Справа № 11-cc/796/4022/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
19 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
представника власника майна ТОВ «Укрспирт», адвоката ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Укрспирт», адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання детектива Національного бюро П'ятого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене начальником Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на майно ДП «Укрспирт», а саме: жорсткий диск марки «Samsung» s/n s20bj9fb905229;ноутбук марки «Asus» s/n G2N0CV09C67107A; ноутбук марки «Asus model UX305L s/n FAN0CJ04439242B24M; ноутбук марки «HP model RT3290» s/n CND4503Q3T.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання детектива та накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ТОВ «Укрспирт», адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на незаконність та безпідставність ухвали слідчого судді і невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відмовити у задоволенні клопотання детектива про арешт майна.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про те, що вилучена комп'ютерна техніка не має жодного відношення до даного кримінального провадження та є власністю ТОВ «Укрспирт». Апелянт стверджує, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11.06.2018 року зобов'язано уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України повернути вилучене в ході обшуку 18.08.2017 року майно, проте вказана ухвала не виконана. Додає, що оскаржувана ухвала слідчого судді не містить підстав для накладення арешту на майно зазначене у клопотанні детектива.
Також апелянт звертає увагу суду на відсутність доказів того, що арештоване майно є предметом злочину та стосується даного кримінального провадження. Вказує, що під час обшуку не залучено спеціаліста для визначення відношення техніки до такої, яка використовується у незаконній діяльності. Додає, що арештоване майно не входить до переліку речей, щодо яких прямо надавався дозвіл слідчим суддею на відшукання.
Одночасно автор апеляційної скарги вказує, що копію ухвали отримано апелянтом 23 липня 2018. Апеляційна скарга подана до суду 26.07.2018.
Заслухавши доповідь судді, позицію представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що власник майна та його представник участіу судовому засіданні не приймали, копію оскаржуваної ухвали апелянтом отримано 23 липня 2018, апеляційна скарга подана до суду 26 липня 2018, п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.
Судове засідання по розгляду згаданої апеляційної скарги призначено слуханням в апеляційній інстанції на 11 годину 15 хвилин 19.09.2018 року, про що надіслано повідомлення прокурору 03.09.2018 року, проте в судове засідання прокурор не прибув, про причини своєї неявки суду не повідомив, у зв'язку із чим, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність прокурора.
Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні П'ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали кримінального провадження № 42017000000002209, відомості про яке 11.07.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 3209 КК України.
Детектив Національного бюро П'ятого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , за погодженням із начальником Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно ДП «Укрспирт», яке ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року задоволено.
Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання детектива, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.
КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.
Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.
Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Задовольняючи клопотання детектива про арешт майна, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.
З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання детектива та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні детектива, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.
Посилання апелянта на те, що вилучена комп'ютерна техніка не має жодного відношення до даного кримінального провадження та є власністю ТОВ «Укрспирт», не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки увипадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, що має місце у даному випадку.
Не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення і посилання апелянта на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11.06.2018 року, оскільки дана ухвала не є предметом розгляду у даному судовому засіданні.
Вимоги апеляційної скарги в частині того, що оскаржувана ухвала не містить підстав для накладення арешту на майно, спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення, а твердження про відсутність доказів того, що арештоване майно є предметом злочину та стосується даного кримінального провадження, колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки відповідно до постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 25.06.2018 року, майно, на яке детектив просить накласти арешт, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки орган досудового розслідування дійшов висновку, що вилучені речі містять інформацію, необхідну для проведення всебічного та об'єктивного досудового розслідування кримінального провадження (а.с. 50-52).
Посилання апелянта на те, що арештоване майно не входить до переліку речей, щодо яких прямо надавався дозвіл слідчим суддею на відшукання, спростовується змістом ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2017, відповідно до якої надано дозвіл заступнику начальника третього відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , слідчим групи слідчих, та/або прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017000000002209 на проведення обшуку нежитлових приміщень та господарських споруд поряд з ним (веранд, тамбурів, прибудов, терас, підвалів) за адресою: місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 30 В, які на праві приватної власності належать ТОВ «АЛІГОЛ» та фактично використовуються ДП «Укрспирт», з метою відшукання та вилучення, серед іншого, комп'ютерної техніки, електронних носіїв інформації (жорстких дисків, флеш-накопичувачів, оптичних дисків, серверів, засобів зв'язку тощо) та інших носіїв інформації (у тому числі документів), які використовувалися під час незаконної діяльності (а.с 6-7).
Твердження апелянта про те, що під час обшуку не залучено спеціаліста для визначення відношення техніки до такої, яка використовується у незаконній діяльності, не є визначеною Законом самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про арешт майна.
Посилання автора апеляційної скарги на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом.
Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно зазначене у клопотанні детектива, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності та безпідставності ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.
Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро П'ятого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 та накладено арешт на майно ДП «Укрспирт», залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Укрспирт», адвоката ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ _____________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4