Справа № 229/3900/18
Провадження № 2/229/1068/2018
21 вересня 2018 р. м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області в особі судді Панової Т.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 до ОСОБА_2, який як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 про розірвання шлюбу,
позивач звернулась до суду із заявою, в якій просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований у виконавчому комітеті Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, актовий запис № 1.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. В них різні погляди на життя. Збереження сім'ї не можливе.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп.3 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу справляється судовий збір в сумі в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто судовий збір, який підлягає сплаті позивачем за подання до суду даного позовної заяви складає 704,80 грн.
Одночасно до позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому зазначено, що позивач на даний момент не працює, доглядає дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, отримує допомогу в розмірі 860 грн. щомісячно відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Аліментів на дитину від батька вона не отримує.
Доход її родини є сума, яка складає 860 грн., на які вона не може прожити, не те що сплатити судовий збір.
Просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Суддя вважає, що клопотання про відстрочення сплати судового збору підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, підставою для відстрочення сплати судового збору є скрутний майновий стан сторони.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Враховуючи те, що позивач не працює, доглядає малолітню дитину до трьох років, отримує допомогу у розмірі 860 грн. щомісячно відповідно до Закону України «Про державну допомогу», батько дитини аліменти не сплачує, суд вважає за можливе відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Позовна заява подана з додержанням вимог статтей 175,177 ЦПК України.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.
Вказана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.274 ЦПК України та її розгляд слід здійснювати за правилами загального позовного провадження. Тому справу слід прийняти до провадження. З метою виконання вимог передбачених ч.1 ст. 189 ЦПК України розпочати підготовче провадження та призначити підготовче засідання у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 187 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та відкрити провадження у цивільній справі.
Розгляд справи проводити в загальному порядку позовного провадження.
Призначити підготовче засідання у приміщенні Дружківського міського суду на 11 жовтня 2018 р. о 16:00 год.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з пам'яткою про права та обов'язки учасників справи надіслати позивачу.
Копію ухвали разом з копією позовної заяви, копіями доданих до неї матеріалів та пам'яткою про права та обов'язки учасників справи надіслати відповідачеві.
Сторонам надати в судове засідання оригінали доказів, якими вони обґрунтовують свої доводи та заперечення.
Визначити відповідачеві п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідачу направити відзив позивачеві та надати суду відповідні докази, що підтверджують направлення відзиву.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://dr.dn.court.gov.ua/fair/
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена лише в частині порушення правил підсудності в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 21.09. 2018 року.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.Л. Панова
Ухвала підписана суддею 21.09.2018 року
Суддя: Т.Л.Панова
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (СТОРІН), ПЕРЕДБАЧЕНІ СТАТТЯМИ 43,49 ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
Сторони користуються рівними процесуальними правами.
Учасники справи мають право:
ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;
позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом;
користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами;
до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі;
сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Учасники справи зобов'язані:
виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права та обов'язки сторін, крім випадків, передбачених у розділі IV цього Кодексу.