Справа № 304/1318/18
Провадження № 1-кс/304/512/2018
26 вересня 2018 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , її представника - адвоката ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність начальника Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, -
до слідчого судді Перечинського районного суду в порядку ст. 303 КПК України надійшла скарга ОСОБА_3 , яку остання мотивує тим, що 14 вересня 2018 року на ім'я начальника Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури нею було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення експертом ОСОБА_6 , за ознаками злочину, передбаченого ст. 384 КК України. Так, у своїй заяві зазначала, що у провадженні слідчої групи Перечинського ВП знаходиться кримінальне провадження № 12018070130000338 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, під час якого загинув ОСОБА_3 . За клопотанням слідчого ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду від 29 серпня 2018 року було призначено автотехнічну експертизу, проведення якої було доручено експерту ОСОБА_6 . Однак з метою надання завідомо неправдивих висновків, експерт ОСОБА_6 перевищив офіційно надані йому допуски по спеціальностях, сфальсифікує ряд вихідних даних та розрахунків. Так, незважаючи на те, що ухвалою суду йому було призначено провести саме автотехнічну, а не комплексну експертизу з дослідженням відео, експерт ОСОБА_6 , перевищуючи свої повноваження, не маючи права проведення судових експертиз та досліджень по спеціальностях: 10.9. «Дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів», 7.1. «Технічне дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису», при дослідженні питання щодо швидкості мотоциклу під керуванням ОСОБА_8 , незаконно включив у дослідження неправдиві і надумані ним вихідні дані, на підставі яких дав неправдивий висновок, виходячи ніби з даних відеозапису, які він повноважень досліджувати не мав. При цьому, не маючи ні відповідної техніки, ні програмних засобів та забезпечення, не проводячи обов'язкову при таких дослідженнях розкадровку відео, зафіксованого камерою, експерт ОСОБА_6 незрозуміло звідки і на підставі яких розрахунків вирішив, що «відстань 17,33 м мотоцикліст долає за 0,6 с. …» Вказані вихідні дані - відстань 17,33 м та 0,6 с. не надавалися експерту ні слідчим, ні ухвалою слідчого судді при призначенні експертизи, натомість протоколом огляду від 23 серпня 2018 року встановлено, що 17,33 м - це «вимір дороги, яку охоплює дана відеокамера», а не відстань, яку долає мотоцикліст. Фактично це є різні відстані, оскільки як видно із самого відеозапису, відрізок дороги, який охоплює відеокамера не відповідає відрізку дороги до моменту зіткнення. Також зазначає, що експерт ОСОБА_6 з метою приховання неправдивих даних, у порушення чинного законодавства, навіть не вказав формули наведених досліджень, лише здійснив при цьому арифметичні розрахунки; не вказує якими таблицями він користувався і з яких саме підстав вибрав саме такі показники реакції водія, запізнення спрацювання гальмівного приводу і т. д. Крім того вказує, що завідомо неправдиві висновки експерт дає і у п. 7 Досліджень при з'ясуванні чи мав водій мотоцикла можливість зупинити керований ним транспортний засіб до місця зіткнення з автомобілем «УАЗ 469», рухаючись з допустимою для населених пунктів швидкістю 50 км/год., вирахувавши, що встановлений експертом повний зупиночний шлях мотоцикла при швидкості 50 км/год. буде становити 33,4 м, експерт ОСОБА_6 вказав відстань, на якій знаходився мотоцикл до місця зіткнення в момент виникнення небезпеки для руху - (40.4 … 69.3 м), з чого зробив висновок, що водій мотоцикла мав би технічну можливість зупинити керований ним транспорт, рухаючись з допустимою для населених пунктів швидкістю 50 км/год. Отже, у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення, просила внести до ЄРДР дане повідомлення про вчинення кримінального правопорушення експертом ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ст.384 КК України, а також додавала копію висновку експерта № 9971 судової автотехнічної експертизи та копію ухвали Перечинського районного суду від 29 серпня 2018 року про призначення експертизи з вихідними даними для дослідження, а відтак не лише вказала на обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення і дані, необхідні для внесення до ЄРДР, а ще й детально проаналізувала склад злочину та вказала на докази. Однак у встановлений чинним законодавством строк, вона не отримала від прокурора витяг з ЄРДР; на особистому прийомі 19 вересня 2018 року начальник Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 у присутності прокурора цього ж відділу ОСОБА_9 та її представника - адвоката ОСОБА_10 , повідомив, що питання про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР ним не вирішувалося, а її заява направлена для додаткової перевірки. Оскільки прокурором грубо порушені вимоги ст. 214 КПК України, норми якої вимагають негайно вносити до ЄРДР повідомлення про вказаний нею злочин і розпочинати досудове розслідування, а тому просить скаргу задовольнити та визнати бездіяльність начальника Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 щодо невнесення її заяви до ЄРДР незаконною та зобов'язати його у відповідності до ст. 214 КПК України внести відомості про кримінальне правопорушення на підставі її заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_4 вимоги скарги підтримали та просили таку задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що 14 вересня 2018 року на особистому прийомі у начальника Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , ОСОБА_3 подала заяву про скоєння кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ст. 384 КПК України (а. с. 4-6).
