27 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2933/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
23 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.02.2018 №Д1603011204 про стягнення з ОСОБА_1 сум пенсії, виплачених надміру (пенсійна справа НОМЕР_1);
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повернути ОСОБА_1 грошові кошти, стягнуті на підставі рішення управління від 19.02.2018 №Д1603011204.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність рішення відповідача про стягнення переплати пенсії, оскільки ним жодних умисних дій, які б перебували у причинно-наслідковому зв'язку з виникненням переплати пенсії, не вчинялися, а отже підстави для утримання пенсії відсутні. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вважає таким, що прийнято на підставі помилкових висновків, оскільки відповідно до наказу №625 о/с від 06.11.2015 він був звільнений з органів внутрішніх справ та повторно на службу як працівник органів внутрішніх справ не приймався. Вказує, що з 07.11.2015 по 29.08.2017 працював у Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України на посаді завідувача відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності виключно на підставі укладення трудового договору та є цивільною особою, а отже зловживань з боку пенсіонера чи подання неправомірних відомостей до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не було.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07.09.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з міркувань відсутності у позивача права на отримання пенсії у період його роботи в Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України, посилаючись на те, що після звільнення з ОВС позивач без перерви продовжив роботу в Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України, а отже у нього було відсутнє право на отримання пенсії за даний період.
Таким чином, переплата пенсії за період із 07.11.2015 по 31.07.2017 становить 55763 грн. 76 коп. Отже, відповідач вважає, що суми надміру виплаченої пенсії за період роботи в Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України підлягають відрахуванню з пенсії позивача в розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2) з 26.11.2001 проходив службу в органах внутрішніх справ (а.с. 13).
Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 06.11.2015 №625 о/с ОСОБА_1 звільнено з 06.11.2015 з органів внутрішніх справ (а.с. 13).
Як слідує з матеріалів справи, після звільнення ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та з лютого 2016 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Водночас, наказом від 07.11.2015 №1 о/с ОСОБА_1 за його заявою призначено на посаду завідувача відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (а.с. 27-28).
Згідно з довідкою Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 21.09.2018 №19/117-р-13/Аз, ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 по 29.08.2017 перебував у трудових відносинах з Полтавським НДЕКЦ МВС України. Працевлаштування відбувалось в порядку ч. 3 ст. 24 КЗпПУ шляхом укладення трудового договору (а.с. 48).
Зі змісту листа ГУ ПФУ в Полтавській області від 28.11.2017 №6636/03-24/1 слідує, що відповідач у липні 2017 року встановив на підставі додатково отриманої інформації дані про місце роботи ОСОБА_1, а саме, що після звільнення зі служби з органів МВС з 07.11.2015 по 31.07.2017 позивач працював на посаді, яка згідно ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" підлягає зарахуванню до вислуги років та дає право на пенсію згідно Закону. В зв'язку з чим, відповідач вважає, що право на пенсію за даний період у ОСОБА_1 відсутнє, переплата пенсії становить 55763,76 грн (а.с. 38).
19.02.2018 начальником ГУ ПФУ у Полтавській області винесено рішення №д1603011204 про стягнення сум пенсії, сплачених надміру, яким визначено, що за ОСОБА_1, який одержує пенсію за вислугу років, у період з 07.11.2015 по 31.07.2017 утворилась переплата пенсії в розмірі 55763,76 грн, яка підлягає поверненню в ГУ ПФУ у Полтавській області (а.с. 33).
Відповідно до листа ГУ ПФУ у Полтавській області від 30.03.2018 № 601/Т-03, виплачена пенсія позивачу за період з 07.11.2015 по 31.07.2017 в сумі 55763,76 грн підлягає поверненню; з 30.08.2017 виплату пенсії позивачу відновлено; також зазначено, що починаючи з 01.03.2018 розпочато утримання сплаченої надміру пенсії у розмірі 20%. (а.с. 36).
В позові ОСОБА_1 вказує, що дане рішення, а також листи відповідача не отримував, звернув увагу на те, що у 2018 році почав отримувати пенсію не в повному обсязі.
