61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
18.09.2018 Справа № 905/1374/18
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛУВД” (код ЄДРПОУ: 23777180, адреса: 49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 5),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” (код ЄДРПОУ: 37014600, адреса: 85043, Донецька обл., м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, буд. 1А),
про: стягнення 41002,34 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛУВД” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” штрафних санкцій у вигляді 3 % річних у розмірі 3596,01 грн. та пені за прострочення виконання грошових зобов'язань у розмірі 37406,33 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт у строк, визначений умовами договору № ДУ - 2015/7 - ПД від 08.01.2015.
Нормативно вимоги обґрунтовані положеннями статей 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 264-265 Господарського кодексу України та 525, 526, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України.
На підтвердження позовних вимог надано суду: договір №ДУ-2015/7-ПД від 08.01.2015 з додатком та додатковою угодою №1 від 17.12.2015; акт здачі-прийняття робіт №Пд-0000029; акт приймання-передання обладнання з ремонту від 26.04.2016; банківські виписки; претензію та докази її направлення відповідачу; інформацію з ЄДРПОУ стосовно позивача.
Ухвалою суду від 27.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1374/18; визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 23.08.2018; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; копію відзиву на позовну заяву і всі додані до нього докази направити позивачу, докази направлення надати суду у вказаний строк; запропоновано позивачу у строк до п'ятнадцяти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив, складену з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України; копію відповіді на відзив і всі додані до неї докази направити відповідачу, докази направлення надати суду у вказаний строк; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов'язковою.
09.08.2018 від відповідача через канцелярію суду отримано відзив б/н від 06.08.2018 на позовну заяву по справі №905/1374/18, в якому викладено заперечення проти задоволення позову.
Зазначає про пропуск позивачем строку позовної давності до вимог про стягнення пені та просить застосувати до спірних правовідносин позовну давність. Відносно 3% річних звертає увагу суду на те, що відповідний розрахунок не є ґрунтовим в розумінні ст.162 ГПК України.
Ухвалою від 23.08.2018 відкладено розгляд справи на 18.09.2018; запропоновано позивачу у строк до 14.09.2018 надати суду відповідь на відзив, копію відповіді на відзив на позовну заяву і всі додані до неї докази направити відповідачу, докази направлення надати суду у встановлений строк; явка представників сторін у судове засідання визнана необов'язковою.
27.08.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив від 22.08.2018, в якій останній позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що строк позовної давності не сплинув.
Сторони у судове засідання, що відбулось 18.09.2018 своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
08.01.2015 між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) було укладено договір №ДУ-2015/7-ПД, згідно п. 1.1 якого підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик та за завданням замовника виконати з власних матеріалів ремонт (далі - роботи) обладнання, вузлів ГШО та комплектуючих, визначених в специфікаціях, підписаних обома сторонами, які є невід'ємною частиною даного договору.
Безпосередній перелік, обсяг, вартість робіт узгоджуються сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.3 договору).
Пунктом 2.1 договору визначені обов'язки підрядника, зокрема: виконати роботи, узгоджені п. 1.1 даного договору ,якісно у відповідності з вимогами даного договору, діючими нормами та стандартами, а також технічним завданням замовника, виданого на підставі дефектації обладнання (п. 2.1.1 договору); виконати роботи протягом 30 календарних днів з моменту передання обладнання в ремонт та підписання відповідно акту приймання-передання обладнання в ремонт, якщо інший строк не обумовлений сторонами в додатках до даного договору (п. 2.1.2 договору); прийняти за актом приймання-передання обладнання в ремонт (п. 2.1.3).
За умовами п. 2.2 договору замовник зобов'язаний: передати підряднику обладнання за актом приймання-передання обладнання; своєчасно оплатити роботи в строки, обумовлені і даному договорі; прийняти від підрядника виконані роботи за актом приймання-передання виконаних робіт; прийняти від підрядника обладнання з ремонту за актом приймання-передання.
Вартість виконаних підрядником робіт формується на підставі калькуляції та узгоджується сторонами в додатках, які є невід'ємними частинами даного договору (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 3.4 договору розрахунки по даному договору здійснюються замовником шляхом перерахування грошових засобів на поточний рахунок підрядника протягом 5 робочих днів з 60-го календарного дня з дати підписання сторонами акту приймання-передання виконаних робіт, якщо інший більший строк не обумовлений в додатку.
У випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт, замовник, за письмовою вимогою підрядника, сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (п. 6.9 договору).
Даний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2016 включно (п. 8.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 17.12.2015).
