Справа № 11-кп /796/1184/2018 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія ст. 185, ч.2, КК Доповідач ОСОБА_2
4 липня 2018 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_2 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 12016100050005468 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_3 на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2018 року, яку ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 січня 2018 року залишено без руху -
ОСОБА_4 визнаний винуватим у повторному таємному викраденні чужого майна, яке, за вироком, вчинив приблизно о 1900 годині 31 травня 2016 року біля поштового відділення по проспекту Оболонському, 14 у місті Києві, де, пошкодивши запірний пристрій, таємно заволодів велосипедом громадянина ОСОБА_5 , вартістю 3500 гривень.
На вирок подана апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3 , який, не піддаючи сумнівам правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, як вони описані у вироку та юридичної кваліфікації скоєного ОСОБА_4 за ч.2 ст. 185 КК України, водночас просить вирок в частині призначення винуватцю покарання скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання у виді реального позбавлення волі строком на два роки.
Обґрунтовуючи свої доводи прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що « ОСОБА_6 , маючи не зняті та не погашені у встановленому порядку судимості», робить висновок, що вказане свідчить, що « ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив новий корисливий злочин з метою наживи».
Вивчення тексту апеляційної скарги прокурора показує, що вона не в повній мірі відповідає положенням ст. 369, а тому у такому виді не може бути прийнята до апеляційного розгляду з наступних підстав.
Так, посилання прокурора на підвищену суспільну небезпеку вчиненого, в світлі того, що судом обвинуваченому призначене покарання в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України, нічим не обґрунтовані; вказівка про неврахування принципу індивідуалізації покарання нічим не обґрунтована та безпредметна, бо до кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні притягнутий один ОСОБА_4 і за обвинуваченням кримінальне правопорушення, за яке його засуджено оскарженим вироком, він вчинив самостійно; безпредметні і міркування прокурора про явну несправедливість внаслідок надмірної м'якості рішення суду про визначення виду та розміру покарання, яке слід призначити ОСОБА_4 за скоєне, бо на підсумок апеляційних вимог прокурор пропонує призначити ОСОБА_4 саме таке ж за видом і розміром покарання, як визначено оскарженим вироком; незрозумілі посилання прокурора на не зняті та не погашені у встановленому законом порядку минулі судимості ОСОБА_6 , як підстави для висновку про те, що ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив новий корисливий злочин з метою наживи, до того ж, незрозумілим залишається останнє твердження, бо мета наживи є неодмінною складовою частиною вчинення злочину з корисливих міркувань.
При цьому, твердження про неправильне застосування до ОСОБА_4 положень ст. 75 КК України, яке мотивується лише вказаними вище мотивами, фактично залишається не вмотивованим і не обґрунтованим.
На цих підставах ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 7 травня 2018 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_3 на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2018 року відносно ОСОБА_4 залишено без руху, надавши апелянту строк протягом десяти днів від дня отримання копії цієї ухвали на усунення вказаних недоліків.
Станом на теперішній час вказані недоліки усунуто не було, а тому відповідно до п.1 ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга повертається особі яка її подала, якщо вона не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений законом строк.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 398, 399 КПК України, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_3 на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2018 року відносно ОСОБА_4 , - повернути особі яка її подала.
Копію цієї ухвали та апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_7