Так, згідно п. п. 1.2., 1.3. Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв і повідомлень про злочини, затвердженої наказом Генеральної прокуратури № 66/13-ок від 24 червня 2004 року (далі - Інструкція) заяви і повідомлення про злочини, які надходять до органів прокуратури, залежно від форми подання поділяються на три групи: - заяви і повідомлення про злочини, подані на особистому прийомі; - заяви і повідомлення про злочини, які надійшли поштою, факсимільним, іншим видом зв'язку; - заяви і повідомлення про злочини, що надійшли телефоном або через засоби масової інформації.
Заявою чи повідомленням про злочини слід вважати усні чи письмові звернення громадян, заяви і повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості, матеріали службових перевірок, які містять відомості про вчинені чи підготовлювані злочини або про ознаки злочинного діяння за умови, коли зокрема письмова заява підписана фізичною особою, від імені якої зроблено цю заяву.
Згідно п. п. 4.5., 4.9. Інструкції рішення за заявою чи повідомленням про злочин повинно бути прийняте протягом 3 діб з дня їх надходження до прокуратури. Про прийняте процесуальне рішення особою, що проводила перевірку за заявою чи повідомленням про злочин, письмово повідомляється заявник, якому роз'яснюється його право оскаржити прийняте рішення, а також порядок оскарження.
Натомість відповідальними працівниками прокуратури у порушення вказаних вимог, а також вимог ст. 214 КПК України відомості про кримінальне правопорушення на підставі даної заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено. На вимогу слідчого судді щодо надання матеріалів розгляду (проведення перевірки) заяви ОСОБА_3 від 14 вересня 2018 року, жодної відповіді не надійшло, будь яких матеріалів надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
За змістом цієї норми, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття.
Кримінальним процесуальним законодавством не встановлено порядок та зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях.
Таким чином, положення зазначеної статті зобов'язують внести відомості до ЄРДР невідкладно після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення. Застереження щодо «обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» стосується не заяви чи повідомлення, а самостійного виявлення слідчим чи прокурором таких обставин з будь-якого іншого джерела, аніж заява чи повідомлення.
Згідно ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
З огляду на викладене, керуючись принципом змагальності кримінального провадження (стаття 22 КПК України) відносно подання до суду доказів своєї правової позиції, враховуючи те, що доказів внесення відомостей за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР суду не надано, слідчий суддя приходить до висновку, що особа, яка прийняла зазначену вище заяву про кримінальне правопорушення не виконала вимоги частини 1 статті 214 КПК України, оскільки зробити висновок щодо наявності обставин та ознак кримінального правопорушення можливо лише в ході проведення досудового розслідування за результатами здійснення певних слідчих дій.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що є наявні підстави для зобов'язання уповноважених осіб Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури розглянути заяву ОСОБА_3 від 14 вересня 2018 року щодо можливого вчинення злочину та внесення відомостей за такою до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст. 214 КПК України, а відтак про необхідність задоволення скарги в цій частині.
В іншій частині вимог слідчий суддя відмовляє за безпідставністю, оскільки вимогами ст.307 КПК України визначено перелік рішень, що можуть прийматися слідчим суддею за результатами розгляду скарги.
Так, частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Вказана норма Закону містить вичерпний перелік дій, які повинен вчинити слідчий суддя при винесенні рішення і не передбачає в межах розгляду скарги визнання бездіяльності щодо невнесення відомостей про злочин до ЄРДР незаконною, у зв'язку з чим скарга у цій частині не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 37, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий, прокурор здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
За таких обставин враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст. 55, 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність начальника Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - задовольнити частково.
Зобов'язати начальника Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 внести у відповідності до ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_3 від 14 вересня 2018 року.
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1