Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2905/16-к
Номер провадження: 1-кп/511/24/18
26.09.2018 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12016160390000685 від 29.05.2016 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Фалешти Р.Молдова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,не працюючого, не судимого в силу ст.89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
28.07.2017 року до Роздільнянського районного суду Одеської області з апеляційного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016160390000685 від 29.05.2016 року.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 18.10.2017 року було задоволено клопотання прокурора про оголошення в розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , кримінальне провадження відносно нього зупинено на період розшуку.
26.09.2018 року ОСОБА_4 було затримано, про що до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло повідомлення з Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області.
26.09.2018 року прокурором було заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під варту, дане клопотання мотивоване тим, що обвинуваченому ОСОБА_4 на досудовому слідстві міра запобіжного заходу не обиралась.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, суд дійшов до висновку, про задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
У відповідності до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 на виклики суду не з'являвся, в зв'язку з чим його було ухвалою суду від 18.10.207 року було оголошено в розшук.
На даний час ОСОБА_4 міра запобіжного заходу не обрана.
З наданих до суду обвинувальних актів вбачається, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до шести років. Обвинувачений знаходячись на волі може переховуватись від суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілого в кримінальному провадженні, може вчинити інші злочини. Також судом враховується, що ОСОБА_4 неодноразово до суду не з'являвся та тривалий час перебував в розшуку по даному кримінальному провадженні. Вказане свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Між тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя вважає за необхідне визначити обвинуваченим у розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість злочину, в якому він обвинувачується, те, що раніше переховувався від суду, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти наступні обов'язки: - не покидати та не змінювати місце свого проживання без дозволу судді за винятком виконання трудових обов'язків в разі офіційного працевлаштування, - з'являтися по першому виклику до суду,- не покидати місце свого проживання в період часу з 21 години вечора до 06 години ранку, не відвідувати розважальні заклади, - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Роздільнянського району Одеській області про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів з дня винесення ухвали, з утриманням його в Одеській установі виконання покарань УДПСУ України в Одеській області № 21, тобто до 24.11.2018 року включно.
Одночасно визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 35240 грн (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Обвинувачений, підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу.
У разі внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на спеціальний рахунок обвинувачений негайно звільняється з під варти.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не покидати та не змінювати місце свого проживання без дозволу судді за винятком виконання трудових обов'язків в разі офіційного працевлаштування,
- з'являтися по першому виклику до суду,
- не покидати місце свого проживання в період часу з 21 години вечора до 06 години ранку, не відвідувати розважальні заклади,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу. У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1