визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №2453-VI), пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
Отже, з 1 квітня 2015 року призначені за Законом №1058-IV пенсії за віком не виплачуються, у разі роботи осіб на посадах, які дають право на призначення, зокрема, пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) у порядку та на умовах, передбачених Законом №2453-VI.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.
Оскільки Закон №213-VIIІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону №2453-VI.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки Закон №213-VIIІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому з 1 червня 2015 року відповідач мав обов'язок поновити виплату пенсії позивачеві, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 24 травня 2016 року (справа № 333/6710/15-а).
Однак, вирішуючи даний спір, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, з урахуванням часу звернення позивача з позовом до суду 05 березня 2018 року, а також меж заявлених позовних вимог (періоду, у який пенсія не виплачувалася, з чим не погоджується позивач) - з 01 червня 2015 року по 08 вересня 2016 року, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом своїх прав, кінцевою датою якого позивачем визначено 08 вересня 2016 року.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем пропущено строк на звернення до суду із вказаним позовом, встановлений статтею 122 КАС України, то наявні підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №489/2361/17.
Керуючись статтями 122, 123, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін