Справа № 183/478/14-к
№ 1-в/183/183/18
21 вересня 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого ОСОБА_1
за участю
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковськ подання начальника Новомосковського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення від покарання:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, судимого:
- 17.02.2014 р. Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, з випробуванням строком 2 роки;
- 04.03.2014 р. Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, з випробуванням строком 3 роки;
- 12.06.2014 р. Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
встановив:
вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.02.2014 р. ОСОБА_3 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України він був звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки, і на нього були покладені обов'язки з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти їх про зміну свого місця проживання і роботи, не виїжджати без їх згоди органів за межі України на постійне проживання.
Прокурор, засуджений та представник Новомосковського МРВ філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду подання, в судове засідання не з'явилися, їх неприбуття в судове засідання не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, вивчивши подання та характеризуючи матеріали, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Як вбачається з подання, матеріалів особової справи ОСОБА_3 , останній зарекомендував себе з негативної сторони, порушував обов'язки покладені на нього судом, порушував періодичність явки на реєстрацію, вчинив злочини в період відбування покарання за попереднім вироком, за що був засуджений 04.03.2014 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, та вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України і на теперішній час відбуває покарання по останньому вироку в місцях позбавлення волі.
Аналізуючи положення ч. 1 ст. 78 КК України, суд приходить до переконання, що вона є безальтернативною, тобто закінчення іспитового строку, призначеного вироком суду, не звільняє особу від обов'язку покладеного вироком суду від фактичного відбуття покарання.
Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не виконав покладені на нього обов'язки відповідно до вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.02.2014 року, передбачені ст. 76 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 78 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,
постановив:
в задоволенні поданням начальника Новомосковського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення від покарання ОСОБА_3 , призначеного за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2014 року відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської обл. на протязі семи діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1