про залишення позовної заяви без руху
21 вересня 2018 рокум. Ужгород№ 0740/994/18
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,-
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Голови ліквідаційної комісії Управління МВС України у Закарпатській області від 27.07.2018 року №160 о/с згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про національну поліцію"та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органами внутрішніх справ звільнено з 30 липня 2018 року у запас Збройних Сил старшого лейтенанта міліцію ОСОБА_1 (М-157416), який з 22 травня 2018 року перебував у розпорядженні Управління МВС України в Закарпатській області за посадою інспектора - чергового спеціального приймальника для утримання осіб, підданих адміністративному арешту (наповнення 19 - ліжко - місць) УМВС України в Закарпатські області за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів).
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 122 КАС України, чітко передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач оскаржує наказ Голови ліквідаційної комісії Управління МВС України у Закарпатській області від 27.07.2018 року №160 о/с згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про національну поліцію"та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органами внутрішніх справ звільнено з 30 липня 2018 року у запас Збройних Сил старшого лейтенанта міліцію ОСОБА_1 (М-157416), який з 22 травня 2018 року перебував у розпорядженні Управління МВС України в Закарпатській області за посадою інспектора - чергового спеціального приймальника для утримання осіб, підданих адміністративному арешту (наповнення 19 - ліжко - місць) УМВС України в Закарпатські області за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів).
Як вбачається із штемпелю вхідної кореспонденції суду від 19.09.2018 року за вх. №9030 та штемпелю Укрпошти від 17.09.2018 року, позивач звернувся до суду із пропуском місячного строк на звернення до суду.
Клопотання з належними та допустимими доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду та його поновлення позивач не подавав.
Суд звертає увагу, що існування процесуальних строків на оскарження порушених прав, свобод та інтересів зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п.47 рішення).
Зі змісту п.52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
За цих підстав Суд одноголосно постановив, що було порушення п.1 ст.6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п.53 рішення).
Крім того, ЄСПЛ зазначає, що право на оскарження не порушується, якщо позивач не цікавиться справою. Так, в рішенні "Каракуц проти України" Суд зазначив, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, про що, зокрема, свідчить те, що вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.
Частиною 2 ст.123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд наголошує, позивачем пропущено строк звернення із позовом до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Суд звертає увагу, що позивачем не надано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення із позовом до суду з доказами поважності пропуску такого строку.
Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду клопотання з обґрунтуванням пропущення строків звернення до суду (чи клопотання про поновлення пропущеного строку звернення із позовом до суду з доказами поважності пропуску такого строку).
Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені уточненої позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 171, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя М.М. Луцович