Справа № 305/188/17
Номер провадження 1-кп/305/293/18
26.09.2018 Рахівський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючої судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря с/з - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні , в режимі відеоконеренції, питання про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ст.348 КК України,-
У провадженні Рахівського районного суду, Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, що було внесене в ЄРДР 23.11.2016 за №12016070140001432, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ст.348 КК України.
Ухвалою Рахівського районного суду від 22.11.2016 року (слідчий суддя ОСОБА_8 ) відносно обвинуваченого ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Востаннє дію зазначеного запобіжного заходу було продовжено ухвалою суду від 31.07.2018 року на 2 місяці, тобто по 30 вересня 2018 року, включно.
24.09.2018 , через канцелярію суду, прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 , подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 на два місяці.
У судовому засіданні, прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав, висловив думку про необхідність продовження строку запобіжного заходу обраного у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки строк дії такого закінчується, кримінальне провадження не завершене, ризики, визначені слідчим-суддею на сьогодні не відпали, справу по суті ще не розглянуто, про що надав суду письмове клопотання.
Клопотання мотивує тим, що на даний час ризики, визначені слідчим-суддею при обранні запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_6 не відпали, а саме, перебуваючи на волі ОСОБА_6 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілого і свідків. Зокрема, наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даних злочинів, один з яких відноситься до групи особливо тяжких, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічним позбавленням волі, він хоч і має постійне місце проживання, але є розлученим та упродовж тривалого періоду часу може відлучатися від свого постійного місця проживання без відома родичів.
Крім цього, ОСОБА_6 ніде не працює, не має утриманців, схильний до вчинення кримінальних правопорушень, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів. Будучи звільненим від кримінальної відповідальності на підставі ст. 75 КК України, за ч. 1 ст. 263 КК України, скоїв новий злочин, тобто, інкриміновані йому діяння скоїв під час іспитового строку та у стані алкогольного сп'яніння. Тому наявні достатні та обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 щодо продовження строку тримання під вартою заперечили, вважають такий занадто суворий, з огляду на стан здоров'я обвинуваченого. Присили суд застосувати у відношенні ОСОБА_9 домашній арешт.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутація; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як зазначено у пункті 3 рішення Конституційного суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.
Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").
Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об'єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.
Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 вироком Рахівського районного суду від 19.04.2016 року був засуджений за ст.263 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком 1 рік. Отже, інкриміновані кримінальні правопорушення, ймовірно, вчинив під час дії іспитового терміну, у стані алкогольного сп'яніння. Він не має постійного місця роботи, являється розлученим. Суд не володіє жодними належними доказами на підтвердження міцності його соціальних зв'язків. Лікарських протипоказань проти утримання обвинуваченого під вартою суду не надано.
ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, в тому числі особливо тяжкого, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічного позбавлення волі, що в свою чергу саме по собі може спричинити бажання обвинуваченого ухилитися від суду.
У межах зазначеного кримінального провадження судове слідство лише розпочато, (оголошено обвинувальний акт, з'ясовано порядок ведення судового слідства у кримінальному провадженні), потерпілий та свідки не допитані, таким чином, перебуваючи на волі, обвинувачений може ухилитися від слідства та суду, матиме реальну змогу вплинути на них.
Підсумовуючи викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки на даний час не відпали ризики, які були встановлені під час обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому строк дії запобіжного заходу обвинуваченому слід продовжити строком на два місяці.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194 331 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", суд -
Судове засідання розглядом відкласти на 13 годину 00 хвилин , 29 жовтня 2018 року.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , строком на 2 (два) місяці, тобто по 25 листопада 2018 року, включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3