Справа № 607/8028/18Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.
Провадження № 33/789/259/18 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
20 вересня 2018 р. Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Галіян Л.Є.
за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1,
його захисника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника апелянта ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 червня 2018 року,-
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, непрцацюючого, жителя АДРЕСА_1, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі (600) шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 ( десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. в дохід держави.
Згідно даної постанови, 27.04.2018 о 22 год. 57 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Mercedes Benz 210 номерний знак НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Ст. Бандери з явними ознаками алкогольного сп»яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пльців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням газоаналізатора Alcotest 6810 ARCD-0524, а також від проходження медичного огляду в КУТОР ТОНД в присутності двох свідків.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник апелянта ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 просить поновити строк апеляційного оскарження, а оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є незаконою, оскільки винесена з істотним та грубим порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вважає, що ОСОБА_1 було обмежено у доступі до правосуддя , оскільки суд першої інстанції належним чином не повідомив останнього про час і дату судового засідання.
Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного сп'яніння.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити, з мотивів викладених у ній, прихожу до наступних висновків.
Як вбачається з постанови судді, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглянута без участі останнього. Про постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 стало відомо тільки після одержання її копії 13 липня 2018 року.
З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин.
Відповідно до змісту ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
В даному випадку зазначених вимог судом першої інстанції дотримано не було.
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд даної справи щодо ОСОБА_1 та винесення за результатами розгляду постанови, судом першої інстанції відбувся 01 червня 2018 року.
Разом з тим, згідно відмітки у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.14), судова повістка ОСОБА_1 про розгляд справи, який було призначено на 01.06.2018 року, вручена останньому лише 04.06.2018 року, тобто вже після винесення щодо нього рішення.
Вказана обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду.
У пункті 25 рішення Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2011 року у справі «Жук проти України», зазначено «принцип процесуальної рівності сторін, один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду, вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти свою позицію за таких обставин, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище по відношенню до протилежної сторони. Це означає надання сторонам судового процесу можливості ознайомитись з усіма пред'явленими доказами і зауваженнями та прокоментувати їх. Іншими словами, суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їм вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто їхнє право бути присутнім під час судового розгляду не було порушено».
У відповідності до ч. 8 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції позбавлений права повернути справу на новий судовий розгляд, але має право, скасувавши постанову судді місцевого суду, прийняти нову постанову.
Із урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне прийняти у даній справі нову постанову.
За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Вказані вимоги були дотримані судом першої інстанції у повному обсязі.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи та які не спростовані апелянтом.
Так, відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії БД № 066747 від 28.04.2018 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції, у присутності двох свідків, пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу газоаналізатора "Drager Alcotest" на місці зупинки транспортного засобу категорично відмовився, а також відмовився його пройти у в приміщенні медичному закладі КУТОР ТОНД у присутності двох свідків.
З письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу газоаналізатора "Drager Alcotest" на місці зупинки транспортного засобу та висловив бажання пройти такий огляд у медичному закладі.
Також з письмових пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7., які наявні в матеріалах справи, вбачається, що водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився пройти перевірку для визначення стану сп'яніння в приміщенні КУТОР ТОНД.
Вказані обставини, окрім зазначених вище доказів, доводяться даними, що містяться у відеоматеріалі з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, що стосується призначеного стягнення ОСОБА_1, то відповідно лдо ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
В даному випадку правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 25 квітня 2018 року, а отже на момент розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції сплинув тримісячний термін, передбачений ст.38 КУпАП, протягом якого може бути накладено стягнення.
п.7 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
З врахуванням наведеного, провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання захисника апелянта ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника апелянта ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 - скасувати та постановити нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Л.Є. Галіян