Апеляційний суд міста Києва
18 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12018100070000128 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Зеленодольська Апостолівського району
Дніпропетровської області, громадянина України,
що зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
судимого:
1) вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області
від 06.01.1998 року за ч.2 ст.140 КК України 1960 року із застосуванням
ст.44 КК України 1960 року на 2 роки позбавлення волі умовно
на підставі ст.45 КК України 1960 року з іспитовим строком 1 рік;
2) вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області
від 02.07.1999 року за ч.2 ст.141, ч.2 ст.140 КК України 1960 року
на підставі ст.ст.42, 43 КК України 1960 року на 4 роки позбавлення волі;
3) вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області
від 27.04.2006 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України
на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
4) вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області
від 10.02.2011 року за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі,
на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;
Справа № 11-кп/796/1559/2018
Категорія: ч.3 ст.185 КК України
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1
5) вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області
від 28.11.2011 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України на підставі
ч.4 ст.70, ст.71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,
звільненого 19.10.2015 року по відбуттю строку покарання,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.185 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора на вирок Подільського районного суду м. Києва від 12 квітня 2018 року,
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 12.04.2018 року ОСОБА_7 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.185 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Цивільний позов потерпілого Комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва” задоволено і постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілого 18 874 гривні 08 копійок у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Судом прийнято рішення щодо речових доказів та про відшкодування процесуальних витрат.
В апеляційній скарзі заступник прокурора міста Києва ОСОБА_9 просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасувати і ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Прокурор не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, встановлені судом, які викладені у вироку, доведеність винуватості обвинуваченого та правильність кваліфікації його дій, але вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання, яке за санкцією є мінімальним, не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і є явно несправедливим через м'якість.
При цьому акцентує увагу, що суд першої інстанції не враховував суспільну небезпечність особи та обставини вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, а саме, що ОСОБА_7 , який є схильним до вчинення тотожних злочинів, на користь чого свідчить те, що він неодноразово судимий, вчинив 12 крадіжок. Також вважає, що суд безпідставно врахував як обставину, що пом'якшує покарання, щире каяття, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які б підтверджували добровільну критичну оцінку особою своєї протиправної поведінки і готовність нести кримінальну відповідальність, а визнання ОСОБА_7 вини є намаганням під тиском беззаперечних доказів уникнути справедливого покарання за вчинене.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; доводи представника потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_6 та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок законним, обґрунтованим і вмотивованим; провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вироком суду визнано доведеним, що ОСОБА_7 вчинив крадіжки майна, що належало Комунальному підприємству “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва”, за наступних обставин.
3 січня 2018 року близько 1 години ОСОБА_7 , знаходячись на дев'ятому поверсі у під'їзді № 4 в будинку АДРЕСА_2 , реалізовуючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, інструментами, які мав при собі, зламав замок дверей технічного приміщення з ліфтовим обладнанням. Після цього ОСОБА_7 проник у приміщення, де заздалегідь заготовленою викруткою відкрутив кріплення каркаса серцевини гальмівної котушки на електродвигуні, пошкодив дроти, знеструмивши мотор, і повторно таємно викрав гальмівну котушку марки МП-201 вартістю 1 846 гривень 67 копійок. В подальшому ОСОБА_7 разом з викраденим майном залишив місце вчинення злочину, чим завдав Комунальному підприємству “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва” майнової шкоди на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_7 аналогічним способом повторно таємно викрав:
- 3 січня 2018 року близько 4 години у під'їзді № 7 в будинку № 15-а на вул. Василя Порика в м. Києві з технічного приміщення на дев'ятому поверсі гальмівну котушку марки МП-201 вартістю 1 846 гривень 67 копійок, чим завдав Комунальному підприємству “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва” майнової шкоди на вказану суму;
- 9 січня 2018 року близько 5 години у під'їзді № 3 в будинку № 80 на пр-ті Правди в м. Києві з технічного приміщення на дев'ятому поверсі гальмівну котушку марки МП-201 вартістю 1 846 гривень 67 копійок, чим завдав Комунальному підприємству “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва” майнової шкоди на вказану суму;
- 11 січня 2018 року близько 6 години у під'їзді № 1 в будинку № 20-д на пр-ті Георгія Гонгадзе в м. Києві з технічного приміщення на дев'ятому поверсі гальмівну котушку марки МП-201 вартістю 1 846 гривень 67 копійок, чим завдав Комунальному підприємству “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва” майнової шкоди на вказану суму;
- 11 січня 2018 року близько 18 години 40 хвилин у під'їзді № 2 в будинку № 3-а у пров. Межовому в м. Києві з технічного приміщення на дев'ятому поверсі гальмівну котушку марки МП-201 вартістю 1 846 гривень 67 копійок, чим завдав Комунальному підприємству “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва” майнової шкоди на вказану суму;
