Справа №711/5908/18
Номер провадження 3/711/1882/18
19 вересня 2018 року
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Степаненко О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління держпраці у Черкаській області, про притягнення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, фізичну особу-підприємця, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІН: НОМЕР_1,
до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 41 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № ЧК-583/375/АВ/П/ПТ від 12.07.2018 складеному інспектором Управління Держпраці у Черкаській області Томіленко Т.Д. ФОП - ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП щодо порушення законодавства про працю, а саме: будучи фізичною особою-підприємцем допустила протягом липня 2018 року порушення законодавства про працю за адресою здійснення господарської діяльності м. Черкаси, кіоски з реалізації шаурми в районі площі 700-річчя та районі вул. Кривалівська, а саме: в порушення вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України, ч.ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України станом на 11.07.2018 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не укладені трудові договори у письмовій формі, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та не повідомлено центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про причину не явки суду не повідомила, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи у приміщенні суду, що підтверджується розпискою від 07.08.2018.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із клопотанням про приєднання до матеріалів справи копію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-583/375/АВ/П/ПТ/ТД-ФС 417 від 02.08.2018 на ФОП ОСОБА_1 та просив суд закрити провадження по справі на підставі ст. 61 Конституції України та п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Управлінням Держпраці у Черкаській області 02.08.2018 винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 визнано винною у порушенні вимоги ст.ст. 21,24 КЗпП України та постанови КМУ від 17.06.2015 № 413 та на підставі ст. 259 КЗпП України, ст. 53 ЗУ «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509, та на підставі абз. 2 ч.1 ст. 265 КЗпП України на останню був накладений штраф в розмірі 223380 грн.
Разом з тим, за результатами перевірки працівниками Управління Держпраці у Черкаській області за фактом порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП, ч.ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України відносно останньої складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП, та направлений для розгляду по суті до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Отже, як вбачається, йдеться про притягнення ОСОБА_1 за порушення одних і тих самих вимог трудового законодавства як до адміністративної, так і фінансової відповідальності, що є подвійною відповідальністю.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.
Також, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка висловлена у рішеннях «Надточій проти України», «Озтюрк проти ФРН», «Енгель та інші проти Нідерландів» «Равнсборг проти Швеції», «Путц проти Австрії», гарантії прав людини, передбачені Конвенцією щодо кримінального провадження, розповсюджуються у тому числі і на інше публічне переслідування особи, якщо таке переслідування можливо визначити кримінально-правовим за національним правом; колом адресатів та правовими наслідками для адресатів. Тобто, гарантії, передбачені ст. 4 Протоколу № 7, стосуються не лише кримінального провадження у розумінні законодавства України, а й будь-якого публічного переслідування, яке здійснюється державою.
Таким чином, норми абз. 2 ч. 1 ст. 265 КЗпП України та ч. 3 ст. 41 КУпАП поширюються на невизначене коло осіб, а також передбачають покарання особи у значному розмірі, їх можливо розглядати як кримінальне переслідування у розумінні Конвенції навіть враховуючи те, що національне законодавство не визначає його кримінальним.
Крім того, відповідальності, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 265 КЗпПУ та ч. 3 ст. 41 КУпАП, це різні види відповідальності, а тому на них не розповсюджуються гарантії, передбачені ст. 61 Конституції України, ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції з таких підстав.
По-перше, диспозиції абз. 2 ч. 1 ст. 265 КЗпПУ та ч. 3 ст. 41 КУпАП в частині визначення зазначеного правопорушення абсолютно тотожні: «фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)», які не мають жодної відмінності.
По-друге, суб'єкти відповідальності як за абз. 2 ч. 1 ст. 265 КЗпПУ, так і за ч. 3 ст. 41 КУпАП повністю співпадають, оскільки в обох випадках до відповідальності притягається ОСОБА_1
По-третє, в обох випадках у санкціях статті передбачений один й той самий вид стягнення - штраф у грошовій формі.
Тобто, обидві відповідальності, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 265 КЗпПУ та ч. 3 ст. 41 КУпАП, є за своєю сутністю штрафними (каральними), і жодна з них не має ознаки правовідновленої (компенсаційної) відповідальності. Штрафний характер відповідальності, передбаченої абз. 2 ч. 1 ст. 265 КЗпПУ та ч. 3 ст. 41 КУпАП, дає підстави ототожнювати ці норми як один вид відповідальності, який відповідно до цілей Конвенції вважається кримінальним.
По-четверте, та обставина, що санкції, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 265 КЗпПУ та ч. 3 ст. 41 КУпАП, містяться у різних нормативно-правових актах, та відповідно до національного законодавства не відносяться до кримінального переслідування, не є вирішальною.
Отже, виходячи з вищевикладеного, приходжу до висновку, що притягнення ОСОБА_1 двічі за одне й те саме правопорушення порушує права, передбачені ст. 61 Конституції України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, тому провадження по справі слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247 п.8, 280, 283 КУпАП, суддя,
Закрити провадження по адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, у зв'язку з наявністю по тому самому факту постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк до апеляційного суду Черкаської області.
Суддя: ОСОБА_5