1-кп/359/519/2018
359/6263/18
20 вересня 2018 м.Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі :
Головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017110000000261 від 29.04.2017, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого поліцейським водієм взводу реагування Бориспільського МВ УПО в Київській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України,
ОСОБА_6 29.04.2017 приблизно о 16 год. 30 хв., керуючи автомобілем «ЗАЗ - DEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходячись на вул. Погребняка, 13 с. Чубинське Бориспільського району Київської області, рухаючись в попутному напрямку за невстановленим вантажним автомобілем в бік с. Мала Олександрівка Бориспільського району Київської області та тримаючи з ним дистанцію в 3-4 м, порушуючи вимоги п. 1.10 розділу 1 та п. 10.1. розділу 10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 (далі ПДР), а саме перед перестроюванням та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним та виїхав на узбіччя де скоїв наїзд на ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , від дій останнього потерпіла отримала тілесне ушкодження у вигляді крайового перелому основи 1 п'ясної кістки правої кисті, вказані тілесні ушкодження згідно висновку експерта № 101 д від 11.08.2017, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Під час судового засідання потерпілою ОСОБА_5 було подано клопотання про закриття даного кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, відповідно до ст.46 КК України. В судовому засіданні підтримала клопотання та просила задовольнити, так як жодних претензій до обвинуваченого вона не має, з обвинуваченим примирилася.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та вказав, що у вчиненому щиро кається, шкодує про вчинене. Просить задовольнити клопотання та розуміє наслідки його задоволення.
Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти застосування ст.46 КК України до обвинуваченого та заявила, що є всі підстави для задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників процесу, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п.1. ч.2 ст.284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Приписами ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється судом.
Згідно з ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
При розгляді клопотання потерпілої суд виходить із положень ст. 284-286 КПК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 згідно яких звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Підстава звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України поєднує в собі наявність щирого каяття обвинуваченого у вчиненні злочину і наявність клопотання потерпілої щодо примирення.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, який, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Відповідно до Постанова ВСУ № 5-27кс16 від 31.03.2016 Суд наголошує, що примирення є комплексним, міжгалузевим інститутом кримінального та кримінального процесуального законодавства, спрямованого на задоволення/відновлення прав потерпілого та заохочення позитивної посткримінальної поведінки суб'єкта злочину. На забезпечення дієвості правових механізмів інституту примирення, його цілей і мети впливають «складні» зв'язки між принципами публічності і диспозитивності. Враховуючи високі стандарти, які існують у сфері захисту людини та основоположних свобод, і більшу рішучість, яка відповідно й неминуче вимагається при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства, Суд надає особливого значення існуванню в інституті примирення конкуренції принципів публічності і диспозитивності, яка визначає пріоритети публічного і приватного інтересів та їх взаємозв'язок.
Отже, Суд вважає, що для встановлення співвідношення публічних і приватних пріоритетів в інституті примирення сторін визначальною є категорія «інтерес». Функціональне призначення категорії інтерес у кримінальному процесі є невід'ємною складовою природи цього феномену. У цьому контексті Суд так само приділяє увагу функціям інтересу, які не можуть бути залишені поза увагою, враховуючи, що питання, порушене заявником, розглядається в площині кримінального процесу.
Повертаючись до справи, що розглядається, Суд підкреслює, що під час примирення сторін у кримінальному судочинстві кожна зі сторін кримінально-правового конфлікту переслідує свої інтереси. Для потерпілого - це відновлення порушених прав шляхом відшкодування заподіяної злочином шкоди, для захисту якої він у кримінальному процесі наділений відповідними правами. Для обвинуваченого (підозрюваного) - це уникнення кримінальної відповідальності або призначення мінімального покарання. Держава, у свою чергу, будучи носієм публічного інтересу, регулює суспільні відносини, які є предметом кримінального процесуального права.
Суд нагадує, що під час вирішення кримінально-правових конфліктів Європейський суд з прав людини зобов'язує національні суди дотримуватись балансу між приватними і публічними інтересами.
Угода про примирення, на думку Суду, являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів учасників кримінально-правового конфлікту та забезпечення їх балансу. Адже сторони шляхом компромісних і взаємовигідних рішень між собою адаптують норму права про примирення щодо конкретного (їх) випадку, чим задовольняють свої інтереси, а в результаті і суспільні (публічні) інтереси.
Цілком очевидно, що в силу публічного характеру кримінально-правового регулювання угоді про примирення повинна відводитись другорядна роль у забезпеченні балансу інтересів. Проте індивідуальне регулювання учасників конфлікту залежить не тільки від угоди сторін, але і здійснюється завдяки волі осіб, які приймають рішення про примирення, а також норм кримінального процесуального закону, яке передбачає можливість примирення тільки за окремими категоріями злочинів.
У цьому зв'язку Суд підкреслює, що з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України (2012 року), засада диспозитивності розширила свій вплив на значну категорію кримінальних проваджень і, насамперед, на кримінальні провадження щодо злочинів невеликої тяжкості (стаття 474 цього Кодексу), серед яких виділяється кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 286 КК, - так званий двооб'єктний злочин. Така зміна вектора державної політики, на думку Суду, має підняти на новий рівень і практику реалізації приватних інтересів у кримінальному судочинстві.
Тобто, існує така група суспільних відносин, охоронюваних кримінальним правом, у яких приватні інтереси їх учасників можуть переважати над суспільними (публічними) інтересами настільки, що волевиявлення потерпілого може мати вирішальне значення для кримінальної відповідальності винної особи. Без наявності приватних інтересів і вираження волевиявлення до їх реалізації ніякі публічні інтереси не можуть бути досягнуті.
Значно більшою мірою диспозитивність властива тим нормам кримінально-процесуального закону, які вимагають узгоджених сторонами і судом рішень. Законодавець зобов'язує суд у таких випадках віддавати перевагу узгодженим сторонами рішень і ухвалити їх своїм рішенням.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, по місцю роботи характеризується позитивно.
Враховуючи вищенаведене, особу обвинуваченого, який вперше вчинив злочин середньої тяжкості, щиро розкаявся, а також наявність клопотання потерпілої ОСОБА_5 про закриття справи, відповідно до ст.46 КК України, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України слід закрити, у зв'язку з примиренням з потерпілою.
Керуючись ст. 46 КК України, ст.284, 286, 288 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - у зв'язку із примиренням з потерпілою ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення трьох експертиз на загальну суму 4290 (чотири тисячі двісті дев'яносто) грн. 00 коп.
Кримінальне провадження № 42017110000000261 від 29.04.2017 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України - закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1