Про факт винесення вказаного рішення, а також про інформаційні листи, позивач дізнався з відповіді на адвокатський запит від 08.08.2018 №6036/03-25/1, в якому відповідач проінформував ОСОБА_1 про проведення утримання виплаченої надміру пенсії позивачу та прийняте рішення від 19.02.2018 №1603011204 про стягнення сум пенсії, сплачених надміру ( а. с. 15-18).
Відповідно до інформації, вказаної у відповіді на адвокатський запит, розмір проведених з пенсії утримань у період з 01.03.2018 по 01.09.2018 складає 6899,27 грн та мається залишок надміру виплаченої пенсії станом на 01.09.2018 у розмірі 48864,49 грн. (а.с 17).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам та відповідним доводам учасників справи, суд виходить з такого.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до пункту "ж" частини першої статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби державні службовці та працівники навчальних, медичних закладів та науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України або поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п'яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ України або поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.
Частинами першою та другою статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до органів внутрішніх справ, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
Згідно з частиною третьою статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до вислуги років осіб, зазначених у пункті "ж" статті 1-2 цього Закону, додатково зараховується час безперервної роботи (з дня призначення після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ (міліції) на посадах у Міністерстві внутрішніх справ України або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах), що заміщуються державними службовцями, а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 26.11.2001 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений зі служби в ОВС згідно наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 06.11.2015 №625 о/с.
Як слідує з наявної у матеріалах справи інформації Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 21.09.2018 №19/117-Р-13/А/з, ОСОБА_1 перебував з Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України у трудових відносинах з 07.11.2015 по 29.08.2017 внаслідок укладення трудового договору в порядку ч.3 ст. 24 КЗпПУ (а.с. 48).
Зазначене свідчить про те, що позивач повторно не приймався на службу до Національної поліції, а є цивільною собою, яка працювала в Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України на підставі трудового договору.
Виходячи з аналізу приписів статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсії, яка призначена за цим законом припиняється саме у разі повторного прийняття осіб на службу, зокрема, на службу до Національної поліції.
Разом з тим, оскільки в спірному випадку після призначення пенсії ОСОБА_1 повторно не приймався на службу до Національної поліції, суд дійшов висновку про те, що останньому починаючи з 07.11.2015 по 31.07.2017 пенсія управлінням нараховувалася та виплачувалася цілком обґрунтовано, її виплата з 07.11.2015 припиненню не підлягала.
Згідно зі статтею 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Механізм утримання надміру виплачених сум пенсій встановлено статтею 50 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частина перша якої передбачає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України №374/7695 від 15.05.2003 (далі - Порядок №6-4).
Пунктом 3 Порядку №6-4 передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
Форма рішення про стягнення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення затверджена у додатку 1 Порядку №6-4.
Зважаючи на підтвердження в ході розгляду справи правомірності отримання ОСОБА_1 пенсійних виплат у період з 07.11.2015 по 31.07.2017, суд приходить до висновку про безпідставність прийняття управлінням оскаржуваного рішення від 19.02.2018 №Д1603011204.
При цьому, суд відмічає також ту обставину, що окрім відсутності підстав для прийняття спірного рішення, при оформленні останнього управління не дотрималося форми рішення про стягнення коштів, надміру виплачених, що затверджена додатком 1 Порядку №6-4 (а.с. 33).
За таких обставин та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення від 19.02.2018 №Д1603011204 та зобов'язання управління повернути останньому грошові кошти, стягнуті на підставі вказаного рішення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
При прийнятті даного рішення судом враховувалася правова позиція Верховного Суду, висловлена в постанові від 11.04.2018 у справі №552/7950/17.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Беручи до уваги те, що позивачем при поданні до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн і суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, сума судових витрат зі сплати судового збору, яка підлягає присудженню останньому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, складає 704,80 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37500, рнокпп НОМЕР_2) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.02.2018 №Д1603011204 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повернути ОСОБА_1 грошові кошти, утримані з його пенсії у період з 01 березня 2018 року по 01 вересня 2018 року в розмірі 6899,27 грн (шість тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять гривень двадцять сім копійок) на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.02.2018 №Д1603011204.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 37500, рнокпп НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя ОСОБА_2