Справа № 33/796/2515/2018 Суддя у І-й інст.: Бойко О.В.
Категорія: ч.1 ст.483 МК України Доповідач: Юденко Т.М.
05 вересня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст.483 МК України, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 21 червня 2018 року,
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 червня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 254 210 (двісті п'ятдесят чотири тисячі двісті десять) гривень 10 ( десять) копійок. Транспортний засіб «Renault», модель «Master» 2014 р.в., р.н. НОМЕР_1 - конфісковано в дохід держави.
Згідно протоколу про порушення митних правил № 0026/12600/18 від 20.03.2018, в зону митного контролю п/п Ягодин-Дорогуск м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС в напрямку «в'їзд в Україну» 23.01.2018 заїхав транспортний засіб «Renault», модель «Master», 2014 р.в., р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3
В документах вказано, що продавцем та відправником вказаного автомобіля є підприємство-нерезидент ANP Capital LTD» (Лондон, ВеликаБританія), покупцем та отримувачем - ТОВ «Максмарт-Груп», вартість 4920 Євро, що за курсом НБУ на 23.01.2018 становить 173 878,39 грн.
Згідно відповіді від 31.01.2018, наданої на запит Міжрегіональної митниці ДФС, продавцем даного транспортного засобу є громадянка ОСОБА_5, а відправником - фірма «ОСОБА_5»; отримувачем є громадянин України ОСОБА_3.
Відповідно до копії експортної митної декларації країни відправлення 18PL322010Е0011688 від 17.01.2018, фактурна вартість вантажного автомобіля «Renault», модель «Master» 2014 р.в., р.н. НОМЕР_2 складає 30000 польських злотих, що за курсом НБУ на 23.01.2018 становить 254 210,10 грн.
Тобто ОСОБА_3 подав до органів доходів та зборів для митного контролю, як підставу для переміщення через митний кордон України вказаного транспортного засобу документи (рахунок-фактуру від 22.01.2018 №80-01-К), що містять неправдиві відомості щодо країни відправника та одержувача, його митної вартості, і тому суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення через митний кордон України документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та його митної вартості, тобто своїми умисними діями вчинив порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування пропуску строку вказує на те, що про існування постанови дізнався лише 13 липня 2018 року, коли до нього дійшов лист із вказаним документом.
Звертає увагу, що головний інспектор фіскального органу та суд необґрунтовано послались на відповідь, що надійшла електронною поштою від нерезидента, який за твердженням фіскальних органів, є фактичним продавцем автомобіля.
Даний доказ вважає недопустимим, оскільки він не відображає дійсних обставин справи і є здобутим з порушенням встановленого порядку.
Зазначає, що відповідно до договору між Україною та Республікою Польща, ст. 15 (Визнання документів) передбачено, що силу документу на території іншої Договірної сторони мають по суті лише ті документи, які скріплені гербовою печаткою та підписом уповноваженої особи, тому навіть якщо брати до уваги докази в електронному виді, як у даному випадку, то суд не в змозі перевірити достовірність наданих митницею даних.
Крім того вважає, що накладене на нього стягнення, є надто суворим та таким, що не відповідає сьогоднішнім реаліям, оскільки штраф та конфіскація автомобіля є не співмірними для нього.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_3 та який підтримав апеляційну скаргу, представника Міжрегіональної митниці ДФС Олефір В.С., яка проти неї заперечила, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 483 МК України передбачена адміністративна відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
За змістом даної норми переміщення предметів із приховуванням від митного контролю може здійснюватись в т.ч. шляхом подання до митного органу України, як підстави для їх переміщення, документів, які містять неправдиві дані. Такими документами, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.
Як вбачається зі складеного митним органом відносно ОСОБА_3протоколу, наявність в його діях ознак порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, пов'язується з відмінністю вказаних в рахунку-фактурі (інвойсі) № 80-01-К від 22.01.2018 продавця та відправника вказаного автомобіля, як підприємство-нерезидент «ANP Capital LTD» (Лондон, Велика Британія), та покупця і отримувача товару - ТОВ «Максмарт-Груп», та митної вартості автомобіля 4920 Євро.
