Справа № 11-кп/796/1277/2018 Суддя в першій інстанції ОСОБА_1
Категорія - ст. 464 КПК України
11 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року,
за участю: прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Автономної республіки Крим (далі - АРК) від 30 листопада 2007 року повернуто особі, яка її подала.
Таке рішення, з урахуванням положень ч. 3 ст. 464, ч. 3 ст. 429 КПК України, суд мотивував тим, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду АРК від 30 листопада 2007 року подана засудженим ОСОБА_7 після закінчення строку її подання, визначеного ч. 1 ст. 461 КПК України, і особа, яка подала заяву, не порушує питання про поновлення цього строку, отже заява підлягає поверненню.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року та призначити новий розгляд в суді першої інстанції заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду АРК від 30 листопада 2007 року.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 461 КПК України, за наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено, отже суд першої інстанції безпідставно керувався положеннями ч. 1 ст. 461 КПК України.
Захисник також стверджує, що в будь-якому випадку засуджений дотримався навіть трьохмісячного строку звернення до суду, оскільки дізнався про обставини, які зазначені ним у заяві як нововиявлені, у жовтні - грудні 2015 року та у 2016 році, що залишено поза увагою суду першої інстанції.
Крім того, як вважає апелянт, суд першої інстанції, повертаючи заяву засудженому, в порушення вимог кримінального процесуального закону зробив у судовому рішенні висновок, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, проте надавати відповідну оцінку обставинам справи та робити висновки про наявність чи відсутність нововиявлених обставин, суд, згідно положень статей 464, 466 та 467 КПК України, вправі лише після відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами, розгляду відповідної заяви у судовому засіданні з наступним ухваленням судового рішення.
Апелянт також звертає увагу на те, що судами першої інстанції неодноразово в цьому провадженні приймалися рішення про повернення заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами з різних підстав, у тому числі й у зв'язку з її поданням за межами процесуального строку, але всі вони були скасовані в апеляційному порядку як постановлені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7 , які підтримали апеляційні вимоги, заперечення прокурора, який вважав ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як слідує з матеріалів справи, вироком Апеляційного суду АРК від 30.11.2007 ОСОБА_7 визнано винним в скоєнні злочинів, передбачених п.п. 1, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187, 257, 70 КК України, та призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належному йому майна.
Ухвалою Верховного суду України від 29.05.2008 вказаний вирок змінено, але остаточне покарання ОСОБА_7 , призначене за сукупністю злочинів, залишилося у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
12.10.2015 засудженим подано до Апеляційного суду м. Києва заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, яка ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.11.2015 передана для розгляду Святошинському районному суду м. Києва.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.11.2015 заяву ОСОБА_7 залишено без руху та ухвалою цього ж суду від 11.12.2015 повернуто заявнику.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09.06.2016 скасовано ухвалу Святошинського районного суду м. Києва з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
20.06.2016 Святошинським районним судом міста Києва відкрито провадження за заявою засудженого ОСОБА_7 та 28.04.2017 року судом першої інстанції прийнято рішення про залишення заяви ОСОБА_7 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.09.2017 скасовано ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 28.04.2017 та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
Після направлення вказаного провадження Апеляційним судом м. Києва для розгляду Деснянському районному суду м. Києва ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07.12.2017 заяву ОСОБА_7 про перегляд вироку Апеляційного суду АРК від 30.11.2017 за нововиявленими обставинами в черговий раз було залишено без руху та ухвалою цього ж суду від 27.12.2017 повернуто заявнику.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11.04.2018 ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2017 року скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
Приймаючи 27.04.2018 рішення про повернення заяви ОСОБА_7 , суд першої інстанції виходив із того, що в заяві засуджений повідомив як нововиявлену ту обставину, що явка з повинною ним не була та не могла бути власноручно написана, про це йому було відомо ще в 2007 році та інших нововиявлених обставин в заяві не зазначив. Врахувавши положення ч. 1 ст. 461 КПК України, суд дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана після закінчення строку її подання і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, отже заява підлягає поверненню.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам провадження та не узгоджуються з вимогами кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст. 460 КПК учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Положеннями ст. 461 КПК України урегульовані питання щодо строку звернення з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
В свою чергу ст. 462 КПК містить перелік вимог до такої заяви, як щодо її форми, так і її змісту.
При цьому ст. 464 цього Кодексу, положеннями якої встановлено порядок та строки дій суду в разі надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачає, що після надходження заяви до суду суддя не пізніше наступного дня перевіряє її на відповідність вимогам ст. 462 КПК України і вирішує витання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
Якщо ж заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не оформлено згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 КПК України, тоді до неї застосовуються правила ч. 3 ст. 429 цього Кодексу, а саме повернення заяви у випадках, передбачених цією нормою закону.
Таким чином, виходячи з наведених положень кримінального процесуального закону, на стадії надходження до суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, процесуальним законом суду надано повноваження відкрити провадження за такою заявою, залишити заяву без руху, вказавши на її недоліки, а саме щодо її невідповідності вимогам ст. 462 КПК України, та повернути заяву особі, яка її подала, у передбачених ч. 3 ст. 429 КПК України випадках, в тому числі якщо заява подана після закінчення визначеного законом процесуального строку і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
За змістом ч. 1 ст. 461 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
Аналізуючи зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що предметом розгляду суду першої інстанції була заява ОСОБА_7 від 12.10.2015 про перегляд вироку Апеляційного суду АРК від 30.11.2007 за нововиявленими обставинами, проте суд взагалі не звернув увагу, що на виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 09.11.2015 засудженим було подано оновлену заяву від 08.12.2015 (т.1 а.с 56-57), в якій наведено, окрім доводів, які були пов'язані з написанням явки з повинною, ще декілька обставин, які, на думку заявника, є нововиявленими. До того ж ОСОБА_7 в заяві указав, що довідався про такі обставини у вересні - жовтні 2015 року.
Таким чином, підставою для здійснення провадження повинна бути заява ОСОБА_7 від 08.12.2015 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, з огляду на зміст якої засуджений дотримав вимог ч. 1 ст. 464 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в тій частині, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження і суперечать процесуальній нормі закону, яку суд першої інстанції застосував, отже судове рішення про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не можна визнати законним та обґрунтованим.
Між тим, доводи апелянта про те, що судом першої інстанції, без відкриття провадження за нововиявленими обставинами, фактично здійснено оцінку наведених засудженим обставин та визнано їх такими, що не є нововиявленими, не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції, на переконання колегії суддів, перевірив на відповідність вимогам кримінального процесуального закону заяву ОСОБА_7 від 12.10.2015 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, залишивши без вирішення заяву засудженого від 08.12.2015.
Відповідно до вимог ст. 409 КПК України однією з підстав для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Колегія суддів у даному провадженні таким порушенням визнає істотне порушення судом першої інстанції вимог ст. 429 КПК України, якою передбачені правила повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у співвідношенні з вимогами ст. 461 КПК України. А тому ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року підлягає скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене, розгляд заяви ОСОБА_7 здійснити відповідно до вимог Глави 34 КПК України та прийняти законне і обґрунтоване судове рішення.
Таким чином, апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , виходячи з апеляційного прохання, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року, якою заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Автономної республіки Крим від 30 листопада 2007 року повернуто особі, яка її подала - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
___________________ _____________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4