- 12 січня 2018 року близько 11 години у під'їзді № 1 в будинку № 44 на пр-ті Свободи в м. Києві з технічного приміщення на дев'ятому поверсі гальмівну котушку марки МП-201 вартістю 1 846 гривень 67 копійок, чим завдав Комунальному підприємству “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва” майнової шкоди на вказану суму;
- 12 січня 2018 року близько 18 години у під'їзді № 1 в будинку № 17 на пр-ті Правди в м. Києві з технічного приміщення на дев'ятому поверсі гальмівну котушку марки МП-201 вартістю 1 846 гривень 67 копійок, чим завдав Комунальному підприємству “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва” майнової шкоди на вказану суму;
- 13 січня 2018 року близько 2 години у під'їзді № 2 в будинку № 3 на пр-ті Правди в м. Києві з технічного приміщення на дев'ятому поверсі гальмівну котушку марки МП-201 вартістю 1 846 гривень 67 копійок, чим завдав Комунальному підприємству “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва” майнової шкоди на вказану суму;
- 13 січня 2018 року близько 4 години у під'їзді № 1 в будинку № 94 на пр-ті Правди в м. Києві з технічного приміщення на дев'ятому поверсі гальмівну котушку марки МП-201 вартістю 1 846 гривень 67 копійок, чим завдав Комунальному підприємству “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва” майнової шкоди на вказану суму;
- 14 січня 2018 року близько 4 години у під'їзді № 1 в будинку № 11 на вул. Галицькій в м. Києві з технічного приміщення на дев'ятому поверсі гальмівну котушку марки МП-201 вартістю 1 846 гривень 67 копійок, чим завдав Комунальному підприємству “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва” майнової шкоди на вказану суму;
- 14 січня 2018 року близько 10 години у під'їзді № 2 в будинку № 30 на пр-ті Георгія Гонгадзе в м. Києві з технічного приміщення на дев'ятому поверсі гальмівну котушку марки МП-201 вартістю 1 846 гривень 67 копійок, чим завдав Комунальному підприємству “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва” майнової шкоди на вказану суму;
- 16 січня 2018 року близько 0 годин у під'їзді № 4 в будинку № 92 на пр-ті Правди в м. Києві з технічного приміщення на дев'ятому поверсі комплектуючу обмотку з-під гальмівної котушки МП-201 вартістю 1 258 гривень 27 копійок, чим завдав Комунальному підприємству “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва” майнової шкоди на вказану суму.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які досліджувалися в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України, і ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Тому колегія суддів не переглядає їх відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України.
За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення, - є вірною.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли зміну або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Що стосується доводів в апеляційній скарзі прокурора про м'якість призначеного покарання, то колегія суддів вважає їх безпідставними.
Суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який не працює, посередньо характеризується за місцем реєстрації, обставину, що пом'якшує покарання, - щире каяття, і обставину, що його обтяжує, - рецидив злочинів, і правильно призначив ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій закону України про кримінальну відповідальність, за яким його визнано винуватим.
Посилання в апеляційній скарзі на умисел та мотив вчинення злочину не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони є елементами суб'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, яке може бути вчинено лише з прямим умислом і з корисливих мотивів.
Слід не погодитися і з доводами прокурора про те, що суд першої інстанції безпідставно врахував як обставину, що пом'якшує покарання, щире каяття. ОСОБА_7 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі і дав показання, в яких підтвердив обставини вчинення ним низки крадіжок, у зв'язку з чим суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо цих обставин.
Тому твердження прокурора про те, що це було вчинено нібито під тиском беззаперечних доказів, які в розпорядження суду не надавалися, не можуть бути враховані. До того ж, в обвинувальному акті, з яким сторона обвинувачення звернулася до суду, також зазначено, що обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
За таких обставин доводи в апеляційній скарзі, що призначене ОСОБА_7 покарання є явно несправедливим через м'якість, у той час як збільшення строку призначеного покарання у виді позбавлення волі на один рік буде достатнім для досягнення його мети, слід визнати непереконливими. Тому підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора відсутні.
Між тим, у вступній частині вироку, а саме, відомостях про особу обвинуваченого зазначено, що ОСОБА_7 судимий вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27.08.2010 року за ст.395 КК України на 1 місяць арешту, що є неправильним.
Згідно з п.5 ст.89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
У відповідності з даними в довідці про перевірку стосовно притягнення до кримінальної відповідальності (а.с.62-63) перебіг строку погашення судимості за цим вироком переривався, однак після відбуття ОСОБА_7 покарання за останнім вироком він звільнився 19.10.2015 року і знову вчинив злочин 03.01.2018 року, тобто більше ніж через рік. Отже, судимість ОСОБА_7 за цим вироком погашена.
Суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув і безпідставно зазначив про наявність у обвинуваченого цієї судимості.
Згідно з ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.2 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Оскільки суд першої інстанції при обчисленні строку погашення судимостей не застосував закон, який підлягає застосуванню і який поліпшує становище обвинуваченого, а саме, положення ст.89 КК України, тобто неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, вирок відповідно до вимог ст.ст.408, 409, 413 КПК України підлягає зміні шляхом виключення з його вступної частини відомостей про наявність у ОСОБА_7 судимості за вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27.08.2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
В порядку, визначеному ст.404 КПК України, вирок Подільського районного суду м. Києва від 12 квітня 2018 року щодо ОСОБА_7 змінити.
Виключити з вступної частини вироку відомості про судимість ОСОБА_7 за вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2010 року.
У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3