Разом з тим, згідно відповіді від 31.01.2018, наданої на запит Міжрегіональної митниці ДФС, продавцем вантажного автомобіля «Renault», модель «Master» 2014 р.в., р.н. НОМЕР_2, є громадянка ОСОБА_5, а його відправником - фірма «ІНФОРМАЦІЯ_2», а отримувачем вказаного автомобіля є сам ОСОБА_3
Як вбачається з копії експортної митної декларації країни відправлення 18PL322010Е0011688 від 17.01.2018, фактурна вартість вантажного автомобіля «Renault», модель «Master» 2014 р.в., р.н. НОМЕР_2 складає 30 000 польських злотих, що за курсом НБУ на 23.01.2018 становить 254 210,10 грн. проти заявленої суми під час митного оформлення у розмірі 4920 Євро, що за курсом НБУ на 23.01.2018 становить 173 878,39 грн.
Отже, ОСОБА_3 подав до органів доходів та зборів для митного контролю, як підставу для переміщення через митний кордон України вказаного транспортного засобу документи, зокрема рахунок-фактуру від 22.01.2018 №80-01-К (а.с.16-18) та декларацію UA205040/2018/001643 від 23.01.2018, що містять неправдиві відомості щодо країни відправника та одержувача, його митної вартості.
Дослідивши надані митними органами докази, суддя суду 1-ї інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_3 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто поданням органу доходів і зборів документів, як підстави для переміщення через митний кордон України, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та його митної вартості, тобто своїми умисними діями вчинив порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Доводи апеляційної скарги такого висновку суду 1-ї інстанції не спростовують, оскільки не містять в собі даних про те, що досліджені в суді докази на підтвердження протиправних дій ОСОБА_3 містили в собі неправдиву інформацію.
Так відповідь, яка надійшла електронною поштою від власника автомобіля ОСОБА_5, підтверджується доданими до неї фактурою № FV 22/01/2018/EХPORT від 12.01.2018 та вихідною з Польщі декларацією 18PL322010Е0011688 від 17.01.2018, належним чином, тобто офіційно перекладеними з польської мови на українську, та відповідно до яких відправником вантажного автомобіля «Renault», модель «Master» 2014 р.в., р.н. НОМЕР_2, є фірма «ІНФОРМАЦІЯ_2», а отримувачем ОСОБА_3 Фактурна вартість автомобіля складає 30 000 польських злотих (а.с.24-32).
Таким чином, доводи апеляційної скарги про недопустимість наведених доказів, є безпідставними, оскільки надані вони запитуваною стороною на офіційне звернення митних органів України, і сумніву в їх достовірності у суду не виникає.
Доказів того, що надіслання документів електронною поштою спотворило відображені в них обставини, у справі немає і суду їх не надано, а тому вони є належними та допустимими .
Апеляційний суд вважає, що у справі міститься достатньо доказів, які беззаперечно вказують на те, що документи, подані ОСОБА_3 митному органу для здійснення митного оформлення вантажного автомобіля «Renault», модель «Master» 2014 р.в., р.н. НОМЕР_2, містять неправдиві відомості щодо відправника та отримувача цього товару, та його вартості, що свідчить про вчинення ним умисних дій, які утворюють об'єктивну та суб'єктивну сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Суд першої інстанції дав належну оцінку наявним у справі доказам і обґрунтовано прийшов до висновку винність ОСОБА_3 у вчиненні складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та наклав на нього стягнення у виді конфіскації ТЗ та штрафу який складає повну вартість автомобіля, і оскільки таке стягнення є безальтернативним, апеляційна скарга в частині його пом'якшення задоволенню не пілдягає .
За таких обставин, постанова судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21 червня 2018 року щодо ОСОБА_3 має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_3 без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Апеляційного суду міста Києва,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 21 червня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва Т.М. Юденко