Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Іменем України
22 травня 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 120310100017100 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_5 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вишкове, Хустського району, Закарпатської області, раніше судимого: 29.11.2009 Хустським районним судом Закарпатської області за ч.ч. 2, 3 ст. 190 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 цього Кодексу, до позбавлення волі строком на 4 років 6 місяців; постановою Менського районного суду Чернігівської області від 11.04.2012 невідбута частина покарання у виді позбавлення волі замінена обмеженням волі; постановою Менського районного суду Чернігівської області від 20.12.2012 звільненого умовно-достроково, з невідбутим строком 1 рік 5 місяців 1 день; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 222, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
Згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року ОСОБА_8 визнано невинуватим та виправдано за пред'явленим обвинуваченням за ч. 1 ст. 222, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Цим же вироком суд вирішив питання щодо речових доказів.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_5 просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року про визнання невинуватим ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Постановити новий вирок, за яким визнати ОСОБА_8 винним та призначити йому покарання:
за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за ч. 1 ст. 222 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності строком на 3 роки.
На підстави ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності строком на 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 07 лютого 2011 та призначити ОСОБА_8 покарання у виді 1 року позбавлення волі та штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності строком на 3 роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності строком на 3 роки виконувати самостійно.
Під час апеляційного розгляду зазначеного кримінального провадження, 31 січня 2018 року, у зв'язку з наявністю обставин, які свідчили про ухилення обвинуваченого ОСОБА_8 від суду, судом апеляційної інстанції було прийнято рішення про оголошення останнього в розшук, надання дозволу на його затримання з метою його приводу до Апеляційного суду м. Києва та зупинення апеляційного провадження до розшуку ОСОБА_8 .
23 квітня 2018 року ОСОБА_8 було затримано в м.Києві та наступного дня доставлено до Апеляційного суду м. Києва для участі в апеляційному розгляді, під час якого, за наслідками розгляду клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом апеляційної інстанції було прийнято рішення про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 днів, поклавши на останнього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в тому числі прибувати за кожною вимогою до суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
У зв'язку з цим, після відкладення апеляційного розгляду на 15 год. 22 травня 2018 року, обвинувачений ОСОБА_8 не тільки був повідомлений під розписку про час і місце розгляду кримінального провадження щодо нього, а й особисто написав зобов'язання повідомляти суд про зміну місця проживання або роботи та не відлучатись з м. Києва.
Проте, 22 травня 2018 року обвинувачений ОСОБА_8 в судове засідання знову не з'явився та не півідомив суд про причини своєї неявки. На зв'язок за наявним у матеріалах провадження номером мобільного телефону не виходить.
У зв'язку з наведеними обставинами, які свідчать про ухилення обвинуваченого від суду, прокурором ОСОБА_5 заявлено клопотання про повторне оголошення ОСОБА_8 в розшук, надання дозволу на його затримання з метою приводу в судове засідання суду апеляційної інстанції та зупинення провадження до його розшуку.
Вислухавши думку учасників судового провадження з приводу заявленого клопотання, перевіривши наявність підстав для його задоволення, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість цього клопотання та достатність законних підстав для оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 в розшук, надання дозволу на його затримання з метою приводу до апеляційного суду та зупинення провадження до його розшуку, оскільки встановлені та наведені вище обставини свідчать про те, що обвинувачений ухиляється від суду, не проживає за місцем зазначеним в особистому зобов'язанні і його фактичне місце знаходження суду не відоме.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 190, 335, 376, 404, 405, 418 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Оголосити обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вишкове, Хустського району, Закарпатської області, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання в АДРЕСА_3 , - у розшук, виконання якого доручити Шевченківському Управлінню поліції ГУ Національної поліції у м. Києві, як органу, який здійснював досудове розслідування щодо ОСОБА_8 .
Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_8 з метою його приводу до Апеляційного суду міста Києва, встановивши строк дії цієї ухвали до моменту затримання обвинуваченого та його доставки до суду апеляційної інстанції.
Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру № 10 та прокуратуру міста Києва.
Провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок суду щодо ОСОБА_8 зупинити до його розшуку.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Справа № 11-кп/796/209/2018
Категорія: ч. 1 ст. 222, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_9
Доповідач - суддя ОСОБА_1