26 вересня 2018 року
м. Київ
справа № 752/4581/18
провадження № 51-8921впс18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження № 12017100100006605 за його обвинуваченням, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження № 12017100100006605 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК з Голосіївського районного суду м. Києва до Зарічного районного суду м. Суми.
Клопотання обвинуваченого мотивована тим, що у Голосіївському районному суді м. Києва знаходиться кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК, а у Зарічному районному суді м. Суми перебуває кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК, яке згідно обвинувального акту ним вчинено пізніше ніж злочини передбачені ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК, а тому, на думку обвинуваченого, кримінальне провадження щодо нього слід направити до Зарічного районного суду м. Суми.
Заслухавши доповідь судді, думку представника потерпілого, котра заперечувала проти задоволення клопотання, перевіривши наведені у клопотанні доводи, дослідивши матеріали, надані Голосіївським районним судом м. Києва, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 34 КПК визначений вичерпний перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, а саме: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд, або визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
При цьому, абзацом шостим ч. 1 цієї ж статті передбачено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).
Проте, жодної із наведених підстав для передачі кримінального провадження щодо ОСОБА_6 з Голосіївського районного суду м. Києва до Зарічного районного суду м. Суми клопотання обвинуваченого не містить.
Крім того, посилання обвинуваченого у клопотанні на те, що на розгляді Зарічного районного суду м. Суми перебуває інше кримінальне провадження у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК, яке є останнім за часом, не може бути підставою у розумінні ст. 34 КПК для зміни підсудності провадження, оскільки застосування ч. 1 ст. 32 цього Кодексу щодо здійснення провадження судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення, можливе лише в межах одного кримінального провадження.
Також, хоча у клопотанні і зроблено посилання на ч. 3 ст. 34 КПК, проте його вимога сформульована про необхідність об'єднання кримінальних проваджень, що відповідно до ч. 1 ст. 34 цього Кодексу не є підставою для передачі кримінального провадження з одного суду до іншого. Об'єднання матеріалів кримінального провадження здійснюється відповідно до вимог ст. 334 КПК.
Враховуючи викладене, підстав, передбачених ч. 1 ст. 34 КПК, для передачі кримінального провадження № 12017100100006605 щодо ОСОБА_6 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, Верховний Суд не вбачає, виняткових випадків, передбачених цією ж нормою Закону, не встановлено, а тому клопотання обвинуваченого не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 32, 34 КПК, Верховний Суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження № 12017100100006605 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 358, ч 4 ст. 190 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3