Справа № 11-сс/796/3892/2018 Слідчий суддя: ОСОБА_1
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
12 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 липня 2018 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 липня 2018 року у задоволенні скарги представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження №42017000000001820 від 04.04.2018відмовлено.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя прийшов до висновку, що органом досудового розслідування зібрано достатньо об'єктивних даних для прийняття остаточного законного та обґрунтованого процесуального рішення про закриття кримінального провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 кримінальне провадження №42017000000001820 від 04.04.2018.
Зазначає, що з такою позицією слідчого судді та слідчого не погоджується, оскільки слідчим не було проведено ефективного досудового розслідування для встановлення всіх фактів та обставин та не проведено ряду інших слідчих дій, які б спростували або підтвердили факт перевищення службового становища працівниками ГПУ при затриманні ОСОБА_9 .
Звертає увагу, що ОСОБА_9 було незаконно затримано та тримають більше 2 років під вартою. Допит самих же працівників органів прокуратури не достатньо для твердження про те, що факту незаконного затримання ОСОБА_9 не було, а тому розслідування не було ретельним, ефективним та об'єктивним.
Крім того зазначає, що КПК України не передбачає обов'язок потерпілого доводити завдану йому шкоду, обов'язок по з'ясуванню всіх обставин покладається на слідчого в порядку ст. 92 КПК України і саме слідчий зобов'язаний довести, що ОСОБА_9 не було заподіяно шкоди.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення адвоката ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти її задоволення, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали судового провадження за скаргою, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, 04 квітня 2018 року старшим слідчим в ОВС відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками прокуратури Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України, старшим радником юстиції ОСОБА_10 винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001820 від 06.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 371 КК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя погодився з висновками слідчого як з обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та положенням закону про кримінальну відповідальність.
З таким висновком слідчого судді погоджується й колегія суддів Апеляційного суду м. Києва.
Згідно ст. 215 КПК України, досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і в цілому положення Глави 19 КПК України визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.
Орган досудового розслідування в залежності від описаних скаржником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, на власний розсуд визначає об'єм перевірочних дій, достатніх за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч.2 ст. 283 КПК України.
Вирішуючи питання про закриття кримінального провадження старший слідчий ОСОБА_10 прийшов до висновку, що в діях працівників Генеральної прокуратури України відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 371 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час обрання та неодноразового продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_9 , як підозрюваному у кримінальному провадженні № 42014000000000628 від 16.07.2014 за ч. 3 ст. 110, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 258-3 КК України, судом досліджувалась позиція сторони захисту, зокрема в частині порушення прав ОСОБА_9 під час його затримання, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих кримінальних правопорушень, а також ризиків, які унеможливлюють обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу. Отже, довід апеляційної скарги про незаконність затримання та подальшого застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є необґрунтованим, оскільки будь-яких порушень закону під час його затримання не встановлено.
З даних протоколів допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вбачається, що під час складання протоколу про затримання ОСОБА_9 та вручення йому повідомлення про підозру, був присутній його захисник і доказів, які б вказували на порушення положень ч. 1 т. 208 КПК України під час затримання ОСОБА_9 працівниками Генеральної прокуратури України, як про те йдеться в апеляційній скарзі, немає і суду їх не надано.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що об'єктивно дослідивши зібрані матеріали справи, слідчий ОСОБА_10 закрив кримінальне провадження № 42017000000001820 від 06.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 371 КК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення, правильність рішення якого знайшла своє підтвердження в суді першої інстанції, з яким колегія суддів апеляційного суду погоджується, як з законним та обґрунтованим. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги не містять вагомих підстав для продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні, а ті, на які посилається сторона захисту, зокрема, необхідність проведення одночасного допиту свідків, які вже допитані слідчим, встановлення органу, який здійснював затримання, що є відомим з протоколу затримання (т.1 а.с. 117), не впливають на висновки суду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону і слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 на постанову старшого слідчого ГПУ ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження №42017000000001820 від 04.04.2018, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді має бути залишена без зміни, а подана на неї апеляційна скарга - без задоволення як необґрунтована.
Таким чином, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 липня 2018 року, якою у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах відділу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження №42017000000001820 від 04.04.2018відмовлено, без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ ________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4