Справа № 755/2042/18 Головуючий у суді першої інстанції: ШевченкоВ.М.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7607/18 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ВолошинаВ.М.
10 вересня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Слюсар Т.А., Панченка М.М.
при секретарі Маличівській Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Спектор Марії Олександрівни - представника Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про стягнення виконавчого збору, заінтересовані особи: заступник начальника відділу Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Медведєва Олена Олегівна, Закрите акціонерне товариство «КСУ Техмонтаж», Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
У лютому 2018 року ОСОБА_4, оскаржуючи рішення Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про стягнення виконавчого збору, звернувся в суд із скаргою, в якій просив визнати неправомірною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 11 грудня 2017 року № 35233653, винесену заступником начальника відділу Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Медведєвою О.О. Свої доводи обґрунтовував тим, що Дарницький РВ ДВС м. Києва не мав законних підстав для винесення постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки на момент її винесення борг був погашений, а Дарницьким РВ ДВС м. Києва не стягнуто сум на виконання судового рішення.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року задоволено скаргу ОСОБА_4. Визнано неправомірною постанову про стягнення збору, яка винесена заступником начальника відділу Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Медведєвою Оленою Олегівною 11 грудня 2017 року у виконавчому провадженні № 35233653 про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору у розмірі 241 220,38 грн. Зобов'язано державного виконавця відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві усунути порушення шляхом скасування постанови про стягнення виконавчого збору, яка винесена заступником начальника відділу Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві МедведєвоюОленою Олегівною 11 грудня 2017 року у виконавчому провадженні № 35233653 про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору у розмірі 241220,38 грн.
Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням суду першої інстанції представник Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції, мотивуючи тим, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, постановлена без врахування положень статті 27 закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах - п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VІІІ .
Відповідно до п.8 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
У судовому засіданні представник Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Спектор М.О. підтримала доводи апеляційної скарги. Заявник ОСОБА_4 заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заінтересовані особи: Закрите акціонерне товариство «КСУ Техмонтаж», Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про стягнення виконавчого збору, суд першої інстанції виходив із того, що подана скарга є обгрунтованою.
З таким висновком суду першої інстанції слід погодитись.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК, частини першої статті 19, частини першої статті 74 Закону «Про виконавче провадження» право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.
Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції повинен перевірити чи було прийнято або вчинено оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність відповідно до вимог закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження та чи були порушені права чи свободи заявника.
З матеріалів справи та витребуваних матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 28 вересня 2012 року Дніпровським районним судом видано виконавчий лист № 2604/6087/12 про стягнення з Закритого акціонерного товариства &q? п;КСУ Техмонтаж&q?ьс; солідарно з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства &q? ;Укрсоцбанк&q?ро; заборгованості за генеральним договором про здійснення кредитування в сумі 2 412 203,82 грн. (а.с. 15).
08 листопада 2012 року державним виконавцем відділу ДВС Дарницького РУЮ було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2604/6087/12, накладено арешт на все майно, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_4, в межах суми боргу та надано строк для добровільного виконання до 15 листопада 2012 року (а.с. 105).
24 грудня 2012 року до відділу ДВС надійшло повідомлення від МВС України ГУ в м. Києві УДАІ про виконання вказаної постанови, зокрема про арешт та заборону відчуження транспортного засобу, належного ОСОБА_4 (а.с. 106).
Вже у 2016 року, а саме 14 жовтня цього року, головним державним виконавцем Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Тущенко П.Л. здійснено запит до ЦВДК та АС при МВС України про наявність зареєстрованих транспортних засобів, що належать на праві власності ОСОБА_4, копія постанови скерована боржнику до виконання, стягувачу до відома (а.с. 107).
14 листопада 2016 року головним державним виконавцем Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Тущенко П.Л. винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копія постанови скерована боржнику до виконання, стягувачу до відома (а.с. 108).
23 січня 2017 року державним виконавцем Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Медведевою О.О. здійснено запит до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи та осіб, що отримують пенсії.
Відповіді на запит підтвердили, що ОСОБА_4 працює з ТОВ «Проектне конструкторсько-технологічне підприємство «Оргбкмпроект», перебуває на обліку у Лівобережному об'єднаному управлінні ПФУ в м. Києві та отримує пенсію в розмірі 6 335,46 грн. (а.с. 109-112).
17 листопада 2017 року заступником начальника відділу Медведевою О.О. винесені постанови про арешт коштів боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи, про розшук майна (а.с. 114, 130, 135).
28 листопада 2017 року до відділу надійшла заява від ПАТ «Техмонтаж» про припинення виконавчого провадження та зняття арешту з грошових коштів, що знаходяться на рахунках підприємства, і заборону на відчуження рухомого і нерухомого майна по ВП № 35233653 від 17 листопада 2017 року, у зв'язку з погашенням боргу у повному обсязі (а.с. 137).
