Справа № 33/796/2434/2018 Головуючий в 1-й інстанції: Рудик І.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Жук О.В.
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ЖукО.В.,
розглянувши 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року про притягнення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
06 липня 2018 року постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 352 гривні 40 копійок на користь держави.
Згідно з постановою 08 червня 2018 року, о 22 годині, ОСОБА_3 керував автомобілем «Renault» д.н.з.НОМЕР_1 по вул. Велика Васильківська, 74 в м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_3 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України /далі - ПДР України/.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити вказану постанову в частині накладеного стягнення і знайти можливість звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП.
Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що не заперечує своєї вини у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак ознаки такого сп'яніння у нього були відсутні і згідно медичного висновку він був тверезий.
Так, поліцейські зупинили його не о 22 годині 08 червня 2018 року, як зазначено у протоколі, а о 23 годині в той же день, що підтверджується відеозаписом поліції. Він був схвильований, оскільки вдома трапилася неприємна ситуація та розгубився. Зазначає, що відмовився їхати до лікаря, оскільки дуже поспішав на вокзал. Після цього, він невідкладно самостійно звернувся до медичного закладу, однак довго чекав в черзі і тому пройшов огляд на стан сп'яніння лише о 01 годині 30 хвилин 09.06.2018. Тому, на думку апелянта, на момент його зупинки поліцейськими він однозначно був тверезий.
На думку апелянта, адміністративне стягнення накладене на нього судом першої інстанції без дотримання вимог ст. 33 КУпАП, оскільки за своїм видом та розміром не в повній мірі відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника з урахуванням його майнового стану і наявних пом'якшуючих обставин. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що він одружений, має на утриманні неповнолітню дочку, літніх матір та батька, працює водієм і використовує автомобіль в робочих цілях, а тому позбавлення його керування права транспортними засобами поставить його сім'ю у дуже скрутне становище, іншого заробітку він не має. Враховуючи, відсутність завданої шкоди державним чи суспільним інтересам, внаслідок вчиненого ним адміністративного правопорушення, яке на думку апелянта не представляє великої суспільної шкідливості, просить суд обмежитися усним зауваженням на підставі ст. 22 КУпАП.
Крім того апелянт зазначає, що не знав про те, що відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння і відмову від проходження огляду на стан сп'яніння передбачає однакове стягнення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу та просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Як убачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_3 є правильними та підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення БД№119890 вбачається, що 08 червня 2018 року о 22 годині в м. Києві по вул. Велика Васильківська, 74 водій ОСОБА_3 керував автомобілем «Renault»д.н.з.НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Протокол підписаний свідкамиОСОБА_4 і ОСОБА_5, зазначено їх анкетні дані.
У відповідній графі наявні особисті пояснення ОСОБА_3 «згоден з викладеним у протоколі» /а.с.1/.
Також, до протоколу додані письмові пояснення свідків і відеозапис з камери АА00252.
Згідно відеозапису, наданого працівниками поліції суду першої інстанції, ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я, що засвідчили двоє свідків /а.с.4/.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, водій зобов'язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Пунктом 2 розділу І Інструкції передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Тобто, огляд на стан наркотичного сп'яніння здійснюється на підставі висновку поліцейського щодо можливого перебування водія з ознаками такого стану.
Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Дана Інструкція не передбачає самозвернення водія до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у тому числі враховуючи те, що поліцейський зобов'язаний здійснити його доставку в приміщення останнього.
В матеріалах справи міститься висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №006281 від 09.06.2018, згідно якого у ОСОБА_3 ознак сп'яніння не виявлено /а.с.5/.
Проте, такий висновок не спростовує наявність у поліцейського підстав вважати, що водій перебував з ознаками наркотичного сп'яніння на момент його зупинки 08.06.2018.
Крім того, цей висновок не спростовує факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Розбіжність у часі зафіксованому нагрудним відеореєстратором та зазначеним поліцейськими в протоколі відносно ОСОБА_3, а також письмових поясненнях свідків, не є порушенням вимог КУпАП, яке тягне за собою зміну постанови суду в частині накладеного стягнення.
Враховуючи викладене, вважаю, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_3 накладено в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та ступеню його вини, в мінімальному розмірі.
Підстав для звільнення ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення відповідно до ст. 22 КУпАП не вбачаю.
За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому підстав для її задоволення не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.В.Жук