21.03.2016 сторони підписали специфікацію №1 від 21.03.2016, в якій узгодили ремонт обладнання (редуктора Ц2-630А) у кількості 2 шт.; вартість робіт складає 739200,00грн., строк виконання робіт - протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання -передання обладнання в ремонт. Умови оплати: розрахунок здійснюється замовником шляхом перерахування грошових засобів на поточний рахунок підрядника через 75 календарних днів з дати підписання акту приймання-передання виконаних робіт.
26.04.2016 сторонами був підписаний акт №Лд-0000029 здачі-прийняття робіт та акт приймання передання обладнання з ремонту.
Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань з оплати робіт, позивач 19.05.2018 направив відповідачу претензію про сплату штрафних санкцій у розмірі 41757,69грн., яка була залишена останнім без задоволення.
У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір №ДУ-2015/7-ПД від 08.01.2015 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Позивач виконав своє зобов'язання з ремонту обладнання (редуктора Ц2-630А) у кількості 2 шт., що підтверджується актом №Лд-0000029 від 26.04.2016 здачі-прийняття робіт на суму 739200,00грн. (з ПДВ) та актом приймання передання обладнання з ремонту від 26.04.2016, які підписано обома сторонами без зауважень та скріплені печатками обох сторін.
Як було встановлено судом, сторони у специфікації визначили, що розрахунок здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника через 75 календарних днів з дати підписання акту приймання-передання виконаних робіт.
Отже, відповідач мав розрахуватись з відповідачем за роботи, прийняті по вищевказаному Акту, до 11.07.2016.
Відповідач свої зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт виконав несвоєчасно, а саме:
21.07.2016 здійснив часткову оплату заборгованості в розмірі 150000,00грн., 04.08.2016 здійснив часткову оплату на суму 239200,00грн., 26.10.2016 - сплатив залишок заборгованості в сумі 350000,00грн.що підтверджується відповідними банківськими виписками.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи умови специфікації №1, позивач здобув право вимоги за актом здачі-прийняття робіт №Лд-0000029 з 12.07.2016.
Позивач розрахував та пред'явив до стягнення з відповідача 3% річних за період з 12.07.2016 по 04.08.2016 (з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат) на загальну суму 3596,01 грн.
Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, правові підстави, періоди та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку, що обґрунтованою сумою 3% річних є 3525,61грн., що зумовлює часткове задоволення позовних вимог в цій частині.
Часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних обумовлено тим, що позивачем при розрахунку були допущені помилки, а саме не враховано приписи п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, відповідно до якого день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних.
Відповідно до приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.9 договору у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт, замовник, за письмовою вимогою підрядника, сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Позивач розрахував та пред'явив до стягнення з відповідача пеню за період з 12.07.2016 по 04.08.2016 (з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат) на загальну суму 37406,33 грн.
Відповідачем подана заява про застосування строків позовної давності до заявлених позивачем вимог в частині пені.
За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).
Законодавством визначено строк (позовна давність), у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 ЦК України). Відповідно до частини п'ятої статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Разом із тим положеннями частини шостої статті 232 Господарського кодексу України передбачено особливість порядку застосування господарських штрафних санкцій, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, положення глави 19 Цивільного кодексу України про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, а тому:
1) якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права;
2) з огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Положення статті 266, частини другої статті 258 Цивільного кодексу України про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 08.02.2017 у справі № 910/29752/15(3-1217гс16).
Позивач звернувся з позовною заявою у цій справі до суду 19.07.2018 (згідно штампу поштового відділення зв'язку на конверті).
Отже, позивач пропустив строк позовної давності за вимогами про стягнення пені.
Позивач у відповіді на відзив посилається на те, що ним не було пропущено строк позовної давності, оскільки за умовами договору замовник сплачує пеню за письмовою вимогою підрядника, а така вимога (претензія) була направлена 19.05.2018 відповідачу та отримана останнім 23.05.2018.
Суд не приймає до уваги такі доводи позивача, оскільки умовами п. 6.9 договору передбачено обов'язок замовника оплатити пеню з моменту пред'явлення письмової вимоги підрядника, тоді як нарахування штрафної санкції у вигляді пені можливе лише протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають залишенню без задоволення.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛУВД”, м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля”, Донецька область, м.Добропілля про стягнення 41002,34 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” (код ЄДРПОУ: 37014600, адреса: 85043, Донецька обл., м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, буд. 1А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛУВД” (код ЄДРПОУ: 23777180, адреса: 49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 5) 3 % річних у розмірі 3525,61грн., судовий збір у розмірі 151,51грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
В решті вимог відмовити.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через двадцять днів з дня його підписання та може бути оскаржене в апеляційному порядку, згідно з Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 25.09.2018
Суддя Н.В. Величко