Справа № 521/15966/18
Номер провадження:1-кс/521/6009/18
21 версеня 2018 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженню №12017160470002139 від 25.05.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
З клопотання вбачається, що у провадженні Малиновського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження № №12017160470002139, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, внесеного до ЄРДР по рапорту старшого оперуповноваженого ВКП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_5 від 24.05.2017 року про те, що ним в ході проведення оперативно - розшукових заходів, було встановлено, що невстановлені особи, шляхом обману заволоділи квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, під час здійснення досудового розслідування встановлено, що невідома досудовим розслідуванням особа, використовуючи нібито видане Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу свідоцтво про право власності на житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 від 16.02.2011 року, яке нібито видане згідно запису № 3-28397 із реєстрової книги та розпорядження (наказ) від 16.02.2011 р. № 214926, заволоділа вищевказаним майном.
Разом із тим, згідно відповіді КУ «Міське агентство з приватизації житла» від 10.09.2018 року, на вимогу слідчого встановлено, що згідно розпорядження органу приватизації УЖКГ виконкому Одеської міської № 170392 від 06.09.2002 р. двокімнатна квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 43,4кв.м., приватизована на ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в рівних частках, що оформлено свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 06.09.2002 року.
Також досудовим розслідуванням встановлено, що Інформація щодо запису у реєстрову книгу за № 3-28397, згідно розпорядження від 16.02.2011 року № 214926 не існує. Свідоцтво № 3-28397 та розпорядження № 214926 від 16.02.2011р. міськагентсво не видавало, а за номером розпорядження органу приватизації 214926 від 17.02.2011 року приватизована квартира АДРЕСА_4 , свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 17.02.2011 року.
Тобто, досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені досудовим слідством особи здійснили незаконне заволодіння квартирою АДРЕСА_3 та на сьогоднішній день незаконно перебувають у вищевказаному житловому приміщенні.
Таким чином, з метою забезпечення схоронності слідів злочину, запобігання можливості реалізації злочинного умислу та запобігання спробі введення в оману шляхом реалізації даного нежитлового приміщення третім особам, а також запобіганню приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження вищевказаного нежитлового приміщення, в органу досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на квартиру.
Слідчий, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився.
Вивчивши клопотання та матеріали додані до нього, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 1 ст. 173 КПК України, передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Як встановлено в судовому засіданні, за №12017160470002139 внесені відомості до ЄРДР за фактом заволодіння шляхом обману квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, в клопотанні ставиться питання про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 , відомості про шахрайське заволодіння якою до ЄРДР не внесено.
Крім того, по даному кримінальному провадженню жодній особі не оголошено підозру та відсутній взаємозв'язок між незаконним заволодінням квартирами за адресою АДРЕСА_1 . та за адресою:АДРЕСА_2 .
Таким чином, слідчий суддя не вбачає підстав для накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 в рамках кримінального провадження №12017160470002139.
На підставі викладеного, керуючись ст. 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженню №12017160470002139 від 25.05.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1