Номер провадження: 33/785/1247/18
Номер справи місцевого суду: 522/2421/18
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Колесніков Г. Я.
21.09.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Колеснікова Г.Я.,
секретаря - Маслова Р.Ю.,
за участю:
прокурора - Войтова Руслана Григоровича,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2,
захисника - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2018 року,
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень на користь держави.
Відповідно до постанови суду ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника виробничого підрозділу служби матеріально-технічного забезпечення Одеського головного матеріально-технічного складу Регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, в порушення ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані (набуття права власності на рухоме майно автомобіль «Тоуоta Land Cruiser 200», на суму 241 895 грн.), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: неповідомлення НАЗК про суттєві зміни у майновому стані.
На дану постанову захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що у останнього був відсутній умисел на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення НАЗК про суттєві зміни у майновому стані.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його захисник підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти апеляційної скарги і просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Визнаючи ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2:
- є суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції»;
- 08 лютого 2017 року був попереджений про обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції»;
- 02 листопада 2017 року придбав транспортний засіб - автомобіль «Тоуоta Land Cruiser 200», вартість якого склала 241 895 грн.;
проте в порушення вимог ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» у десятиденний строк з моменту набуття рухомого майна не повідомив НАЗК про суттєві зміни у його майновому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП.
Вказані обставини підтверджені матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією № 184 від 08 лютого 2018 року; поясненнями ОСОБА_2; витягом з офіційного сайту НАЗК з інформацією про суб'єкта декларування (ОСОБА_2В.) за 2016 рік; копією договору купівлі-продажу транспортного засобу від 02 листопада 2017 року; листом-попередження про обмеження, встановлені Законом України на начальника Одеського головного матеріально-технічного складу (а.с.1-9, 11-12, 20-34,60-61, 95-97).
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, наявним доказам та вищевказаним нормам права.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_2 умислу на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення НАЗК про суттєві зміни у майновому стані не заслуговують на уваги.
Суб'єктивна сторона корупційного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, як це визначено ч.2 ст.172-6 КУпАП, незалежно від ознак суб'єктивної сторони, є адміністративним правопорушенням з формальним складом, при цьому обов'язковою складовою складу даного правопорушення є існування об'єктивної сторони, тобто протиправного діяння.
З матеріалів справи вбачається, що з встановленими Законом України «Про запобігання корупції» вимогами та обмеженнями ОСОБА_2 був ознайомлений (а.с.95-97), отже усвідомлював про обов'язок повідомляти у десятиденний термін про суттєві зміни у своєму майновому стані НАЗК.
Обставин, які об'єктивно могли завадити ОСОБА_2 повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, апелянтом не зазначено та судом не встановлено, а належне виконання суб'єктом декларування обов'язку щодо подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, жодним чином не звільняє таку особу від обов'язку виконання вимог ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції».
З огляду на викладене, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.280, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Одеської області: ОСОБА_4
З оригіналом згідно,
Суддя апеляційного суду
Одеської області: ОСОБА_4