05 грудня 2017 року стягувач ПАТ «УКРСОЦБАНК» надіслав начальнику відділу ДВС заяву про повернення виконавчого документа на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» про стягнення солідарно з ЗАТ «КСУ «Техмонтаж», ОСОБА_4 на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК» заборгованості в сумі 2 412 203,82 грн.(а.с. 34, 121).
Станом на день розгляду справи державним виконавцем не було винесено постанови ні про закінчення виконавчого провадження відповідно до статті 39 Закону «Про виконавче провадження», ні постанови про повернення виконавчого документа згідно із статтею 37 Закону «Про виконавче провадження».
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що державним виконавцем не було вчинено фактичних дій з метою стягнення з боржника на користь стягувача присуджених коштів за виконавчим листом № 2604/6087 від 28 вересня 2012 року. Сума боргу за цим виконавчим листом перед ПАТ «УКРСОЦБАНК» була погашена солідарним боржником - ЗАТ «КСУ «Техмонтаж», що підтверджується копією платіжного доручення № 736 від 15.07.2016, та не оспорювалося представником відділу ДВС у судовому засіданні. Доказів вручення солідарному боржнику ОСОБА_4 постанов та вимог державного виконавця, в тому числі для добровільного виконання, матеріали виконавчого провадження не містять. Як з'ясовано судом при розгляді справи, що при направленні поштової кореспонденції зазначалася невірна адреса боржника, а державним виконавцем при вчинені виконавчих дій не перевірялися дані щодо належного отримання боржником поштових відправлень.
11 грудня 2017 року заступником начальника відділу Медведевою О.О. на підставі ст.ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору у розмірі 241 220,38 грн. (а.с. 13).
Відповідно до статті 27 Закону України &qu"h;Про виконавче провадження&quoc; від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Згідно зі статтею 27 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ, розділу VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавчий збір стягується на підставі постанови, яка виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника сум або закінчення виконавчого провадження відповідно до статті 39 Закону в розмірі 10 % від суми, що фактично стягнута, повернута стягувачу.
Отже, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум. При цьому, після набрання чинності Законом від 02.06.2016 № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» виконавчий збір підлягає стягненню в порядку та розмірі, визначеному цим Законом, який в даному випадку, обумовлює можливість винесення постанови про стягнення виконавчого збору після закінчення виконавчого провадження в порядку статті 39 Закону № 1404-VІІІ чи повернення виконавчого документа згідно статті 37 Закону № 1404-VІІІ.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини у справі свідчать про те, що державним виконавцем з боржника не було стягнуто в примусовому порядку сум згідно із виконавчим листом № 2604/6087 від 28 вересня 2012 року, виданого Дніпровським районним судом міста Києва, і станом на день розгляду справи не було винесено постанови ні про закінчення виконавчого провадження відповідно до статті 39 Закону «Про виконавче провадження», ні постанови про повернення виконавчого документа згідно із статтею 37 Закону Про виконавче провадження».
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови від 11 грудня 2017 року ВП № 35233653 про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору у розмірі 241 220,38 грн.
Доводи апеляційної скарги Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про те, що частини перша та друга статті 27 Закону України &q?нн;Про виконавче провадження&q?е,; від 02.06.2016 № 1404-VIII не містить конкретних вказівок, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої державним виконавцем з боржника суми боргу були предметом дослідження в суді першої інстанції.
Відхиляючи вказані доводи, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідно до частини 1, 2 статті 27 Закону України &quпе;Про виконавче провадження&q?ди; від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Аналіз наведених норм Закону № 1404-VIII дає можливість зробити висновок про те, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Крім того, законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми; розмір виконавчого збору вираховується також з фактично стягнутої суми. За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.
Відповідно до пункту 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону. При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Тобто, відповідно до вказаного пункту у постанові про повернення виконавчого документу стягувача, виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору, тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується тільки з суми, яка фактично стягнута на користь стягувача. При стягненні виконавчого збору відповідно до частини 3 статті 40 Закону № 1404-VIII, без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України &qure;Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження&q?ді; від 26.12.2003 № 14мроз'яснено, що відповідно до статей 45, 46 Закону № 606-XIV витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.
Таким чином, доводи Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про те, що виконавчий збір стягується незалежно від того чи було здійснено стягнення коштів за виконавчим документом органами державної виконавчої служби, колегія визнає помилковими.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Спектор Марії Олександрівни - представника Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 21 вересня 2018 року.
Головуючий
Судді: